Ухвала суду № 63126868, 29.11.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1121/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Готри Т.Ю., Джуги С.Д.

при секретарі - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 11 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Свалявського районного суду від 27.06.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 01.10.2014 та ухвалою суду касаційної інстанції від 26.11.2014, між сторонами було вирішено спір про виділ в натурі часток житлового будинку з надвірними господарськими будівлями у м. Свалява по вул. Духновича, 28. Даним рішенням, що має преюдиціальне значення, зокрема, у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 віднесено котельню прибудови літера «А-1», площею 6,20 кв.м.; насос літера «П»; огорожа № 1-3.

Вказувала, що відповідачка встановила навісні замки на котельню під літерою «А-1», чим обмежила доступ позивачки до цієї будівлі. 23.04.2016 ОСОБА_1 самовільно відрізала з котельні водогінний насос, викинула його надвір, що спричинило відсутність води у позивачки.

Посилаючись на дані обставини, просила зобовязати відповідачку не чинити перешкоди у користуванні спільним насосом літера "П", електричним водогінним насосом, що забезпечує водопостачання ОСОБА_2, електричним кабелем, що підєднаний до системи електропостачання та лічильника ОСОБА_2, в обслуговуванні сантехнічних труб.

Рішенням Свалявського районного суду від 11.10.2016 позов задоволено.

Зобовязано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні котельнею, а саме: у користуванні спільним насосом літера "П", електричним водогінним насосом, що забезпечує водопостачання ОСОБА_2, електричним кабелем, що підєднаний до системи електропостачання та лічильника ОСОБА_2, в обслуговуванні сантехнічних труб.

На це рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального й процесуального права, ставить питання про скасування рішення місцевого суду та закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Зокрема зазначає, що ОСОБА_2 не має права користуватися котельнею під літерою «А-1», площею 6,20 кв.м., оскільки така будівля належить до 34/76 частин будинку, які є власністю ОСОБА_1 Апелянт вважає, що позивачка неправомірно отримала право користування такою котельнею на підставі незаконного рішення Свалявського районного суду від 27.06.2014.

Заслухавши позицію осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 належить 42/76 часток житлового будинку у м. Свалява, вул. Духновича, 28, а ОСОБА_1 належить 34/76 часток цього будинку.

Рішенням Свалявського районного суду від 27.06.2014, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 01.10.2014 та ухвалою суду касаційної інстанції від 26.11.2014, було вирішено спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділ в натурі часток житлового будинку з надвірними господарськими будівлями у м. Свалява по вул. Духновича, 28 (т. 1 а.с. 5-11). Крім іншого, під час розгляду зазначеної справи встановлено та зазначено у вказаних судових рішеннях, що рішеннями Виконкому Свалявської міської ради від 24.12.1975 № 286 та від 09.03.1978 № 51 узаконено самовільно збудовану котельню за ОСОБА_3 (перший власник 42/76 частини будинку) та ОСОБА_1 як спільну власність, про що була письмова згода. Оскільки за висновком судової будівельно-технічної експертизи з технічної точки зору та відповідно до вимог ДБН приміщення котельної площею 6,20 кв.м. поділити на два відокремлені приміщення з окремими входами без зміни їх цільового призначення неможливо, судом у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було віднесено, зокрема, котельню прибудови літера «А-1», площею 6,20 кв.м., а також насос літера «П» та огорожа № 1-3.

Також встановлено, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні ОСОБА_2 котельнею прибудови під літерою «А-1», площею 6,20 кв.м. та насосом під літерою «П», встановивши навісні замки до входу такої котельні; не надає позивачці змоги встановити у цій котельні електричний водогінний насос, що забезпечує водопостачання ОСОБА_2, підєднавши електричним кабель до системи електропостачання та лічильника ОСОБА_2, перешкоджає в обслуговуванні сантехнічних труб.

ОСОБА_1В визнає обставини щодо влаштування нею цих перешкод, заперечуючи право позивачки користуватися котельнею. Факт учинення перешкод ОСОБА_1 також стверджується листом виконкому Свалявської міської ради від 06.05.2016 № 716/02-13, висновками старшого інспектора Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області від 26.04.2016 та 27.04.2016, письмовими поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с. 14-32).

ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення користування котельнею прибудови А-1 площею 6.20 кв. м. в м. Свалява по вул. Духновича № 28, проте рішенням Свалявського районного суду від 23 березня 2016 року у задоволенні такого позову відмовлено (справа № 306/1878/15-ц), і таке рішення залишено без змін апеляційним та касаційним судами (т. 2 а.с. 57-61).

Згідно із частиною третьою статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть учать ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальні факти - це факти, встановлені, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

ОСОБА_1 брала участь у справі в якості сторони, за результатом розгляду якої ухвалено рішення Свалявського районного суду від 27.06.2014 (що набрало законної сили) та не може знову оспорювати в іншому процесі обставини, встановлені таким судовим рішенням, зокрема щодо наявності у ОСОБА_2 права спільного користування котельнею прибудови під літерою «А-1», площею 6,20 кв.м.; насосом літера «П».

Таким чином, твердження ОСОБА_1 що котельня є її власністю не відповідає дійсності. Приміщення котельні є спільною власністю, яка за рішенням суду віднесена у спільне користування, тому формулювання позовної вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільною власністю відповідає обставинам справи та є правомірною.

За змістом ст. ст. 355-358 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (спільне майно); власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ст. 364 ЦК України). Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права, зокрема, користування майном.

Оскільки при вирішенні спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про виділ в натурі часток житлового будинку з надвірними господарськими будівлями приміщення котельної площею 6,20 кв.м. неможливо було поділити на два відокремлені приміщення з окремими входами без зміни їх цільового призначення, а домовленості між сторонами щодо користування приміщенням котельної досягнуто не було, тому таке приміщення, а також насос літера «П» перебувають у спільному користуванні сторін за рішенням суду.

ОСОБА_1 чинить ОСОБА_2 перешкоди у користуванні котельнею прибудови літера «А-1» площею 6,20 кв.м., перешкоджає доступу ОСОБА_2 до насосу літера «П», системи електропостачання, лічильника та сантехнічних труб, які знаходяться в приміщенні котельні, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_2 є правильним.

Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 304, п.1 ч. 1 307, 308, 313, п. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча: Судді: