Рішення № 63209992, 17.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 3 761/21056/13-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/7578/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого - судді Білич І.М.

суддів Поліщук Н.В., Шахова О.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

за участю: відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

в с т а н о в и л а :

Позивач звертаючись в серпні 20134 року до суду із вищевказаним позовом, обґрунтовував свої вимоги тим, що у відповідності до кредитного договору від 02.08.2012 року, укладеного між банком та відповідачем, останньому було надано кредит в сумі 10 918,00 гривень строком до 01.08.2014 року. Відповідач належним чином умов договору не виконував тому позивач просив суд стягнути заборгованість, що складалася: із поточної заборгованості; простроченої заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків, прострочених відсотків, комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, комісійної винагороди.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 позовні вимоги банку було задоволено.

Стягнуто з з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 470,81 гривень.

Вирішено питання розподілу судового збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 березня 2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, де ставив питання про його скасування, постановлення нового за яким позивачу слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.

Позивач будучи повідомленим про розгляд справи, повторно у судове засідання не з'явився, поважність причин своєї неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були виконані умови договору в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання по зазначеному договору належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості по кредиту, яка станом на 16.05.2013 року становить 13 470,81 гривень.

Хоча згідно вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А тому, з урахуванням вимог ст. 1054 ЦК України, позичальник повинен повернути кредит та сплатити визначені умовами договору додаткові витрати.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи звертаючись до суду з позовом позивач вказував на те, що 02.08.2012 року між ПАТ «Креді АгрікольБанк» та ОСОБА_3 було укладено комплексний договір №1/1174720 за яким банк надав відповідачу, кредит у сумі 10 918 гривень строком на 24 місяці з 02.08.2012 року до 01.08.2014 року (включно) зі сплатою 14% річних до моменту повного погашення заборгованості за цим договором та комісійну винагороду щомісячно за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,75% щомісячно від суми кредиту зазначеного в п.1.1 цього договору - п. 1.1, 1.3.1, 1.3.2 договору. За п. 1.2.1 договору кошти надавались на споживчі потреби.

Підтвердженням виконання умов договору, а саме п.3.1 позивач зазначав перерахування на поточний рахунок ОСОБА_3, грошових коштів у розмірі 10 918 гривень, згідно меморіального ордеру №70143 від 02.08.2012 року та № 1/1174720 від 02.08.2012 року.

Відповідач у судовому засіданні не визнав факт отримання ним зазначених у позові коштів, вказуючи при цьому також на недоведеність їх перерахування самим позивачем.

Відповідно до п. 3.2 комплексного договору № 1/1174720 від 02.08.2012 року моментом ( днем надання кредиту) згідно п. 3.1 цього договору вважається день перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

За п. 4.1 договору банк зобов'язувався з метою обслуговування кредиту відкрити позичальнику позичковий рахунок № 22035000121796.

Однак, як вбачається із меморіального ордеру № 70143 від 02.08.2012 року кошти в розмірі 10 600 гривень були перераховані з рахунку № 29090840000219 на рахунок № 26205400980211 ( а.с 15, які не співпадають з позичковим рахунком що був відкритий банком відносно відповідача в рамках укладеного комплексного договору.

Крім того, укладений договір є трьохстороннім, а саме за участю : ПАТ «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Уніка Життя». При цьому страхова компанія до участі в справі не залучена. Незважаючи на те, що за даними меморіального ордеру № 1/1174720 від 02.08.2012 року кошти у розмірі 318 гривень були перераховані у вигляді страхової премії саме з відкритого позивачем позичкового рахунку відповідача.

За правилами ч. 4 ст. 10 ЦПК України, судом апеляційної інстанції неодноразово здійснювалися заходи щодо забезпечення явки в судові засідання представника позивача з матеріалами кредитної справи, однак отримуючи судові повідомлення представник позивача в судове засідання не з'явився, матеріали кредитної справи до суду також не направив.

Також у відповідності до діючого процесуального законодавства суд апеляційної інстанції позбавлений права щодо залучення до участі в справі осіб, які не приймали участі у розгляді справи в суді першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового за правилами ст. 309 ЦПК України про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року скасувати та постановити нове за яким:

Публічному акціонерному товариству «Креді Агріколь Банк» відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: