Ухвала суду № 63334499, 07.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2953/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» в особі представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії», звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати нечинною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у галузі цивільної авіації.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2015 Головою Державної авіаційної служби України розглянуто протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 21.01.2015 щодо порушення відкритим акціонерним товариством «Аерофлот-російські авіалінії» правил та порядку використання повітряного простору України при виконанні рейсу AFL 1820 02.07.2014 та прийнято постанову №2275, якою до ВАТ«Аерофлот-російські авіалінії» застосовано штраф у сумі 136 000, 00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що діяв у відповідності до законодавства, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України (далі - ПК України), відповідно до ч. 1 ст. 23 якого, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Організація використання повітряного простору України в контексті приписів ч. 2 ст. 23 ПК України передбачає, зокрема: забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України; забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах.

Для виконання польоту необхідно отримати від уповноваженого органу з питань цивільної авіації дозвіл на виліт цивільного повітряного судна з аеродрому України, приліт повітряного судна до аеродрому України або на проліт територією України, за винятком випадків, установлених авіаційними правилами України (ч. 6 ст. 46 ПК України).

При цьому, порядок подання запиту щодо видачі такого дозволу, умови та порядок його видачі встановлюються авіаційними правилами України (ч. 7 ст. 46 ПК України).

Так, наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міноборони № 897/703 від 28.11.2005 затверджено Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України ПС, які встановлюють порядок отримання дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України, порядок контролю Державної авіаційної служби України за виконанням вимог українськими та іноземними експлуатантами наданих дозволів під час здійснення міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів.

Відповідно до п. 93 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою КМ України № 401 від 29.03.2002, в окремих частинах повітряного простору встановлюються заборона або обмеження на його використання, які публікуються в документах з аеронавігаційної інформації та/або включаються до плану використання повітряного простору. Форма та зміст плану використання повітряного простору визначаються інструкцією з управління використанням повітряного простору.

Водночас, відповідно до підпункту п) пункту 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. «Служби аэронавигационной информации» (далі - Додаток 15) та Doc. 8126 ИКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» (далі - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України так і для Російської Федерації згідно зі статтями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції, та згідно з абзацом 15 підпункту 3.2.1.2. Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України 01.07.2004 № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 липня 2004 р. за № 913/9512 (далі - Правила № 564), інформація щодо встановлення заборонених зон публікується шляхом видання повідомлень NOTAM, які є елементом об'єднаного пакету аеронавігаційної інформації (розділ 1.1 глави 1 Додатку 15).

Вимоги до змісту, правил видачі та опублікування NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р., та містяться у Додатку 15 тa Doc.8126.

Зокрема, п. 5.1.1 Додатку 15: «NOTAM составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический матеріал».

П 5.2.2 Додатку 15: «Текст NOTAM составляется с использованием значений/единообразной сокращенной фразеологии, предписанных для кода NOTAM ИКАО, дополненного за счет сокращений ИКАО, индексов, определителей,, указателей, позывных, частот, цифр и открытого текста.

NOTAM є складовою частиною об'єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.

Відповідно до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 глави 2 Правил № 564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ (Служба аеронавігаційної інформації, яка входить до складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - пункт 1.4 глави І Правил №564).

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що, оскільки, у період виконання позивачем рейсу AFL 1820 о 06 год. 40 хв. 02.07.2014 повітряний простір над півостровом Крим був закритий, рейс AFL 1820 мав місце в забороненій для польотів зоні над півостровом Крим, визначеної NOTAM A1391/14, та під час його дії, що, в свою чергу свідчить про порушення позивачем Положення про використання повітряного простору України, а відтак і положень Повітряного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ПК України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Згідно п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» від 08.10.2014 №520 уповноваженим органом з питань цивільної авіації є Державна авіаційна служба України.

Відповідно до п. 3.1. Порядку розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Водночас, згідно із ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України та п. 3.5. Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637 (надалі - «Порядок») штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

За своєю суттю передбачена ст. 127 Повітряного кодексу України фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Також, стаття 128 Повітряного Кодексу України та пункт 3.5. Порядку передбачають, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Тобто, стаття 128 ПК України містить два строкових обмеження. Один з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання, а другий - у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення цього порушення.

Таким чином, при виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених статтею 128 Повітряного Кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає можливість їх застосування.

Враховуючи, що накладений оскаржуваною постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією, він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ст. 128 Повітряного кодексу.

Отже, оскільки, телеграма Украероцентру №021023 складена 02.07.2014, а постанова винесена 23.01.2015, відповідачем пропущений строк для накладення штрафу на ВАТ «Аерофлот-російські авіалінії» за порушення порядку використання повітряного простору України пасажирським судном.

Щодо посилання відповідача на те, що шестимісячний строк притягнення до відповідальності повинен відраховуватися від дати складання протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації, колегія суддів зазначає наступне.

Так, факт виявлення порушення передує факту складення протоколу, у якому таке порушення фіксується, водночас, за змістом п. 2.5 Порядку № 637 протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації, тобто, інспектор, отримавши телеграму із відомостями про вчинене правопорушення, зобов'язаний скласти протокол за фактом виявлення такого правопорушення.

Водночас, перевірка обставин виявленого правопорушення, зокрема, встановлення наявності у діях суб'єкта авіаційної діяльності складу правопорушення або його відсутності, здійснюється вже під час розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації, а не під час складення протоколу, як зазначає апелянт.

Таким чином, ототожнення відповідачем моменту виявлення порушення із моментом складення протоколу не ґрунтується на законі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 09 грудня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.