Рішення № 6333385, 10.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/28610.07.09 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До «Українська кредитно-фінансова група»

Простягнення 5140,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_2, довіреність б/н від 07.07.2009р.

від відповідачаЄфремова О.С., довіреність № 425/09 від 30.04.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до «Українська кредитно-фінансова група»(далі відповідач) про стягнення з останнього 5140,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання відповідно до умов договору б/н від 11.07.2008р.

Ухвалою суду від 17.04.09 порушено провадження у справі № 1/286 та призначено розгляд на 29.05.09.

27.05.2009р. позивач подав до відділу діловодства клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами без участі свого представника.

Представник позивача в судове засідання не зявився, суд задовольнив його клопотання.

29.05.2009р. в судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по суті спору, подав відзив, та визнав позовні вимоги частково.

Суд відклав розгляд справи на 10.07.2009р., та зобовязав відповідача надати додаткові докази здійснення платежів за угодою між сторонами.

10.07.2009р. в судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, проте подав заяву про збільшення позовних вимог за додатковий квартал з квітня по червень.

Проте суд відмовив в частині задоволення стягнення уточнених вимог, оскільки позивач був належним чином повідомлений про закриття філії та втрату комерційного інтересу продовження дії договору.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н на розміщення реклами, згідно якого позивач бере на себе обовязки надати послуги по розміщенню реклами на трилайтах, згідно із затвердженням сторонами оригінал-макетом рекламної інформації відповідача, згідно із затвердженим сторонами оригінал-макетом рекламної інформації відповідача (додаток№1), а останній зобовязується своєчасно та в повному обсязі виконати свої фінансові зобовязання перед позивачем, сплатити загальну вартість послуг позивача у встановлені угодою терміни п.2.1.3 та п.2.1.4.

Вартість послуг за січень, лютий, березень 2009 року складала 4080 грн., оскільки оплата наданих відповідачу послуг здійснюється щоквартально рівними сумами, на підставі виставленого рахунку, у порядку п.3.2 договору на рахунок виконавця.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату існуючої заборгованості, проте останній не реагував на вимоги позивача.

Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, що підтверджується довідкою з Чернівецького тролейбусного управління № 284 від 19.03.2009р.

Згідно п.4.2 договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків у формі пені в розмірі 1% від суми угоди за кожен день прострочення платежу.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 5140,00 грн. боргу, а саме: 4080,00 грн. основного боргу, 992,00 грн. пені, 59,84 грн. інфляційних втрат, 8,16 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобовязується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

В судовому засіданні 10.07.2009р. позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, яким відповідачу було нараховано за послуги у квітні, травні, червні 2009р.

Відповідач проти цього заперечив, оскільки пояснив, що ним було втрачено комерційних інтерес до даного договору, а саме відповідачем було розформовано філію, яка рекламували сво послуги через позивача, про що позивач неодноразово повідомлявся.

Суд дослідив докази надані позивачем та відповідачем та встановив, що відповідач дійсно повідомляв позивача про припинення дії договору, але належним чином його було повідомлено лише у квітні місяці, про що свідчать відповідні поштові повідомлення та квитанції.

Тому суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про збільшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група»(03039, м.Київ, пр. 40-річчя Жовтня, код ЄДРПОУ 33948213) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4080 (чотири тисячі) грн. основного боргу, 992 (девятсот девяносто дві) грн. пені, 59 (пятдесят девять) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 8 (вісім) грн.16 коп. 3% річних, держмито в розмірі 102 (сто дві)грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 17.07.2009р.)