Постанова № 63173503, 29.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р. Справа № 577/3814/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.10.2016р. по справі № 577/3814/16-а за позовом ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування постанови,притягнення до адміністративної відповідальності і закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області та уточнивши позовні вимоги, просила суд скасувати постанову серії АА №561364 від 31.08.2016 року винесену в.о. начальника Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області Чеботарьовим Ю.Ю. про притягнення її до адмінвідповідальності за ст.165-1 ч.3 КпАП України з накладенням стягнення в сумі 680 грн., а провадження у справі закрити.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначала, що на її думку, постанова серії АА №561364 від 31.08.2016 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.165-1 ч.3 КпАП України з накладенням стягнення в сумі 680 грн. необгрунтована, незаконна, та є такою, що порушує права, свободи та інтереси позивача.

Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.10.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанову серії АА №561364 від 31.08.2016 року винесену в.о. начальника Конотопської ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області Чеботарьовим Юрієм Юрійовичем про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ст.165-1 ч.3 КпАП України з накладенням стягнення в сумі 680 грн., а провадження у справі закрито.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працює головним бухгалтером Управління соціального захисту населення Конотопської РДА. Згідно вищевказаної постанови була притягнута до адміністративної відповідальності за несвоєчасну сплату в повному обсязі єдиного соціального внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування за липень 2016 року.

Так, наведений платіж необхідно було здійснити до 20.08.2016 року в розмірі 39311,57 грн., проте своєчасно проплачено лише частина суми, а решта сплачена вже поза межами визначеного строку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 165-1 КУпАП встановлено, що несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у cyмi, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходiв громадян, -тягне за собою накладення штрафу на посадових oci6 підприємств, установ i організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4.3.6 Інструкції передбачено, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Абзацом 2 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Відповідно до ч. 11 ст.9 Закону України «Про збip та облік єдиного внеску i загальнообов'язкове держане соціальне страхування», у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Також, колегія суддів зазначає, що ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З системного аналізу вказаної норми випливає, що сплата єдиного внеску відбувається у строки визначені абзацом першим ч. 8 ст. 9 вищенаведеного Закону під час кожної виплати доходу, але винятком є випадок коли внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим ч. 8 ст. 9 вищенаведеного Закону, в зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що виплата єдиного внеску незалежно від дати сплати сум на які нараховується єдиний внесок повинна відбуватися у строки визначені абз.1 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктом владних повноважень 09.08.2016 р. було надіслано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих ociб та суми нарахованого єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування за липень 2016 р. (реестраційний № НОМЕР_1), в якому визнано єдиний соціальний внесок до сплати в cyмi 39311,57 грн.

Відповідно до платіжного доручення №179 від 04.08.2016 р. 11973,05 грн., в графі призначення платежу значиться "часткове погашення кредитної заборгованості по сплаті єдиного внеску 22% з заробітної плати службовців за липень 2016 року" (а.с. 44), що також підтверджує наявність недоїмки по єдиному соціальному внеску станом на 22.08.2016 року.

Враховуючи, що за липень 2016 року сплативши частково єдиний внесок у сумі 11973,05 грн (платіжне доручення № 179 від 04.08.2016 року), позивач створив недоїмку в сумі 17699, 57 грн., ОСОБА_1 порушено вимоги частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та проведено несвоєчасну сплату єдиного внеску за липень 2016 року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності вини позивача у скоєнні правопорушення виходячи з наступного.

Відповідно до п.1ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Доказів того, що до складу заробітної плати працівникам за липень 2016 року нараховано лише обов'язкові складові матеріали справи не містять. Окрім того. позивачем не надано доказів вжиття заходів щодо можливого перерозподілу коштів з інших статей видатків.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.10.2016 року у справі № 577/3814/16-а, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.10.2016р. по справі № 577/3814/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про скасування постанови,притягнення до адміністративної відповідальності і закриття провадження у справі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст постанови виготовлений 05.12.2016 р.