ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2016 року м. Київ К/800/34867/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Борисенко І.В.
Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року по справі № 813/2382/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Влада Ойл» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132321 від 16.01.2013 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПС Львівської області було проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Влада Ойл» - Автозаправної станції (АЗС) № 4 з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у невідповідності наявного у позивача автомобільного бензину А-95 в кількості 4172,61л вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за показником «Концентрація фактичних смол» та представленим документам; крім цього, відсутні документи щодо його походження; не встановлено власника; товари не обліковані у встановленому порядку.
Такий висновок податковий орган зробив на підставі листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 року № 19/2-12.3/10068, в якому зазначено, що за результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів встановлено, що вони не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за показниками «Концентрація фактичних смол», зокрема, проба № 2, бензин А-95, резервуар № 3, акт відбору від 21.12.2012 року № 0177, м. Львів, вул. Персенківка, 2, АЗС ТОВ «Влада Ойл».
За результатами перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПС Львівської області складено акт перевірки від 29.12.2012 року № 13/01/2230/37123376, на підставі якого відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000132321, яким до ТОВ «Влада Ойл» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 90545,64 грн. за вказані порушення.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Як вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 29.11.2012 року ТОВ «Влада Ойл» укладено з ТОВ «Уністрой» договір поставки нафтопродуктів № 08-11/2012-КП, предметом якого є поставка ТОВ «Влада Ойл» нафтопродуктів.
Судами встановлено, що на виконання умов укладеного договору ТОВ «Уністрой» поставило позивачу для реалізації на АЗС № 4, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка 2, бензин А 95 в кількості 10150 л, масою 7866 тонн, що підтверджується товарно-транспортною накладною, видатковою накладною, сертифікатом відповідності, паспортом якості, відповідно до яких бензин автомобільний А-95 відповідає усім обов'язковим вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови».
Крім цього, факт отримання бензину А-95 позивач відобразив у журналі обліку нафтопродуктів, які надійшли на АЗС № 4, а передоплата за товар підтверджується платіжним дорученням від 11.12.2012 року в сумі 35000000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому, 21.12.2012 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області провела позапланову перевірку АЗС № 4 ТОВ «Влада Ойл» з питань перевірки якісних характеристик продукції, спільно з працівниками якої працівники Державної податкової служби у Львівській області здійснили відбір проб нафтопродуктів.
Судами також встановлено, що на підставі рішень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про відбір зразків продукції від 21.12.2012 року № 0003 та № 0004 було відібрано зразки бензину автомобільного А-95 на вказаній АЗС, про що складено акти відбору зразків продукції від 21.12.2012 року № 0177, № 0178 та акт перевірки характеристик продукції від 21.12.2012 року № 0009, у якому вказано про тимчасове припинення відпуску бензину А-95 на час проведення лабораторного дослідження.
Згідно з протоколом випробувань від 26.12.2012 року № 03043102/12-0011/01 встановлено, що бензин А-95 відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови», відтак, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийняла рішення від 29.12.2012 року № 0001 про скасування рішення щодо вжиття обмежувальних заходів від 21.12.2012 року № 0003.
Згідно з положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 Закону № 265/95-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Як вірно встановлено судами, під час проведення зазначеної вище перевірки на АЗС № 4 ТОВ «Влада Ойл» було здійснено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, про що складено акт від 21.12.2012 року та відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів, у яких відсутні зафіксовані факти порушення позивачем ведення обліку товарних запасів, їх невідповідність даним бухгалтерського обліку, а в акті перевірки не зафіксовано порушення обліку товарних запасів при їх продажу, чи продажу товарів не відображених в обліку.
Також, ТОВ «Влада Ойл» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання права власності на майно.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.12.2013 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року, визнано за ТОВ «Влада Ойл» право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4172, 61 л, вартістю 45272,82 грн.
Господарський суд Львівської області не встановив наявність правових підстав для висновку про безхазяйність майна - бензину автомобільного марки А-95, так як вказаний бензин є власністю ТОВ «Влада Ойл», що підтверджується наявними в нього документами, а можлива невідповідність бензину А-95, належного позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за деякими показниками, зокрема, щодо концентрації фактичних смол, не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів).
Також, господарський суд в зазначеній вище постанові від 10.12.2013 року вказав, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, як спеціально визначений законодавством орган державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підтвердила відповідність бензину А95, який реалізовувався на АЗС № 4 ТОВ «Влада Ойл», вимогам ДСТУ 4063-2001. Дана обставина послугувала підставою для скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів щодо припинення реалізації бензину А 95 на час проведення лабораторних досліджень. Зазначені вище судові рішення господарських судів набрали законної сили.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.04.2014 року касаційна скарга ДПІ у Сихівському районі м. Львова повернута скаржнику.
Згідно положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як правильно зазначено судами, у листі Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 року № 19/2-12.3/10068 вказано, що за результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів такі не відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001 «Бензини автомобільні. Технічні умови» за показниками «Концентрація фактичних смол», зокрема, проба № 2, бензин А-95, резервуар № 3, акт відбору від 21.12.12 року № 0177, м. Львів, вул. Персенківка, 2, АЗС ТОВ «Влада Ойл» і який слугував підставою для викладених у акті перевірки висновків, відсутні відомості, хто і на якій підставі здійснював транспортування арбітражної проби до м. Києва в Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, і чи дотримано норми Наказу Міністерства палива та енергетики України Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політки від 04.06.2007 року № 271/121 при здійсненні транспортування небезпечного вантажу, а також чи здійснювалося розкриття арбітражних проб безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором, і чи оформлявся акт за формою № 15-НК.
З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з твердженням судів про безпідставність висновків податкового органу щодо порушення ТОВ «Влада Ойл» вимог п.12 ст. 3 та ст. 6 Закону № 265/95-ВР, оскільки наявний у позивача бензин автомобільний А-95 отриманий на підставі належним чином оформлених первинних документів та облікований у встановленому порядку.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2015 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року по справі № 813/2382/13-а залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.
Судове рішення № 63132875, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 29.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/2382/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: