Ухвала суду № 63173504, 30.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 р.Справа № 820/3874/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П., Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Коваленко О.В.,

за участю представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної осои-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/3874/16

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський"

до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області треті особи Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Відділ Держгеокадастру в Краснокутському районі Харківської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колонтаївський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Відділ Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області, в якому просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 24569309 від 18.09.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, номер запису про інше речове право: 11243067 орендар - ФО-П ОСОБА_3, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 24569061 від 18.09.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, номер запису про інше речове право: 11243067 орендар - ФО-П ОСОБА_3.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 18.09.2015 року державним реєстратором сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 24569309 та № 24569061 щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок, кадастровий номер НОМЕР_2 та НОМЕР_1, а також відповідно внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На думку позивача, внесення даних записів призвело до прямого порушення його прав та законних інтересів, оскільки, строк дії договорів оренди на земельні ділянки, укладені між СВК "Колонтаївський" та ОСОБА_4 не закінчився, договори в установленому законом порядку не розірвані та не оспорені в суді. Таким чином, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права оренди вказаної ділянки за ФО-П ОСОБА_3 є такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року у справі № 820/3874/16 задоволено адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Відділ Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області про скасування рішення.

Третя особа, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав письмові заперечення, в яких вказав, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи, Відділу Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області, в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, 28.03.2012 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено два договори оренди земельних ділянок:

- площею 3,3891 га (кадастровий номер НОМЕР_1), номер земельної ділянки НОМЕР_3, розташованої за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області строком на 8 років. Вказаний договір зареєстрований відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області за № 632358374001737. (а.с.7-10);

- площею 3,2912 га (кадастровий номер НОМЕР_2), номер земельної ділянки НОМЕР_3, розташованої за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області строком на 8 років. Вказаний договір зареєстрований відділом Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області за № 632358374001736. (а.с.16-19).

Як встановлено судом першої інстанції, навесні 2016 року, приступаючи до весняно-польових робіт СВК "Колонтаївський" було виявлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 вже оброблені іншими особами.

Так, орендодавець - ОСОБА_4 померла, а земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що розташовані за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області успадкував гр. ОСОБА_5.

Із долученої до матеріалів справи довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.06.2016 року, встановлено, що державним реєстратором Краснокутського районного управління юстиції Бежановим В.В. 12.09.2015 року здійснено запис № 11242897 та №11243067, яким за ФО-П ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_2 та НОМЕР_1. (а.с.24, 25).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_5 та ФО-П ОСОБА_3, діяла державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та СВП "Колонтаївський".

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, згідно положень вказаної статті до ОСОБА_5 перейшли всі права та обов'язки від спадкодавця - ОСОБА_4

Згідно ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно положень статті 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Приписами статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п. 41 договорів оренди землі від 28.03.2012 року, укладених між позивачем та померлою ОСОБА_4, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору

Як вбачається з матеріалів справи, договори оренди земельних ділянок, укладених між ОСОБА_4 та СВП "Колонтаївський" є діючими, не оспореними в суді загальної юрисдикції та відповідно позивач наділений правом щодо її користування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зареєстроване інше речове право на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 право оренди за ФО-П ОСОБА_3 порушує право позивача та відповідно суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.8-1 ч.2 ст.9 Закону України ""Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції яка діяла на момент вчинення спірних правовідносин), державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Частиною 2 статті 28-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції яка діяла на момент вчинення спірних правовідносин), вставлено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06.08.2013 р. "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 29 вересня 2016 року справа № 21-760а1.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення про державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, номер запису про інше речове право: 11243067 орендар - ФО-П ОСОБА_3, та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 24569061 від 18.09.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, номер запису про інше речове право: 11243067 орендар - ФО-П ОСОБА_3, діяв не на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому сказані рішення підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року у справі № 820/3874/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної осои-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016р. по справі № 820/3874/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Калитка О.М.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2016 р.