Постанова № 63173312, 05.12.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2016 року Чернігів Справа № 825/1971/16

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

09.11.2016 Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку у розмірі 1 373,04 грн (згідно заяви про зменшення позовних вимог), мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. При цьому, позивач в адміністративному позові просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Передані поштою до суду конверти з повістками, які направлялись відповідачу, з довідками поштового відділення "за не запитом".

За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч.1 ст.41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано Носівським районним управлінням юстиції як фізичну особу-підприємця 09.06.2015 та взято на облік до Ніжинської ОДПІ як платника податків 09.06.2015 за НОМЕР_2.

В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 1 373,04 грн по єдиному податку з фізичних осіб, що відповідає даним довідки від 20.10.2016 №1598/17-012 (а.с.6) та картки обліку платника податків (а.с.12) та підтверджується заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2015 (а.с.9), на підставі якої за липень-грудень 2015 року нарахована податкова заборгованість у розмірі 876,96 грн. (146,16 грн./місяць) та за січень-березень 2016 року у розмірі 496,08 (165,36 грн/місяць).

Так, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2015, поданої відповідачем до Носівського відділення Ніжинської ОДПІ, ФОП ОСОБА_1 зазначено як обраний вид діяльності - 47.18 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, розмір ставки єдиного податку - 12% до розміру мінімальної заробітної плати (друга група платників).

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до другої групи платників єдиного податку, суд зазначає п.291.4 ст.291 Кодексу, яким встановлено, що до другої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п.293.1 ст.293 Кодексу).

Також суд зазначає п. 293.2 ст.293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п.294.1 ст.294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст.295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідачу була вручена податкова вимога від 05.10.2015 № 20057-25 в сумі 438,48 грн. (а.с. 11), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 1 373,04 грн, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.35, 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку у сумі 1 373,04 грн (одна тисяча триста сімдесят три гривні 04 коп.) та перерахувати на р/р 31419517700378, УК у Носівському районі/ с.Володькова Дівиця/ 18050400, код 37382880, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк