Ухвала суду № 63225673, 06.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/849/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів про визнання протиправними дій та скасування постанови від 03 грудня 2015 року №033,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - Позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів (далі - Відповідач, Інспекція) у якому просить:

- визнати дії посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Тернопільській області при проведенні позапланової перевірки в магазині Товариства за адресою: м.Тернопіль, вул.Перля, 3, по внесенню недостовірних даних до акту перевірки від 13.11.2015 року №000033 та винесенню на підставі вказаних недостовірних даних, постанови від 03.12.2015 року №033 протиправними;

- скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 03.12.2013 №033.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «Дієса», магазину «Ельдорадо», розташованого за адресою: м.Тернопіль, вул.Перля, 3, за скаргою ОСОБА_2 від 19.10.2015 року №125

За результатами вказаної перевірки складено акт від 13.11.2015року №000033, в якому зазначено, що Позивачем порушено частину 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункт 34 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки від 19.04.2007 року №104, оскільки Позивачем не розірвано договір купівлі-продажу та не повернуто кошти за сплачений товар та/або не замінено товар з недоліками на такий же товар іншої марки (марки, артикулу, модифікації) належної якості.

Також у вказаному акті викладено припис, яким зобов'язано Позивача усунути порушення прав споживача шляхом розірвання договору та повернення коштів за товар або заміни товару на такий же товар іншої марки відповідно вимогам споживача.

На підставі вищезазначеного, Відповідачем прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», від 03.12.2015 року №033, якою за відмову споживачу в реалізації його прав, встановлених частиною 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано штраф у розмірі 78 639,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятої постанови про застосування штрафу, Позивач звернувся до суду.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Пунктом 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Істотним недоліком є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Положеннями частини 5 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною 1 цієї статті).

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 цієї статті (частина 6 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно ч.7 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Як вбачається з матеріалів справи, споживач ОСОБА_2 18 червня 2013 року придбав в магазині «Ельдорадо» за адресою: м.Тернопіль, вул.Перля, 3, холодильник SHARP SJ PT690RS вартістю 7 863,90 грн. неналежної якості, оскільки протягом гарантійного терміну сталася поломка, яка не підлягає ремонту, що підтверджується актом технічного огляду від 10.09.2015 року №91125.

А тому, споживач звернувся 16 вересня 2015 року до Позивача з проханням обміняти холодильник на аналогічний або рівноцінний по характеристиках їхньої моделі.

Позивач листом від 05.10.2015 року повідомив споживача про відсутність холодильника SHARP SJ PT690RS в наявності та неможливість його заміни, та виявив готовність: обміняти товар на аналогічний без доплати, якщо він є в наявності; повернути сплачені за товар кошти придбаного товару; обміняти на інший товар з доплатою.

З урахуванням вказаного, споживач листом від 20 жовтня 2015 року звернувся до Позивача із заявою про повернення йому вартості товару у розмірі 25 600,00 грн., або надання іншого товару з наявного асортименту з перерахунком вартості.

Листом від 30 жовтня 2015 року Відповідач повідомив споживача про свою готовність обміняти на аналогічний товар з доплатою або повернути сплачені за товар кошти придбаного товару.

Споживач листом від 08 грудня 2015 року повідомив Товариство про готовність прийняти кошти у розмірі 25 600 грн. вартості товару або обміняти холодильник на інший без знижок і доплат.

Товариство не погодилось з такою пропозицією та листами від 04 грудня 2015 року та 16 грудня 2015 року підтвердило свою попередню позицію щодо врегулювання спірної ситуації.

Крім того, Позивачем запропоновано повернути кошти згідно з чеком у розмірі 7 863,90 грн., що не відповідає положенням частини 7 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме при розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі.

Законом України «Про захист прав споживачів», як й іншими актами законодавства України, прямо не визначено, яким чином має визначатися ціна товару на час пред'явлення вимоги про його повернення у випадку розірвання договору купівлі-продажу, але це не означає, що її неможливо визначити за відсутності у продавця такого самого/аналогічного товару.

Законодавство України передбачає випадки визначення ціни товару, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари.

Згідно частиною 4 статті 632 Цивільного кодексу України, передбачена можливість визначення ціни у договорі визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов.

З огляду на положення статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів», за якими законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів, а також частини другої статті 8 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої у разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права), суд першої інстанції посилається на те, що між споживачем та продавцем у межах спірних правовідносин можливо застосовувати, передбачений частиною 4 статті 632 Цивільного кодексу України, спосіб визначення ціни товару на час пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, споживач заявив вимогу про повернення 25 600,00 грн., визначеної у відповідності до рахунку-фактури іншого суб'єкта господарювання, який станом на 20 жовтня 2015 року мав у продажу холодильник SHARP SJ PT690RS за ціною 25 600,00 грн.

Якщо Позивач як продавець не згодний з зазначеною споживачем ціною товару, він може запропонувати іншу, з огляду на наявну інформацію про ціну товару на ринку.

Позивач не вжив жодних заходів щодо встановлення ринкової ціни аналогічного товару станом на дату звернення споживача, не пропонував споживачу інші варіанти ціни з урахуванням загальнодоступної інформацію про ціни інших продавців тощо.

За таких обставин, посилання Позивача на неврахування при перевірці факту відмови споживача від повернення первісно сплаченої ціни та невнесення цієї інформації до акту перевірки не можуть бути підставою для визнання дій Відповідача протиправними, оскільки Товариством порушено положення частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на відмову розглядати будь-які інші варіанти вартості товару, крім первісно сплаченої ціни.

Невчинення дій чи небажання вчинення дій продавця щодо встановлення ціни товару на день пред»явлення вимоги не звільняє Позивача від виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та від відповідальності, встановленої законом, за таке невиконання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних дій та постанови суб»єкта владних повноважень, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 07 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.