Рішення № 63283795, 22.11.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4855/16-ц

(2/199/2247/16)

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарях Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованост,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення з них заборгованості за кредитним договором в сумі 24732,77 доларів США, за курсом НБУ від 18.04.2016 року складає 629943,65 гривень.

У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору № DNL0AE00006996 від 05.10.2007 року відповідач ОСОБА_1 (до шлюбне прізвище Богиня) ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 20083,50 доларів США на термін до 04.10.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

В якості забезпечення зобовязань передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 05 жовтня 2007 року. Відповідно до договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У порушення умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконала. Станом на 18.04.2016 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 107511,77 доларів США, однак позивач просить суд стягнути частину боргу в сумі 24732,77 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що банком пропущено строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявився, повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05.10.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNL0AE00006996, на умовах якого останя отримала кредит у розмірі 20083,50 доларів США на термін до 04.10.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в строк та в порядку, встановлених кредитним договором. В якості забезпечення зобовязань передбачених кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 05 жовтня 2007 року. Відповідно до договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором в повному обсязі. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Проте, як зазначає позивач, станом на 18.04.2016 року у відповідача ОСОБА_1 перед банком виникла заборгованість в розмірі 107511,77 доларів США., з яких: заборгованість за кредитом 15754,67 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом 7375,26 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 1602,84 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 82779,00 доларів США.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Статтею 259 ЦКвизначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимог до поручителя.

У ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, що його порушила. Згідно наданого позивачем розрахунку за кредитним договором, відповідачем не здійснював будь-яких проплат за кредитним договором з 21.09.2011 року. Отже, строк позовної давності, який відповідачем перерваний не був, сплив 21.09.2014 року, тоді як позивач, звернувся до суду лише 08.07.2016 року. Таким чином, позивачу слід відмовити у задоволенні позову у звязку із спливом строку звернення до суду.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214, 215, 81, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, що не були присутніми при його проголошенні,- у той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя