Ухвала суду № 63173510, 29.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р.Справа № 552/3755/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 10.10.2016р. по справі № 552/3755/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського обласного військового комісаріату , Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про зобов'язання вчинити перегляд даних по надбавкам у пенсійниій справі ФП 52102,наданні нової довідки,проведення перерахунку і виплат пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Київського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд прийняти рішення суду про визнання вини і факту порушення посадовими особами Полтавського обласного військового комісаріату законних прав ОСОБА_1 при наданні довідки та нарахуванні пенсії з грошового забезпечення військовослужбовців у 1990-1996 та 2016 роках, відповідно наведеного в позові діючого законодавства; зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат в чинний термін надати нову довідку по законних діючих надбавках у часі із ставками по пенсійній справі ФП 52102 1990 року ОСОБА_1: вислуги 26 років - 40% з 1993 року; високогір'я 1500 метрів - 25% з 1995 року; класної кваліфікації - 11% з 1990 року. За даними пенсійної справи від 01.03.1990 року, 1993, 1995 років та провести виплату у відповідності вимог Закону України №614-VIII від 2015 року з новими встановленими чинними надбавками за відповідної довідки 2016 року, наданої від Полтавського обласного військового комісаріату.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.03.1990 року в Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області, пенсійна справа - ФП 52102. 12.01.2016 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з письмовим запитом про перерахунок пенсії та отримав відповідь за №41/М-03, що він має отримувати пенсію 68% від грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, оскільки його вислуга років на день звільнення складала 26 років. Також отримав відповідь за №10/175/52102 Полтавського обласного військового комісаріату від 29.02.2016 року, яку вважає незаконною,так як вважає, що порушені його законні права особи звільненої з військової служби в 1990 році. При цьому даними державними установами не було надано йому довідки і розрахунку по нарахуванню пенсії станом на 29.02.2016 року, як того вимагає чинне законодавство України

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 10.10.2016 року у справі № 552/3755/16-а відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити перегляд даних по надбавкам у пенсійній справі ФП 52102, наданні нової довідки, проведення перерахунку і виплат пенсії

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача, Полтавського обласного військового комісаріату, в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.03.1990 року в Головному управлінні Пенсійного фонду в Полтавській області, пенсійна справа - ФП 52102.

12 січня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з письмовим запитом про перерахунок пенсії та отримав відповідь за №41/М-03, що він має отримувати пенсію 68% від грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, оскільки його вислуга років на день звільнення складала 26 років.

Також позивач отримав відповідь за №10/175/52102 Полтавського обласного військового комісаріату від 29.02.2016 року, яку вважає незаконною, так як на його думку, порушені його законні права особи звільненої з військової служби в 1990 році. При цьому даними державними установами не було надано йому довідки і розрахунку по нарахуванню пенсії станом на 29.02.2016 року, як того вимагає чинне законодавство України. Враховуючи викладене позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Умови, норми і порядок Пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 63 цього Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Процедура перерахунку пенсії, призначеної за вказаним Законом та належні для цього підстави, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Пунктом 1 постанови КМУ №355 встановлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», окрім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків.

При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розмірів пенсій, обчислених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 7.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Пунктом 2 Постанови КМУ №355 на Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Міністерство надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну пенітенціарну службу, Державну податкову службу, Управління державної охорони після набрання чинності цією постановою покладено обов'язок забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та додатків 15, 26, 31, 32, 36 і 37 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» станом на 1 квітня 2012 року у порядку, встановленомупостановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393».

Отже, вказаним актом Уряду передбачено підвищення пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», однак із застереженням, що розмір такої пенсії не повинен перевищувати розміру пенсії, обчисленої відповідно до цього Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7.11.2007 року №1294 за відповідними посадами військовослужбовців.

Колегія суддів зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу по особовому складу №01304 від 22.11.1989 року календарна вислуга ОСОБА_1 на момент звільнення становила 21 рік 2 місяці у календарному обчисленні. (а.с. 42).

В пільговому обчисленні вислуга позивача становить 26 років (а.с. 36)

Згідно п. 13.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 11.06.2008 року №260 до вислуги років військовослужбовців для виплати їм відсоткової надбавки зараховуються в календарному обчисленні періоди.

Згідно з додатком №29 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року за №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», пунктом 13.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 11.06.2008 року №260 за вислугу років від 20 до 25 років встановлено надбавку в розмірі 35% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням. В пункті 13.4 даної Інструкції визначені періоди служби на посадах для обчислення вислуги років на виплату відсоткової надбавки на пільгових умовах.

Періодів служби, передбачених пунктом 13.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 11.06.2008 року №260 для виплати надбавки на пільгових умовах, у позивача не має. В зв'язку з цим при обрахуванні пенсії ОСОБА_1 береться надбавка за вислугу років у розмірі 35%.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, колегія суддів зазначає що позивачу на даний час правомірно виплачується пенсія у розмірі 68% грошового забезпечення відповідно до даних розрахункової книжки та інших документів наявних в матеріалах пенсійної справи.

Також колегія суддів зазначає, що 13.05.2015р. Конституційним Судом України прийнято рішення по справі № 1-9/2015 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У вказаному рішенні Конституційним Судом України установлено, що громадянин звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень першого речення частини третьої статті 63 Закону, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством". Автор клопотання просить витлумачити ці положення в аспекті того, чи є наведений у них перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення вичерпним, чи в цей перелік можуть включатися й інші види грошового забезпечення, зокрема щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року N 889 з наступними змінами.

За наслідками розгляду вказаної справи Конституційний Суд України вирішив, що Положення першого речення частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року N 2262-XII з наступними змінами, згідно з якими "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством", в аспекті порушених у конституційному зверненні питань необхідно розуміти так, що до встановлених виключно законами України нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, на підставі введення яких усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку, належать лише надбавки, доплати, підвищення.

За приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Міністру оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців ( крім військовослужбовців військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. ( п.п.2 п.5 )

Постановою Кабінету міністрів України № 18 від 20 січня 2016 року встановлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, національної гвардії, державної прикордонної служби, Управління державної охорони, державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода в розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Наказом Міністра оборони України № 44 від 27.01.2016 р. «Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році», яким визначено витрати на грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі, розміри премій для військовослужбовців у 2016 році в межах видатків Міністерства оборони України за рахунок коштів з фонду економії грошового забезпечення в межах виділених асигнувань Міністерства оборони України. Тобто дана премія носить індивідуальний характер та залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальної заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки.

Отже, враховуючи, що вказана премія має тимчасовий характер та її виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах виділених асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців у 2016 році, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії згідно за ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 31.03.2015р. по справі № 21-101а15 та від 15.10.2013р. № 21-315а13.

Щодо посилань позивача на неврахування відповідачем надбавок за класність та службу у високогірній місцевості, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частини 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до частини 2 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, пунктом 23.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 11.06.2008 року №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), які проходять службу на висоті 1200 метрів над рівнем моря і вище (у разі, коди їм не встановлено підвищення посадових окладів за військову службу на території гірських населених пунктів) встановлено надбавку за службу у високогірних місцевостях у розмірі 25% посадового окладу.

Згідно з пунктом 23.2 даної Інструкції перелік військових частин і підрозділів, постійно дислокованих у високогірних місцевостях України на висоті 1200 метрів над рівнем моря і вище, затверджується Міністерством оборони України.

Разом з тим матеріалами справи не підтверджено, що позивач проходив військову службу у високогірних місцевостях України.

Відповідно до пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які одержували перед звільненням зі служби персональні (збережені) посадові оклади, або підвищені посадові оклади за службу у високогірних місцевостях, пенсії обчислюються із звичайних, а не з персональних (збережених) або підвищених посадових окладів.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. що підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу за службу в високогірних місцевостях відсутні.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

У відповідності до послужного списку особової справи та витягу з наказу командира військової частини 28370 від 01.02.1990 №27, з 28.08.1987 року до дня звільнення позивач займав посаду начальника служби ракетно-артилерійського озброєння з військово-обліковою спеціальністю 441102.

При цьому, згідно розділу XIX Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 11.06.2008 року №260 надбавка за класну кваліфікацію виплачується за спеціальністю, яка відповідає займаній посаді.

Таким чином, має місце невідповідність військово-облікових спеціальностей, а тому підстави для включення до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії надбавки за кваліфікацію «майстер» відсутні.

Крім того, на запит Полтавського обласного військового комісаріату до Філіалу Центрального архіву Міністерства оборони Російської федерації з приводу присвоєння кваліфікації ОСОБА_1 надійшло повідомлення, що накази командира військової частини 28730 за 1989-1990 роки на зберігання до архіву Філіалу не надходили.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі як суб'єкти владних повноважень діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що підтверджується наявними матеріалами у справі, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського районного суду м. Полтави від 10.10.2016 року у справі № 552/3755/16-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 10.10.2016р. по справі № 552/3755/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2016 р.