Ухвала суду № 63132877, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/24494/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі № 816/844/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до суду з позовною заявою до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 грудня 2014 року № 0002281500 та № 0002271500.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28 листопада 2014 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи» від 24.12.1997 року, з питань своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування газового конденсату та по платі за користування надрами для видобування природного газу.

За результатами перевірки контролюючим органом 28 листопада 2014 року складено акт перевірки №114/16-17-15/403739509, згідно висновків якого платником податків порушено п.57.1 ст.57, п.126.1 ст.126, п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не своєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання по платі за користування надрами, в тому числі: по платі за користування надрами для видобування природного газу із затримкою на 1 календарний день на суму 76669859,30 грн.; по платі за користування надрами для видобування газового конденсату із затримкою на 1 календарний день на суму 8733230,47 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Лохвицькою ОДПІ 09 грудня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0002281500, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 7666985,93 грн.; № 0002271500, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 873323,05 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.49.1, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подання платником податків податкової звітності) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.4 ст.49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: - за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (пп.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.20 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк подання податкової декларації (в тому числі податкового розрахунку з плати за користування надрами) може зміститись у випадку, якщо останній день такого строку припадає на вихідний день.

Як свідчать матеріали справи, платником податків в установлений строк - 22.09.2014 року засобами електронного зв'язку направлено контролюючому органу: податковий розрахунок № 174 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Рудівсько-Червонозаводське родовище); податковий розрахунок № 175 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4, податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Глинсько-Розбишівське родовище).

Наявні у матеріалах справи квитанції №2 свідчать про те, що вказана податкова звітність була доставлена до Лохвицької ОДПІ засобами електронного зв'язку 22.09.2014 року о 15:18:37 та 15:18:30 відповідно.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що, подаючи 22.09.2014 року податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з відповідними доданими до них розрахунками податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник податків правомірно керувався положеннями пункту 49.20 ст.49 Податкового кодексу України, виходячи з того, що останній день подання платником податків вказаної податкової звітності припадав на 20.09.2014 року, який був вихідним днем (субота), а відтак, останнім днем строку подання податкової звітності вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 22.09.2014 року (понеділок).

З матеріалів справи вбачається, що платником податків у поданій до контролюючого органу податковій звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року самостійно визначені податкові зобов'язання по платі за користування надрам, з яких: - податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за серпень 2014 року у сумі 76669859,30 грн.; - самостійно визначені податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування газового конденсату за серпень 2014 року у сумі 8733230,47 грн.

Як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення від 29 вересня 2014 року №143 та №142, оплата самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року у розмірі 76669859,30 грн. та 8733230,47 грн. відповідно проведена банком 01.10.2014 року .

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, спеціальною нормою - пп.263.12.1 п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України визначено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу.

Тобто, сплата узгодженого податкового зобов'язання починає свій перебіг з наступного дня за днем, який є граничним днем подання податкової декларації.

Якщо відповідно до п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України зміщується граничний строк подання декларації, то зазначене має своїм наслідком зміщення початку перебігу строку для сплати податкового зобов'язання. При цьому, має місце не зміна строків сплати податкового зобов'язання, змінюється лише початкова дата відліку таких строків з прив'язкою до дня, який, з урахуванням положень п.49.18, п.49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, є граничним строком подання податкової звітності.

Оскільки граничним строком подання платником податків податкової звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року було 22.09.2014 року (понеділок, перший операційний /банківський/ день, що настав за вихідним днем 20.09.2014 року), то саме від вказаної дати мають відраховуватися 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати визначених платником податків податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року у загальному розмірі 85403089,77 грн.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок судів про те, що граничний термін сплати вказаного узгодженого податкового зобов'язання за серпень 2014 року припадає на 02.10.2014 року (22.09.2014 року + 10 календарних днів).

Матеріалами справи підтверджується те, що оплата самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року у загальному розмірі 85403089,77 грн. проведена 01.10.2014 року, тобто, з дотримання граничного терміну сплати вказаних узгоджених податкових зобов'язань.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі № 816/844/15-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.