Ухвала суду № 63132874, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/34945/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі № 803/336/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000014200/2203 та №0000034200/2204 від 13 лютого 2015 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Кроноспан УА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами даної перевірки відповідачем 30.01.2015 року складено акт №72/22/33273907, яким встановлено порушення позивачем, зокрема: пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено інші доходи на суму отриманих коштів від ТОВ «Укрбуд-Капітал» в розмірі 3659116,00 грн., у результаті чого завищено від'ємне значення податку на прибуток всього в розмірі 3659116,00 грн.; пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, у результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за 2013 рік в розмірі 1350130,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000034200/2204, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3659116,00 грн., та за №0000014200/2203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2025195,00 грн., в тому числі: основний платіж - 1350130,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 675065,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що 03.09.2013 року між ТОВ «Кроноспан УА» (постачальник) та ТОВ «Укрбуд-Капітал» (покупець) було укладено договір поставки №282п/13.

На підтвердження фактичного здійснення протягом жовтня-грудня 2013 року господарських операцій з поставки ТМЦ згідно з договором №282п/13 від 03.09.2013 року в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, у яких зазначено умови поставки - EXW склад постачальника. Крім того, в адресу ТОВ «Укрбуд-Капітал» були виписані позивачем податкові накладні. Також, банківськими виписками щодо отриманих коштів підтверджується проведення покупцем оплати за відвантажений постачальником товар.

Згідно п.135.1, п.135.2 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком судів про те, що за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Укрбуд-Капітал» позивач на підставі первинних документів правомірно відобразив в податковому обліку отримані доходи за 2013 рік в сумі 3049615,00 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ за 2013 рік в сумі 609923,00 грн.

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару від ТОВ «Кроноспан УА» до ТОВ «Укрбуд-Капітал», то судами вірно зазначено, що поставка ТМЦ здійснювалась на умовах EXW склад постачальника, тобто, покупець самостійно вивозив товар зі складу продавця, про що свідчать наявні у позивача примірники товарно-транспортних накладних, засвідчені підписами водіїв.

Крім того, ТОВ «Кроноспан УА» протягом 2013 року мало взаємовідносини із нерезидентами-постачальниками товарів та інших матеріальних цінностей.

Зокрема, позивачем (покупець) 30.06.2009 року було укладено договір №992/ІМ 2009 (Т.І, а.с.56-58) з нерезидентом «Kronospan Romania SRI» (продавець), предметом якого імпорт товару - плити OSB.

Згідно комерційних умов, що були підписані сторонами, покупцю на місяць надавався бонус. При цьому, розмір бонусу сторонами обумовлювався на початок кожного місяця, до моменту здійснення поставок товару, до яких застосовується такий бонус. Згідно з пунктом 4 комерційних умов, постачальник повинен виставити кредитну ноту на бонус, на який клієнт має право в кінці терміну дії даних комерційних умов.

Так, протягом 2013 року підприємство-імпортер (ТОВ «Кроноспан УА») отримало від зазначеного постачальника-нерезидента («Kronospan Romania SRI») кредит-ноти (нараховані бонуси) на зменшення заборгованості перед постачальником за отриманий товар у відповідності до отриманих фактур на загальну суму 6688888,02 грн.

Відповідно, дані бонуси, отримані згідно кредитних нот, контролюючий орган вважає маркетинговими послугами, з огляду на що, на думку відповідача, ТОВ «Кроноспан УА» на вартість (розмір) бонусу повинно було нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та виписати податкову накладну на послуги, надані нерезиденту на території України.

Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Надання маркетингових послуг повинно виражатись в певних діях виконавця таких послуг щодо, зокрема, розміщення продукції платника податку в місцях продажу, вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Колегія суддів зазначає, що додаткова знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві відповідно до умов угоди про купівлю-продаж (чи окремої згоди сторін), або для зацікавлення (винагороди) постійних покупців у подальшій співпраці, не може розцінюватись як послуга в сфері маркетингу, відтак, нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за отриманими кредит-нотами (бонусами) є безпідставним.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року по справі № 803/336/15-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.