Справа № 591/5750/16-а
Провадження № 2-а/591/588/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 грудня 2016 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шелєхової Г.В.,
при секретарі - Тищенко Т.О.,
з участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Бондар А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при призначенні йому пенсії за віком у 2016 році відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в також зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013, 2014 та 2015 роки в розмірі 3263,60 грн. та зобовязати виплатити недонараховані кошти, починаючи з першого дня виплати пенсі за віком.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з червня 2000 року по жовтень 2016 року він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Після призначення пенсії він продовжував працювати, отримував заробітну плату та сплачував страхові внески. У жовтні 2016 року він подав заяву про призначення пенсії за віком згідно Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Йому було призначено пенсію за віком, але позивач не погоджується з тим, що управлінням пенсійного фонду при нарахуванні йому пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 2165,28 грн.
Позивач вважає, що при обчисленні йому розміру пенсії за віком згідно Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.ст. 27, 40 вказаного Закону, має застосовуватись показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. Тобто, при призначенні йому пенсії за віком у 2016 році, необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати за 2013, 2014 та 2015 роки, який дорівнює: (2979,4+3149,95+3661,41)/3=3263,60 грн.
Даний показник 3263,60 грн. значно більше показника за 2007 рік (1197,91 грн.), що був застосований управлінням Пенсійного фонду при нарахуванні йому пенсії.
Позивач вказує, що оскільки раніше він отримував пенсію за вислугу років як військовослужбовець за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а в жовтні 2016 року звернувся за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тому він не має статусу особи, переведеного з одного виду пенсії на інший, оскільки порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано в рамках лише Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а не різних Законів.
Зазначаючи, що він не давав згоди на застосування показника середньої заробітної плати за будь-який (в тому числі і 2007) рік, а просив застосувати показники середньої заробітної плати за 2013, 2014, 2015 роки, вважає, що відповідачем протиправно зменшено розмір пенсії позивача.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові заперечення, посилаючись на те, що позивача було переведено на пенсію за віком, а при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченимиКонституцієюта законами України.
Відповідно до п.п. 4 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2002р за № 442/6730, основним завданням управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002 року, якою затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністраУкраїни,та на них покладаються завдання: забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення;забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; ) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що позивач отримує державну пенсію за віком, призначену Сумським обєднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області з 13 жовтня 2016 року, при призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ, відповідачем застосовано показники середньої заробітної плати за 2007 рік.
Крім того, судом встановлено, що раніше з червня 2000 року позивачу була призначена і виплачувалась пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і з 05 червня 2000 року по 12 жовтня 2016 року ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області як військовослужбовець і отримував там пенсію за вислугу років.
Разом з цим, позивач продовжував працювати до 01.05.2016 року та отримував заробітну плату, з якої сплачував страхові внески, що підтверджується копією довідки про заробітну плату (а.с.12-13). Вказані факти не оспорюються сторонами.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
У ст. 9 даного Закону передбачено, що види пенсійних виплат і соціальних послуг відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового поля Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загальновизначена пенсія для усіх категорій осіб пенсія за віком.
Враховуючи той факт, що позивач жодним із видів загальнопередбаченої пенсії не користувався раніше, то право па пенсію за віком виникло вперше (а не відбувся перехід з одного виду пенсії на інший).
Аналіз норм ст. 9, ст. 40, ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить про те, що частиною третьою ст. 45 Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше. Крім того, після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Дана правова позиція була висловлена в постановах Верховного Суду України від 19 березня 2013 року (справа №21-31а13), від 02 грудня 2015 року та від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14).
За таких обставин, позивачу пенсія згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була призначена вперше, а тому, виникає право на застосування формул визначення розміру пенсії, які використовуються при призначенні пенсії вперше, а не тих формул та граничних розмірів коштів, які використовуються при переході із одного виду пенсії на інший.
Враховуючи те, що на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було призначено пенсію вперше, тому при визначенні розміру пенсійних виплат слід застосовувати ст. 40 даного Закону.
В силу викладеного, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір середньої заробітної плати (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії слід застосовувати, виходячи із розміру заробітної плати за 2013-2015 роки, а не застосовувати показники заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).
За таких підстав суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень документально підтверджені судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.7-9,11,69-71,100,159,161-163,244-256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним дії Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у 2016 році відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Сумське об»єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 27, ч. 1,2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2013, 2014 та 2015 роки в розмірі 3263,60 грн. та зобовязати виплатити недонараховані кошти, починаючи з першого дня виплати пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя
Судове рішення № 63165171, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 05.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/5750/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: