Рішення № 63148237, 05.12.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2782/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2372/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Мигович О.М.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.

за участю секретаря: Возняк В.Д.

сторін: представника ПАТ КБ "ПриватБанк" Рокетської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ТзОВ "Системна безпека управління", про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною ОСОБА_3 на заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

12.08.2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 14 березня 2011 року ТзОВ "Системна безпека управління" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви товариство приєдналося до Умов надання банківських послуг, тарифів Банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору, третій особі було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок, в еоектронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта. Свої зобов'язання за договором банк виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитний ліміт в розмірі 15 000 грн. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за даним договором станом на 28.07.2016 року ТзОВ "Системна безпека управління" має заборгованість в розмірі 29 394 грн. 35 коп. Крім того, зобов'язання за вказаним договором забезпечене порукою, а саме - договором поруки від 27 лютого 2015 року, укладеного з поручителем ОСОБА_3

Просили стягнути з ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за кредитом в розмірі 29 394 грн. 35 коп. та судовий збір.

Заочним рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.09.2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 29 394 грн. 35 коп. та судовий збір.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 27.10.2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що в оскаржуваному рішенні суд зазначає, що відповідно до приписів ст.ст.552,553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Згідно договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язувався відповідати перед кредитором за кредит в розмірі 5 000 грн. Банком же пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14 870 грн., тобто, в три рази більше від того, за що відповідач поручався. Відповідно, всі проценти, комісії, пеня нараховані із суми кредиту , а не із суми, за яку він поручався. У зв'язку з цим ОСОБА_3 готовий сплатити банку 5 000 грн., за які поручався.

Також вказав, що розмір неустойки може бути зменшений за розміром суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Банком не подано жодних доказів про те, що йому завдано якихось збитків у зв'язку із невиконанням боржником взятих на себе зобов'язань. При цьому, банк чомусь не ставить питання про стягнення заборгованості із боржника, а хоче стягнути кошти виключно з нього. Також банк на протязі 2015 року не звертався до нього із вимогою про сплату обов'язкових платежів через невиконання боржником взятих на себе зобов'язань.

Вказав, що на даний час він не має постійного заробітку, фактично живе на мізерну пенсію, тому стягнення з нього коштів ставить його у вкрай скрутне матеріальне становище. За таких обставин вважає, що у суду першої інстанції для зменшення розміру пені та комісії згідно ст.551 ЦК України.

Зазначив, що являється інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з чим отримує пенсію на банківську картку, яка відкрита в ПАТ КБ "Приватбанк". Позивач, маючи доступ до його банківської картки, в рахунок погашення заборгованості, згідно договору поруки, вже розпочав стягнення з нього коштів шляхом автоматичного погашення простроченої заборгованості.Загалом з нього списано 2 303 грн. 24 коп. Оскільки він визнає позов в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000 грн., то із врахуванням вже стягнутих банком коштів, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, а саме - щодо стягнення 2 696 грн. 76 коп.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов банку частково, а саме - стягнути заборгованість в розмірі 2 696 грн. 76 коп. В решті позову відмовити.

Вислухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.03.2011 року ТзОВ "Система безпеки управління" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Відповідно до договору, товариству було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнти.

Згідно умов укладеного договору, останній складається із заяви позичальника, умов надання банківських послуг (а.с. 9-21).

В забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, 27.02.2013 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого відповідач, як поручитель, добровільно взяв на себе зобов'язання за вмконання ТзОВ "Система безпеки управління" за договором від 14.03.2011 року.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши ТзОВ "Система безпеки управління" кредитний ліміт в розмірі 15 000 грн. Відповідач взяті на себе за договором кредиту зобов'язання щодо своєчасного погашення кредитних коштів та відсотків не виконував. В результаті чого станом на 28.07.2016 року виникла заборгованість в розмірі 29 394 грн. 35 коп., яка складається з: 14870,95 грн. - заборгованості за кредитом; 7 306,50 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 5 749,22 грн. - пеня; 1467,68 грн. - заборгованість по комісії.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання згідно договору, внаслідок чого виникла заборгованість, то дані кошти слід стягнути на користь позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги слід задовольнити. Проте, відмовляючи в перегляді заочного рішення, суд першої інстанції не врахував заяви відповідача, в якій він, посилаючись на складне матеріальне становище та інвалідність, просив відмовити в стягненні пені та розміру боргу.

Як вбачається із договору поруки, відповідач поручився за виконання зобов"язання в повному об'ємі і надав згоду на збільшення зобов'язань за угодою ( а.с. 32), тому його доводи в апеляційній скарзі в цій частині не підлягають задоволенню. Строки позовної давності позивачем дотримані.

Виходячи із положень ст. 551 ч. 3 ЦК України, колегія суддів знаходить за можливе зменшити розмір пені, при цьому враховує, що вона становить в порівнянні з боргом і комісією значну суму, а відповідач є інвалідом третьої групи і не має самостійного заробітку, то пеню слід зменшити до 1000 гривень.

В решті заочне рішення суду першої інстанції слід залишити без зміни.

Розглянувши справу в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Калуського міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року змінити.

Зменшити розмір стягнення пені до 1000 гривень і визначити, що з ОСОБА_3 підлягає стягненню в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором 14870, 95 гривень за кредитом, 7306,50 гривень по процентам, 1000 гривень по пені, 1467,68 гривень по комісії, а всього 24 645 ( двадцять чотири тисячі шістсот сорок п'ять) гривень 13 копійок.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : П.І. Проскурніцький

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко