Ухвала суду № 63322494, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2016 р. м. Київ К/800/20916/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О. І. Юрченко В. П.

секретар судового засідання Орєшко Ю. О.

представники позивача Мотигіна Ю. В.

представник відповідача Бідзян А. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" (далі - ТОВ "Луганськобленерго") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позовні вимоги ТОВ "Луганськобленерго" задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку задоволено частково. Скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії ДПІ у м. Сєвєродонецьку по проведенню камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість за період грудня 2014 року - вересень 2015 року позивача та відмовлено в цій частині в задоволенні позовних вимог. В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Сєвєродонецьку подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Луганськобленерго" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Статуту Товариства єдиним його учасником є ТОВ "ЛЕО", яке знаходиться в м. Луганську. Статтею 6 Статуту визначено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний капітал (фонд) Товариства у розмірі 883489934 грн. Вкладом учасника - ТОВ "ЛЕО" є грошові кошти у розмірі 4000 дол. США, що становить 34523,60 грн., та майно, зазначене у додатку до протоколу Загальних зборів учасників Товариства від 18.12.2014, загальною вартістю 883455410,40 грн. з ПДВ (Т.1, а.с.40-61).

Актом приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ "Луганськобленерго" від 26.12.2014 ТОВ "ЛЕО" передало, а Товариство прийняло майно відповідно до Додатків до цього Акту, а саме: згідно Додатку №1 "Основні засоби"; Додатку №2 "Об'єкти незавершеного будівництва"; Додатку №3 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"; Додатку №4 "Обладнання"; Додатку № 5 "Запаси".

Усього вартість майна, яке передається згідно цього Акту до статутного капіталу ТОВ "ЛУГАНСЬКОБЛЕНЕРГО", складається за підсумком Додатків 1+2+3+4+5

- основні засоби на загальну суму 632 116 064,00 грн.;

- об'єкти незавершеного будівництва на загальну суму 28 916 544,00 грн.;

- малоцінні необоротні матеріальні активи на загальну суму 50 790 961,00 грн.;

- обладнання на загальну суму 9 189 086,00 грн.;

- запаси на загальну суму 15 200 187,00 грн. (Т.1, а.с.62-63).

Позивачем відповідачу була надана податкова декларація з податку на додану вартість разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (додаток №8 до податкової декларації з ПДВ).

До заяви Позивачем прикладено додатки про відмову постачальника ТОВ "ЛЕО" видати податкову накладну, а саме:

1. Копія заяви зі скаргою (вимого) про надання податкової накладної від 26.12.2014 №12-01/26-12 (на 1 аркуші);

2. Копія акту приймання-передачі майна в статутний капітал (на 1 аркуші) з додатками (на 805 аркушах);

3. Копія відповіді на заяву зі скаргою (вимогу) від 29.12.2014 №01-34/2/3757 ( на 1 аркуші);

4. Копія сертифікату №691 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на 1 аркуші;

5. Копія сертифікату №692 (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на 1 аркуші.

Додатки №1 "Основні засоби", №2 "Об'єкти незавершеного будівництва", №3 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", №4 "Обладнання", №5 "Запаси" містять найменування підрозділу, рахунок обліку, інвентарний номер, найменування, адресу, дату введення в експлуатацію, вартість.

Згідно висновків Акту перевірки за грудень 2014 року Товариство допустило порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: Товариством завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 146738407,00 грн.

Вказані висновки Акта за грудень 2014 ґрунтуються на тому, що до заяви Товариства із скаргою на ТОВ "ЛЕО" щодо відмови ТОВ "ЛЕО" в наданні Товариству податкової накладної за операцією із внесення до статутного капіталу Товариства майна ТОВ "ЛЕО" (Додаток 8 до Декларації з ПДВ за грудень 2014 року), Товариством не додано копій розрахункових документів або первинних документів про отримання товарів, а саме: внеску майна в статутний капітал Товариства.

На підставі Акта перевірки за грудень 2014 року відповідачем 13.03.2015 року винесене податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000351503 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 146738407,00 грн. та 02.06.2015 додаткове податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0002461503 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: ПДВ по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 386 868,00 грн., з яких основний платіж - 257912,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 128956,00 грн.

Наступні Акти перевірок за січень-вересень 2015 року ґрунтуються на висновках Акту перевірки за грудень 2014 року з врахуванням висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 146738407,00 грн., внаслідок чого були прийняті решта оскаржуваних ППР.

Щодо права позивача на включення до складу податкового кредиту 146738407,00 грн. грн. у податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року, судами попередніх інстанцій зазначено наступне.

Відповідно до рішення учасників Товариства, яке було оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ЛУГАНСЬКОБЛЕНЕРГО" від 18.12.2014, в якості свого внеску в статутний фонд Товариства ТОВ "ЛЕО" передало майно відповідно до Акту приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ "ЛУГАНСЬКОБЛЕНЕРГО" від 26.12.2014.

При цьому, передавши майно до статутного капіталу Товариства, ТОВ "ЛЕО" не надало Товариству відповідну податкову накладну та не зареєструвало її у Реєстрі податкових накладних, посилаючись на форс-мажорні обставини, настання яких підтверджується відповідними сертифікатами, які були надані ТОВ "ЛЕО" Торгово-промисловою палатою України.

Позивач на підставі абз. 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України в декларації з ПДВ за грудень 2014 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 146996319,00 грн. по операції з придбання у ТОВ "ЛЕО" активів (майна) як внеску до статутного фонду Товариства. Разом з цією Декларацією Товариством було подано до Інспекції Заяву про відмову постачальника (ТОВ "ЛЕО") надати податкову накладну, що є Додатком 8 до Декларації Товариства з ПДВ за грудень 2014 року.

Також до Заяви із скаргою на ТОВ "ЛЕО" супровідним листом Товариства від 16.01.2015 №01-01/16-01-15 на адресу Інспекцією були додані копії документів, що підтверджують факт отримання активів (майна) як внесок до статутного капіталу, а саме: копія Акта приймання-передачі майна в статутний капітал ТОВ "Луганськобленерго" від 26.12.2014 з 5-ма додатками.

Відповідач в Акті перевірки за грудень 2014 року зробив висновок про відсутність документального підтвердження Товариством операції з отримання активів (майна) як внеску до статутного капіталу. Відповідач робить висновок, що до Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну жодного розрахункового документу та документів встановлених форм первинного бухгалтерського обліку основних фондів ТОВ "Луганськобленерго" не надано.

Суди попередніх інстанцій розглянувши справу дійшли до висновків, що відповідач не мав права проводити оскаржувані камеральні перевірки відносно позивача, помилково зробив висновки про невідповідність змісту Акта приймання-передачі майна з додатками як первинного документа положенням Закону №996, невірно зробив висновок щодо не відображення Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за січень - вересень 2015 року результатів попередньої перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2014 рік.

Також судами попередніх інстанцій зазначено, що позивач підтвердив передачу майна від ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до уставного фонду ТОВ «Луганськобленерго» та передача майна в оренду ТОВ «Луганськобленерго» до ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішення не досліджені первинні документи, які підтверджують передачу майна від ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до уставного фонду ТОВ «Луганськобленерго».

Крім того, не встановлена можливість огляду та передання майна за один день майна від ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» до уставного фонду ТОВ «Луганськобленерго» та передача майна в оренду ТОВ «Луганськобленерго» до ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання».

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко В. П. Юрченко