Ухвала суду № 63164514, 13.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

13.10.2016

Справа № 522/4991/15-ц

Провадження № 2/522/3959/16

УХВАЛА

про відмову в прийнятті визнання позову

13 жовтня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі питання про прийняття судом визнання ОСОБА_1 позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

12 серпня 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання позовних вимог ОСОБА_2

Сторони у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки сторін, суд вважає за можливе відмовити в прийнятті визнання ОСОБА_1 позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Якщо для цього немає законних підстав, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи.

Судом встановлено, ОСОБА_2 в своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення малолітніми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дітьми шестирічного віку. Однак, задоволення дійсних позовних вимог призведе до того, що з відповідача стягуватимуться аліменти у загальній сумі, яка перевищуватиме 50% його щомісячних доходів, що суперечить ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою максимальний розмір аліментів не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи

Таким чином, суд вважає за можливе відмовити в прийнятті визнання ОСОБА_1 позовних вимог ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», ст. ст. 174, 208-210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті визнання ОСОБА_1 позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Продовжити слухання справи по суті.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Ю.Б.Свячена