Ухвала суду № 63249046, 06.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6123/16 Справа № 175/4543/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив звернути стягнення на їх користь на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: А - будинок, житловою площею 39,9 кв.м., загальною площею 96,5 кв.м., Б - сарай, В - сарай, Г - гараж, Д - літній душ, Ж - вбиральня, З - альтанка, к,к' - колодязі, з.я. - зливна яма, 1-4 огорожа, І - замощення, що розташований на земельній ділянці площею 1115 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; за рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів задовольнити їх вимоги за Кредитним договором № 014/125246/3105/82 від 02.03.2007 року в розмірі 312 322 грн. 60 коп., що складається із заборгованості за процентами у розмірі 94 359 грн. 96 коп., поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі 217 962 грн. 64 коп., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом 22 914 грн. 11 коп., а також просили стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати по справі у розмірі 4684,84 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та ухвалено: в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №014/125246/3105/82 від 02.03.2007 року в розмірі 312 322 грн. 60 коп., що складається з заборгованості за процентами у розмірі 94 359 грн. 96 коп., поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає достроковому стягненню у розмірі 217 962 грн. 64 коп., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом 22 914 грн. 11 коп. і всі витрати, пов'язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки, звернено стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 014/05041/3105/74 від 02.03.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р., зареєстрованим в реєстрі за № 1763, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а саме на нерухоме майно:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: А - будинок, житловою площею 39,9 кв.м., загальною площею 96,5 кв.м., Б - сарай, В - сарай, Г - гараж, Д - літній душ, Ж - вбиральня, З - альтанка, к,к' - колодязі, з.я. - зливна яма, 1-4 огорожа, І - замощення, що розташований на земельній ділянці площею 1115 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить Іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості Укрптахопром Племптахорадгосп «Балівський» від 12 грудня 1994 року та зареєстровано КП Новомосковськ міжрайонне бюро технічної інвентаризації, записано в реєстрову книгу за №18-55, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначити згідно Договору іпотеки № 014/05041/3105/74 від 02.03.2007 року в розмірі 381 394 грн., що в еквіваленті складає 75523,56 доларів США.

Залишок коштів, одержаних від продажу житлового будинку загальною площею 96,5 кв.м., житловою площею 39,9 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою:АДРЕСА_1, повернути ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Вирішено питання стосовно судових витрат.

На підставі Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на час дії цього Закону, виконання рішення зупинено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просили рішення суду в частині встановлення початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації та в частині зупинення виконання рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 березня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №014/125246/3105/82, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 46 000,00 доларів США строком до 01.03.2017 року, а Позичальник прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно Графіку (а.с.15-23).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором №014/125246/3105/82 від 02 березня 2007 року, між Банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений Договір іпотеки № 014/05041/3105/74 (а.с.33-36).

Згідно п. 1.1 Договору іпотеки, іпотека забезпечує вимогу, що випливає з Кредитного договору №014/125194/3105/82 від 02 березня 2007 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору, укладеного між Іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_3, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування ним згідно умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці площею 1115 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить Іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості Укрптахопром Племптахорадгосп «Балівський» від 12 грудня 1994 року та зареєстровано КП Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, записано в реєстрову книгу за №18-55. Опис Предмета іпотеки: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: А - будинок житловою площею 39,9 кв.м., загальною площею 96,5 кв.м., Б - сарай, В - сарай, Г - гараж, Д - літній душ, Ж - вбиральня, 3 - альтанка, к,к' - колодязі, з.я - зливна яма, 1-4 огорожа, І - замощення.

06 квітня 2012 року між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду №014/125246/3105/85 до Кредитного договору, та Договір про зміни №014/05041/3105/74/1 до Договору іпотеки від 06.04.2012 року.

Згідно яких сторони погодили змінити валюту виконання зобов'язань за Кредитним договором з доларів США на гривні із розрахунку Офіційного курсу НБУ на дату укладення Додаткової угоди. У зв'язку із зміною валюти виконання зобов'язань за Кредитним договором, сторони дійшли згоди змінити умови виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, у такому порядку: сторони домовились, що з дати укладення Додаткової угоди проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 19% річних. Погашення позичальником кредиту та сплата процентів здійснюється у складі щомісячних ануїтет них платежів відповідно до Графіка погашення кредиту та інших платежів. Сторони домовились Графік погашення кредиту та інших платежів до Кредитного договору. А також розрахунок сукупної вартості викласти в новій редакції. Також, сторони домовились строк користування кредитними коштами збільшити на 46 календарних місяців, у зв'язку з чим, дата остаточного погашення кредиту є 06 січня 2021 року (а.с. 24, 37).

Як вбачається з матеріалів справи у продовж дії кредитного договору позичальник ОСОБА_3 неодноразово порушував умови цього договору, допускав прострочку погашення поточної заборгованості по сплаті частини суми кредиту, процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим, згідно розрахунку заборгованості, складеного позивачем, станом на 24 вересня 2015 року утворилася заборгованість в сумі 312322 грн. 60 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 217962 грн. 64 коп., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 22914 грн. 11 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 94359 грн. 96 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 92317 грн. 68 коп. (а.с. 11-14).

Також з матеріалів справи встановлено, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором Банком були надіслані Вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань №114-0-0-00/15-41332 від 29.07.2015 року, №114-0-0-00/15-41336 від 29.07.2015 року та №114-0-0-00/15-41334 від 29.07.2015 року, якими було зобов'язано достроково повернути всю суму заборгованості в установлений відповідними договорами строк. Проте в установлений строк заборгованість за кредитами повернута не була(а.с. 48-50)

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

А згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»» якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, а відповідно до ст. 39 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, що закріплено у частині 1 статті 58 Конституції України.

До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Водночас Конституція України передбачає зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів у часі лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Разом з тим, мораторій у юридичному розумінні має значення відстрочки виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.

Закон України від 3 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», набрав чинності 7 червня 2014 року.

Відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 3 червня 2014 року N1304-VII, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Тобто, судом мають враховуватись вищевказані вимоги, у повному їх об'ємі, як для застосування, так і для відмови у застосуванні до спірних відносин Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення позову та зупинення виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про незаконність рішення суду в частині застосування мараторію та визначення ціни іпотечного майна, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду, а інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування правильного і законного рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Ж.І. Максюта

М.Л. Прозорова