Вирок № 63283799, 09.12.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8772/16-к

(1-кп/199/537/16)

ВИРОК

іменем України

2016 року грудня місяця 09 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дяченко І.В.,

секретар судового засідання Войнової В.К.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12016040630003039 від 14.10.2016 відносно неповнолітнього:

ОСОБА_1, який народився 29.02.2000 у місті Дніпропетровську, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається в СПТУ №5 на ІІ курсі, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого:

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 190 КК України, -

за участю:

прокурора Бойкової О.П.,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2,

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5,

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1,

психолога ОСОБА_6,

представника служби у справах дітей ОСОБА_7,

представника КМДМ ОСОБА_8,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро дане кримінальне провадження з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи раніше повідомленим про підозру за корисливий злочин, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив злочин проти власності.

Так, неповнолітній ОСОБА_1, 08.10.2016 року близько 17 години 00 хвилин, знаходився на спортивному майданчику, розташованому біля буд. 59 по вул. Вітчизняній в м. Дніпро, разом з неповнолітнім потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, де ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон марки «Леново К5» ОСОБА_9 для здійснення телефонного дзвінку. В цей момент у неповнолітнього ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння майном ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, зловживаючи довірою свідка ОСОБА_9, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінку та повернення мобільного телефону власнику, взяв мобільний телефон марки «Леново К5» у ОСОБА_9, при цьому, заздалегідь знаючи, що не виконає взяті на себе зобов'язання про повернення мобільного телефону потерпілому ОСОБА_2, а ОСОБА_9, будучи впевненим, що ОСОБА_1, виконає взяті на себе зобов'язання про повернення мобільного телефону ОСОБА_2, передав його ОСОБА_1 ОСОБА_9, ОСОБА_1, продовжуючи вчиняти правопорушення, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, взяв зазначений мобільний телефон з рук ОСОБА_9, тим самим заволодів чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Леново К5», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6/12.1/2134 від 26.10.2016 року - 4229.06 гривень та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Умисні дії неповнолітнього ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як такі що виразилися у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинені повторно .

29.11.2016 у кримінальному провадженні складено обвинувальний акт та в цей же день в присутності захисника, законного представника неповнолітнього обвинуваченого та законного представника неповнолітнього потерпілого укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним. Відповідно до даної угоди, законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 і законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правильності кваліфікації дій неповнолітнього ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання у виді штрафу розміром 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень. В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких розяснені законному представнику неповнолітнього обвинуваченого і обвинуваченому ОСОБА_1, законному представнику неповнолітнього потерпілого і неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2

Розглядаючи в порядку п. 1) ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

У підготовчому судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та цілком розуміє характер його обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України та його тяжкість, яке відноситься до середньої тяжкості. Крім того, неповнолітній ОСОБА_1 в присутності захисника та законного представника зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні даної угоди.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 просили затвердити угоду про примирення між неповнолітнім потерпілим та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1, визначивши неповнолітньому підозрюваному покарання у виді штрафу розміром 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень. Також підтвердили суду про повне відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та відсутності претензій матеріального та морального характеру.

Захисник ОСОБА_4 та законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 не заперечували проти затвердження угоди про примирення між неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_1

Відповідно до диспозиції ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим, підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Суд, шляхом опитування сторін кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, переконався, що укладання сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування до них насильства, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника, законного представника неповнолітнього обвинуваченого та законного представника неповнолітнього потерпілого, які не заперечували щодо затвердження угоди про примирення, пояснення неповнолітнього обвинуваченого, неповнолітнього потерпілого, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому засіданні те, що неповнолітній ОСОБА_1 заволодів чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, а тому його дії за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін.

Таким чином, вивчивши зміст обвинувального акту з додатками, заслухавши думки сторін судового провадження, які просили затвердити угоду про примирення, суд дійшов висновку про відповідність угоди вимогам ст. 471 КПК України і наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе призначити неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу розміром 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень, оскільки такий вид покарання можливо застосувати до неповнолітнього обвинуваченого згідно ст. 99 КК України, так як останній має самостійний дохід.

Суд вважає, що погоджений сторонами кримінального провадження вид покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 7, 12 Закону України «Про пробацію» № 160-VIII від 05.02.2015, спрямований на забезпечення його нормального фізичного і психічного розвитку, профілактику агресивної поведінки, мотивацію позитивних змін особистості, поліпшення соціальних стосунків та забезпечення досягнення мети обвинуваченого до його виправлення, попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_5 з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, а після досягнення його повноліття, тобто після 29.02.2018, з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 6/12.1/2134 від 26.10.2016) в сумі 351,84 гривень.

Керуючись ст.ст. 99, 110, 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду від 29.11.2016 про примирення між неповнолітнім потерпілим ОСОБА_2 і його законним представником ОСОБА_3 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_1 і його законним представником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12016040630003039 від 14.10.2016 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 29.11.2016 покарання у виді штрафу розміром 50 (пятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 з законного представника неповнолітнього ОСОБА_1, а після досягнення його повноліття, тобто після 29.02.2018, з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (рахунок № 31118115700004 в ГУДКУ в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 6/12.1/2134 від 26.10.2016) в сумі 351,84 гривень.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Дяченко

09.12.2016