Рішення № 63123356, 01.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2735/15-ц 01.12.2016 01.12.2016 01.12.2016

Провадження №22-ц/784/2626/16

Справа № 489/2735/15-ц

Провадження № 22ц/784/2626/16 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 грудня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участі: представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника відповідача ОСОБА_4 Золієвича ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2016 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 Золієвича про стягнення заборгованості за кредитом,

в с т а н о в и л а:

В квітні 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом.

Позивач зазначав, що 4 липня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» ( яке в подальшому змінило назву на ПАТ) та ОСОБА_6 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11368315000, за яким банк надав останньому кредит в розмірі 42600 доларів США строком до 4 липня 2029 року зі сплатою 13,5 % річних.

Того ж дня банк уклав з ОСОБА_7, ОСОБА_4 договори поруки для забезпечення виконання кредитного договору.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 порушує кредитні зобовязання та має станом на 14 квітня 2015 року заборгованість у розмірі 43766,49 доларів США, що еквівалентно 1001466 грн. 27 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 38995,60 доларів США, заборгованості по процентам 4770,89 доларів США та заборгованість у розмірі 17024 грн.48 коп., яка складається із: пені за порушення умов договору 2521,84 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів 14502,64 грн., позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку вказану заборгованість.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2016 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Постановлено стягнути на користь позивача солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 43766 доларів 49 центів США боргу, що еквівалентно 1001466 грн. 27 коп., та 17024 грн. 48 коп. пені, а також з ОСОБА_6, ОСОБА_4 43766 доларів 49 центів США боргу, та 17024 грн.48 коп. пені, а також по 1218 грн. судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5, посилаючись на ненадання позивачем доказів отримання позичальником кредитних коштів, а також пропуск шестимісячного строку звернення з вимогою до поручителів, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 4 липня 2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк (далі АКІБ) «УкрСиббанк» (згодом перейменовано у ПАТ) уклав з ОСОБА_6 договір про надання споживчого кредиту, за яким надав останньому кредит в розмірі 42600 доларів США строком до 4 липня 2029 року зі сплатою 13,5 % річних. При цьому, позичальник зобовязався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 510 доларів США в день сплати ануїтетних платежів.

Для забезпечення виконання кредитного договору банк уклав того ж дня з ОСОБА_7, ОСОБА_4 договори поруки. При цьому, сторони визначили, що цей договір діє до повного виконання грошового зобовязання за кредитним договором.

23 квітня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» предявив позов про стягнення солідарно з відповідачів кредитної заборгованості станом на 14 квітня 2015 року у розмірі 43766,49 доларів США, що еквівалентно 1001466 грн. 27 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 38995,60 доларів США, заборгованості по процентам 4770,89 доларів США, а також пені у розмірі 17024 грн.48 коп., яка складається із: пені за порушення умов договору 2521,84 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів 14502,64 грн.

Доводів щодо помилок банку при розрахунку заборгованості, відповідачі не зазначали.

За таких обставин та з урахуванням положень статей 526, 527, 611, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що порушення ОСОБА_6 умов кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту, є підставою для стягнення з нього зазначеної заборгованості у розмірі 43766,49 доларів США, що еквівалентно 1001466 грн. 27 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 38995,60 доларів США, заборгованості по процентам 4770,89 доларів США, а також пені у розмірі 17024 грн.48 коп., яка складається із: пені за порушення умов договору 2521,84 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів 14502,64 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано первинних документів отримання позичальником суми кредиту, яка зазначена в договорі, не можуть бути достатніми для відмови банку у задоволенні позову, оскільки обставини отримання ОСОБА_6 суми кредиту підтверджується випискою про рух коштів по його рахунку, яка за п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 року, є підтвердженням виконаних за день операцій, а також подальшими діями ОСОБА_6, який протягом понад шість років виконував умови договору щодо повернення кредиту.

До того ж, під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 не заперечував факту отримання кредиту в певному розмірі.

Разом з тим, визначаючи суму, яка підлягає солідарному стягненню з позичальника та поручителів, суд не в повній мірі врахував положення частини 4 статті 559 ЦК України, якою визначено підстави припинення поруки.

Так, зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Із матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_6 (а відтак і поручителі ОСОБА_7 та ОСОБА_7З.) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 4 липня 2029 року, сплачуючи її частинами (ануїтетними платежами) згідно з графіком платежів 4 числа кожного місяця строку кредитування.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобовязання згідно з частиною 3 статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Однак, позичальник умови договору не виконував, порушуючи зобовязання щодо сплати чергових платежів, починаючи з липня 2014 року.

Отже, заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, почала виникати у боржника з липня 2014 року до 14 квітня 2015 року (межі заявленого позову) у звязку з неповною сплатою позичальником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобовязання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обовязку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобовязань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається з графіка погашення кредиту, чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 4 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для предявлення вимог до поручителя.

У разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобовязань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14.

Враховуючи викладене, оскільки банк звернувся з даним позовом 23 квітня 2015 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті, то порука за спірним договором є припиненою в частині щомісячних зобовязань боржника ОСОБА_6 щодо повернення грошових коштів поза межами шестимісячного строку, який передував такому зверненню, тобто до 23 жовтня 2014 року.

Водночас, правовідносини поруки в іншій частині вимог, яка стосується відповідальності поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за несплату боржником щомісячних платежів до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань, тобто після 23 жовтня 2014 року, та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів, не можна вважати припиненими.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, в період після 23 жовтня 2014 року по 14 квітня 2015 року (в межах позовних вимог) ОСОБА_6 має невиконане зобовязання по сплаті кредиту в загальному розмірі 40943,89 доларів США, що еквівалентно 936879 грн. 44 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 38274,55 доларів США, заборгованості по процентам 2669,34 доларів США. Крім того, за цей період банком нарахована пеня за порушення умов договору в розмірі 14730 грн. 56 коп., яка складається із: пені за прострочення сплати кредиту 2173 грн. 58 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів 12556 грн. 98 коп.

Отже, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед банком за прострочення позичальником вказаної заборгованості.

Таким чином, з ОСОБА_6 підлягає стягненню в солідарному порядку з кожним з поручителів ОСОБА_7 та ОСОБА_4, борг в розмірі 40943,89 доларів США, що еквівалентно 936879 грн. 44 коп., яка складається із: заборгованості по кредиту 38274,55 доларів США, заборгованості по процентам 2669,34 доларів США, а також пеня за порушення умов договору в розмірі 14730 грн. 56 коп., яка складається із: пені за прострочення сплати кредиту 2173 грн. 58 коп., пені за несвоєчасну сплату процентів 12556 грн. 98 коп.

Решта суми боргу в розмірі 2822,60 дол. США (43766,49 - 40943,89), що еквівалентно 64586 грн. 83 коп., та пеня в розмірі 2293 грн. 92 коп. (17024,48 14730,56), підлягає стягненню лише з позичальника ОСОБА_6

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості підлягає зміні на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України.

Крім того, рішення суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат на підставі. 5 ст. 88 ЦПК України.

Так, загальна сума судового збору, сплаченого позивачем становить 3654 грн.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог щодо кожного з відповідачів (до ОСОБА_6 100%, до ОСОБА_7 та ОСОБА_4 93%), а також розміру судового збору, сплаченого представником ОСОБА_4 при подачі апеляційної скарги, з ОСОБА_6 підлягає стягненню 1218 грн. судового збору, з ОСОБА_7 1132 грн. 74 коп. судового збору (1218 * 93%), та ОСОБА_4 851 грн. 38 коп. (1218 * 93% - 4019,40*7%).

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 Золієвича ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2016 року в частині стягнення заборгованості та розподілу судових витрат змінити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» з ОСОБА_6 за кредитним договором від 4 липня 2008 року кредитну заборгованість станом на 14 квітня 2015 року в розмірі 43766,49 доларів США, що еквівалентно 1001466 грн. 27 коп., та пеню у розмірі 17024 грн.48 коп., з яких:

- солідарно з ОСОБА_7 стягнути 40943,89 доларів США, що еквівалентно 936879 грн. 44 коп., та пеню в розмірі 14730 грн. 56 коп.,

- солідарно з ОСОБА_4 Золієвичем стягнути 40943,89 доларів США, що еквівалентно 936879 грн. 44 коп., та пеню в розмірі 14730 грн. 56 коп.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» з ОСОБА_6 1218 грн. судового збору, з ОСОБА_7 1132 грн. 74 коп. судового збору, з ОСОБА_4 Золієвича 851 грн. 38 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого судуУкраїни з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий І.В. Лівінський

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_8