Вирок № 6319668, 19.08.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-503/08

ВИРОК

Іменем України

19 серпня 2008 року. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді - Скоріна А.В.

при секретарі - Чоловської А.А..

з участю прокурора - Семененка В.П.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, гр-на України, освіта середня, одруженого, який працює учнем майстра по ремонту взуття у СПД "Надрага", мешкає в АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, у скоєні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 26.05.2003 року будучи директором ТОВ «Укрроспродукт» за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись по вул. Промисловій, 3 в м. Вишневе Київської області, шляхом обману, заволодів чужим майном на загальну суму 17 802 гривні, яке належить ТОВ «ОСТ-Трейд», чим завдав товариству матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

Так, згідно протоколу № 1 установчих зборів засновників ТОВ «Укрроспродукт» від 21.03.2003 року ОСОБА_3 було призначено директором ТОВ «Укрроспродукт». Відповідно до статуту вказаного підприємства директор вирішує всі питання діяльності товариства.

При цьому, з метою заволодіння шляхом обману майном інших товариств невстановлена слідством особа запропонувала ОСОБА_3, підшукали товариство, яке поставить товар на зручних для них умовах, а саме при умові оплати після поставки товару на що останній погодився, тим самим вступив в попередню злочинну змову з невстановленою слідством особою. У виконання свого злочинного умислу ОСОБА_3 підшукав ТОВ «ОСТ-Трейд», яке поставляло борошно.

Діючи раніше досягнутої з невстановленою слідством особою згоди, ОСОБА_3 зустрівся з представником ТОВ «ОСТ-Трейд», який 26.05.2003 року прибув до приміщення офісу ТОВ «Укрроспродукт», розташованого по вул. Волинській, 48/50 в м. Києві і ОСОБА_3 підписав договір поставки № 17 від 26.05.2003 року з боку ТОВ «Укрроспродукт».

26.05.2003 року ТОВ «ОСТ-Трейд», згідно вказаного договору, відвантажило на склад ТОВ «Укрроспродукт», розташований по вул. Промисловій, 3 в м. Вишневе

Київської області, борошно на загальну суму 17 802 гривні. У свою чергу ТОВ «Укрроспродукт», згідно договору поставки № 17 від 26.05.2003 року, мало сплатити ТОВ«ОСТ-Трейд» 15% вартості товару по факту поставки, а інші 85% вартості товару, протягом 5 банківських днів з дня поставки.

Цього ж дня, ОСОБА_3 знаходячись на території складу ТОВ «Укрроспродукт», розташованого по вул. . Промисловій, 3 в м. Вишневе Київської області, виписав видаткові накладні на 8 000 кг. і на 9200 кг. борошна, на загальну суму 19780 гривень (з урахуванням ПДВ).

Після цього, ОСОБА_3 протягом серпня 2003 року, продовжуючи діяти раніше досягнутої домовленості з невстановленою слідством особою, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, вивіз зі складу ТОВ «Укрроспродукт» все борошно, яке йому поставило ТОВ «ОСТ-Трейд». За минуванням 5 банківських днів кошти за поставлений товар на рахунок ТОВ «ОСТ-Трейд» з боку ТОВ «Укрроспродукт» не були перераховані, а ОСОБА_3 всіляко уникав зустрічей та розмов з представниками ТОВ «ОСТ-Трейд» з приводу розрахунків за поставлене борошно. В подальшому ТОВ «Укрроспродукт» припинило свою діяльність, а ОСОБА_3 свої зобов'язання не виконав, за поставлений товар не розрахувався і розпорядився ним в особистих інтересах, чим завдав ТОВ «ОСТ-Трейд» матеріальну шкоду на загальну суму 17 802 гривні, що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, яка є особливо великими розмірами.

Крім цього. ОСОБА_3, 7.05.2003 року та 13.06.2003 року, будучи службовою особою, директором ТОВ «Укрроспродукт». вніс до офіційних документів за відомо неправдиві відомості, які подав до ДШ Святошинського району в м. Києві.

Так, згідно протоколу № 1 установчих зборів засновників ТОВ «Укрроспродукт» від 21.03.2003 року ОСОБА_3 було призначено директором ТОВ «Укрроспродукт». Відповідно до статуту вказаного підприємства директор вирішує всі питання діяльності товариства.

Згідно відомостей ДПІ Святошинського району м. Києва, де 31.03.2003 року зареєстроване ТОВ «Укрроспродукт», товариство за весь період свого існування звітувало про відсутність будь-якої фінансово-господарської діяльності, при цьому згідно роздруківки наданої КБ «Експобанк» по розрахунковому рахунку № 260051042066101 ТОВ «Укрроспродукт» вело активну фінансово-господарську діяльність і його обороти склали 31 368 гривень.

При цьому, ОСОБА_3 7.05.2003 року та 13.06.2003 року умисно вніс до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2003 року та податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2003 року відповідно неправдиві відомості, а саме звітував про відсутність будь-якої фінансово-господарської діяльності вказаного товариства.

Згідно, висновку почеркознавчої експертизи № 253 від 28.04.2007 року, підписи від імені гр. ОСОБА_3 в повідомленні від платника податків про відкриття (закриття) рахунку в установі банку; в свідоцтві № 36359790 про реєстрацію платника податку на додану вартість; в декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2003 року від 7.05.2003 року; в договорі поставки № 17 від 26.05.2003 року; у видатковій накладній №77 від 26.05.2003 року; у видатковій накладній № 78 від 26.05.2003 року; в довіреності ЯЖЛ№933760 від 26.05.2003 року; в заяві на відкриття рахунків від 8.04.2003; в податковійдекларації з податку на додану вартість за травень 2003 року виконані ОСОБА_3

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою в інкримінованих йому злочинах, передбачених ст.ст.190 ч.4, 366 ч.1 КК України визнав повністю та повністю підтвердив вищевказані обставини їх скоєння. Фактичні обставини

справи, а саме час, дату, місце, спосіб скоєння злочинів, висновки експертиз, які викладені в обвинувальному висновку, він не оспорює.

Враховуючи повне визнання своєї вини підсудним, щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.ст.299 ч.3, 301-1 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винність підсудного доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину проводить за ст.ст.190 ч.4, 366 ч.1 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів за відомо неправдивих відомостей.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують вину - щире каяття в скоєному та повне відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують вину, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особу підсудного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно, щиро розкаявся у скоєному та повністю відшкодував завдану шкоду, знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому міру покарання не пов'язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі.

Згідно ст.12 КК України, злочин, передбачений ст.366 ч.1 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст.366 ч.1 КК України 07.05.2003р. та 13.06.2003р.

Цивільний позов залишити без задоволення у зв'язку з повним відшкодуванням завданої шкоди і відмові від позивних вимог.

Судові витрати покласти на підсудного.

Речові докази по справі - документи Т.1 а.с.127, 156, 233, 254, зберігати при матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11-1, 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочинів передбачених ст.ст.190 ч.4, 366 ч.1 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ст.190 ч.4 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.366 ч.1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст.76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 змінити із застави на підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Грошову заставу у розмірі 3 500 гривень, яка знаходиться в бухгалтерії Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві, повернути заставодавцю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві ОПЕРУ НБУ по Києву і області р/р №35226002000466, ЗКПО 25575285, МФО 821018, за проведення почеркознавчої експертизи, кошти у розмірі 1095 гривень 25 копійок.

Речові докази по справі - документи Т.1 а.с.127, 156, 233, 254, зберігати при матеріалах справи.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до апеляційного суду м.Києва.