Вирок № 6317198, 14.04.2008, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №1-134/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2008 року М.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Хутінаєвій О.Ю.,

за участю прокурора Рифи Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

встановив:

17.01.2008 року, в період часу з 03 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв., перебуваючи в с Щасливе Бориспільського району Київської області, по вул. Ліхачова біля будинку №5, побачив автомобіль марки ВАЗ-21061, н.з. 822-14КН, бежевого кольору, що належить ОСОБА_2 та яким на правах доручення керує ОСОБА_3, вартістю 8149 грн. 94 коп., й у нього виник умисел проникнути в салон автомобіля та заволодіти ним, щоб доїхати до найближчого метро "Бориспільська" в м. Києві, оскільки вранці йому потрібно йти на роботу в с Чабани Васильківського району Київської області. Підійшовши до даного автомобіля він переконався, що всі двері автомобіля зачинені, застосовуючи спеціально пристосований відрізок дроту, який знайшов біля під'їзду №1 зазначеного будинку, відкрив передні водійські двері та проник до салону автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля з метою завести двигун автомобіля, ОСОБА_4 пошкодив пластмасову декоративну панель рульової колонки, а також пошкодив замок запалення шляхом виривання дротів замка запалення, замкнув їх, внаслідок чого завів двигун, та ввімкнувши аварійне світло, поїхав на вказаному автомобілі в напрямку виїзду з с Щасливе Бориспільського району Київської області.

Близько 04 год. 00 хв. 17.01.2008 року ОСОБА_4, перебуваючи за кермом автомобіля ВАЗ-21061, був затриманий працівником міліції Бориспільського MB ГУ МВС України в Київській області на шляхопроводі, що розташований на 28 км. автодороги "Київ-Харків".

Такі дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, про що надав суду письмове клопотання. Також підсудний визнав заявлений потерпілим ОСОБА_3 до нього цивільний позов на відшкодування 300 грн. матеріальних збитків та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому вислухавши думку підсудного та прокурора й роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудно.

Підсудний ОСОБА_4 під час судового розгляду показав, що в ночі 17.01.2008 року, йдучи пішки від своєї дівчини, яка проживає в с Проліски, перебуваючи в с Щасливе Бориспільського району Київської області, побачив біля одного з будинків автомобіль марки ВАЗ бежевого кольору, й у нього виник умисел проникнути в салон автомобіля та заволодіти ним, щоб доїхати до найближчого метро "Бориспільська" в м. Києві, оскільки вранці йому потрібно йти на роботу в с Чабани Васильківського району Київської області, де він працював на будівництві котеджів. Підійшовши до даного автомобіля він відкрив за допомогою проволоки передні водійські двері та проник до салону автомобіля, де вирвавши панель кришки замка запалення, витягнув дроти та замкну їх, внаслідок чого двигун завівся. Увімкнувши аварійну сигналізацію він поїхав на цьому автомобілі до м. Києва до найближчого метро. На виїзді з с Щасливе Бориспільського району на шляхопроводі, який розташований над трасою, його наздогнав автомобіль "Жигулі" й він був зупинений працівником міліції.

Також підсудний зазначив, що заявлений до нього позов визнає повністю, він дійсно завдав своїми діями матеріальних збитків та моральної шкоди. У скоєному розкаюється повністю, за час перебування під вартою зрозумів наслідки вчиненого.

Враховуючи покази підсудного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч.1 ст. 289 КК України кваліфіковані правильно, оскільки останній незаконно заволодів транспортним засобом.

Призначаючи покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання підсудному покарання у виді позбавлення волі.

Визнання вини підсудним, його щире каяття у скоєному, активне сприяння ним розкриттю злочину суд визнає обставинами, які пом'якшують його відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного по справі судом не встановлено, про них не вказував під час розгляду справи і прокурор.

Судом при призначенні покарання також враховано, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, раніше не судимий, злочин вчинений ним вперше.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3,4 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення підсудного та попередження скоєння ним нових злочинів.

Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову, то суд вважає за доцільне, не зважаючи на визнання його підсудним, - залишити його без розгляду, оскільки останній не є достатньо аргументований і заявлений потерпілим ОСОБА_3, хоча власником є ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КІС №804601 від 15.05.2003 року. Крім того, в матеріалах справи відсутня відповідним чином завірена та складена довіреність на представництво інтересів ОСОБА_5, а є лише доручення на право управління автомобілем та вчинення інших дій, пов'язаних з виконанням саме цієї довіреності. При цьому потерпілому та позивачу слід роз'яснити право на звернення до суду з цивільним позовом на загальних підставах.

При вирішенні питання про речові докази (а.с. 23-31), суд враховує вимоги ст. 81 КПК України.

На досудовому слідстві науково-дослідним експертно-криміналістичного забезпечення при Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області проводилась дактилоскопічна експертиза (а.с. 34-37), вартість яких в сумі 117 грн. 69 коп., що згідно ст. 91 КПК України є судовими витратами, які на підставі ч.2 ст. 93 КПК України слід покласти на підсудного.

Міру запобіжного заходу слід змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, оскільки підстав для залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - немає.

Керуючись ст.ст. 322, 323, 324 КПК України, суд –

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі на строк З (три) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Звільнити підсудного ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення 300 грн. матеріальних збитків та 3000 гри. на відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_3 право на звернення до суду з цивільним позовом на загальних підставах в порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-21061, н.з. 822-14КН; довіреність ВЕМ №381391 на право керування автомобілем ВАЗ-21061, н.з. 822-14КН, на ім'я ОСОБА_3; дві частини пластмасової декоративної панелі рульової колонки автомобіля ВАЗ-21061, запаковані в пакет біло-синього кольору з написом "Счастливого Рождества", які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Бориспільського MB ГУМВС України в Київській області - залишити в користуванні ОСОБА_3 та передати йому.

Стягнути з ОСОБА_4, який зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, що розташований по вул. Воздвиженській, 2 в м. Києві, судові витрати щодо вартості проведеної дактилоскопічної експертизи в розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 69 коп. (Одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, р/р 35222002000460, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 15 діб через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції.