Ухвала суду № 63334498, 08.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4515/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання незаконною реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року, ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукурової Світлани Сергіївни про визнання незаконною реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання виключити запис про реєстрацію права власності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2016 року було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 19.07.2016 року замінено неналежного відповідача 1 Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на належного Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2016 року закрито провадження в адміністративній справі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції та направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Колегія суддів перевіривши матерали справи, звертає увагу на те, що судом першої інстанції в ухвалі невірно зазначено прізвище відповідача замість Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукурова Світлана Сергіївна, зазначено Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Цукрова Світлана Сергіївна.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк» уклали договір кредиту № 11054872000 від 10.10.2008 року.

Відповідно до даного договору позичальниця отримала суму у розмірі 70 000 доларів США.

01.09.2015 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. зареєстровано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 за ТОВ «Кей-колект».

Позивач стверджує, що їй стало відомо про зазначену вище реєстрацію 25.11.2015 року, що підтверджено витягом з реєстру прав власності та їх обтяжень, який надано до позовної заяви.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

У п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Предметом позову ОСОБА_2 у справі № 826/4515/16 є визнання протиправним рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Цукуровою С.С. номер запису № 10994353 від 01.09.2015 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 24058876 від 01.09.2015 року.

Підстава виникнення права власності договір іпотеки, серія та номер 4740, виданий 10.10.2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М, договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, серія та номер 649-650 виданий 13.2.20012 року виданий приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Згідно ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Оскільки нотаріусом, як державним реєстратором не було дотримано зазначених вимог законодавства під час звернення до нього до реєстраційної дії, то ОСОБА_2 і було подано відповідний позов.

Як роз'яснює Вищий адміністративний суд України у Постанові пленуму від 20.05.2013 за № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів (далі - Постанова № 8), за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне (п. 2 Постанови № 8).

Згідно п. 3 постанови № 8 вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії.

Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

У п. 8 Постанови висвітлено безпосередньо питання підсудності спорів, які виникають під час державної реєстрації прав на нерухоме майно:

«За змістом статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства».

Таким чином, адміністративний позов поданий до суду, до юрисдикції якого належить розглядати такі спори.

Отже, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про не підсудність даних правовідносин адміністративному суду.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 102, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

(Повний текст виготовлено - 08 грудня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.