Постанова № 63078284, 24.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. Справа № 922/2374/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 06.07.2016р. №01/11-524;

від відповідача не зявився;

від 3-ої особи не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м. Одеса

на рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2016р.

у справі №922/2374/16

за позовом: Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Теплоремонт», м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Одеській області, м. Одеса

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2016р. у справі №922/2374/16 (суддя Ємельянова О.О.) відмовлено у задоволенні позову КП "Теплопостачання міста Одеси" до ТОВ «Схід-Теплоремонт» про стягнення збитків у сумі 232584,02грн.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст.ст.11, 16, 22, 525, 526, 610, 611, 623, 627, 628, 629,632, 837,843,844, 845, 853, 882, 1166 ЦК України, ст.ст. 174, 189, 224, 225, 226 ГК України, ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» мотивовано тим, що: по-перше, сторонами спору виконані зобовязання за договором від 25.10.2011р. №ТГП-361/11, у тому числі прийняті виконані роботи без жодних зауважень; по-друге, відсутні докази визнання недійсним в цілому чи частково договору від 25.10.2011р. №ТГП-361/11, зокрема щодо визначення ціни із підстав її завищення, позивачем також не надано доказів на підтвердження перевищення кошторису; по-третє, зміна ціни договору після його виконання не допускається; по-четверте, акт про результати ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, складений Державною фінансовою інспекцією в Одеській області не є належним доказом порушення відповідачем зобовязань за договором від 25.10.2011р. №ТГП-361/11 та доказом заподіяння збитків позивачеві, у звязку з чим, на думку суду першої інстанції, відсутній повний склад правопорушення, що виключає притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2016р. у справі №922/2374/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої 05.11.2015р. складений акт №810/16-20, у якому, зокрема, було встановлено безпідставне завищення вартості виконаних на підставі договору від 25.10.2011р. №ТГО-361/11, укладеного між сторонами спору, проектних робіт ТОВ «Схід-Теплоремонт», що призвело до матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 232584,02грн. Крім того, зазначає, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області встановлено, що вказане порушення відбулося у звязку з тим, що відповідачем при визначенні договірної ціни, в порушення Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.2000 р. N 285 невірно застосовані норми та розцінки щодо робіт, які фактично були виконані.

Відзивом від 23.11.2016р. ТОВ «Схід-Теплоремонт» заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення місцевого господарського суду від 03.10.2016р. у справі №922/2374/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення. При цьому надає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. у справі №820/3047/16, якою визнані неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Одеській області під час проведення перевірки КП «Теплопостачання міста Одеси», за результатами якої складено акт «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р.» №810-16/20.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач та третя особа на стороні позивача належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать відтиск штампу на звороті ухвали суду апеляційної інстанції від 07.11.2016р. та повідомлення про вручення поштового відправлення №016049/2, №016049/3, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні (а.с.236,249).

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

25.10.2011р. між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід-Теплоремонт" (виконавцем) укладений договір ТГО-361/11, п.1.1 якого встановлено, що виконавець за даним договором приймає на себе зобовязання по виконанню робіт: «Роботи з проектування, монтажу та пуско-налагоджування вузлів обліку теплової енергії на обєктах КП «Теплопостачання міста Одеси», в місті Одеса, в обумовлений даним договором строк, а замовник зобовязується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах даного договору (а.с.20,21).

Найменування роботи: (згідно ДБН Д.1.1.1-2000) роботи з проектування, монтажу та пуско-налагоджування вузлів обліку теплової енергії (п.1.2 договору).

Пунктами 3.1,3.2 даного договору встановлено, що ціна договору становить 8869192,63грн., ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, та оформлюється додатковою угодою до договору.

Згідно із пунктами 5.4.1, 5.4.2 цього договору здача і прийом робіт здійснюється в наступному порядку: виконавець оформлює, погоджує та затверджує дефектний акт, кошторис та договірну ціну роботи у відповідності з діючими вимогами. Здача-прийом виконаних робіт оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ2) та довідкою про вартість виконаних робіт (форми КБ3), які надаються для перевірки у друкованому вигляді та на електронних носіях у виробничо-технічний відділ замовника до 20 числа поточного місяця по кожному з обєктів.

Згідно із п.5.6 цього договору якщо при здачі-прийомі робіт будуть виявлені недоробки, дефекти, брак робіт, що виникли з вини виконавця, замовник не повинен приймати роботи до їх усунення і має право затримати оплату неякісних робіт. У такому разі замовник направляє виконавцеві мотивовану письмову відмову від прийому робіт, складається двосторонній акт, в якому вказується перелік необхідних доопрацювань, які необхідно виконати у терміни, узгоджені сторонами.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач виконавцем за договором виконані умови договору №ТГО-361/11 25.10.2011р., про що складені відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт (а.с.90-100).

05.11.2015р. Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено планову ревізію КП «Теплопостачання міста Одеси», на підставі якої складено акт про результати ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р., у якому зазначено, що роботи з проектування, монтажу та пуско-налагоджування вузлів обліку теплової енергії на об'єктах КП «Теплопостачання міста Одеси», в місті Одеса виконувались на підставі укладених договорів, між замовником - КП «Теплопостачання міста Одеси», в особі генерального директора ОСОБА_2 (договір від 25.10.2011р. №ТГО-361/11 на суму 8869192,631 (з ПДВ) та в.о. директора ОСОБА_3 (договір від 27.02.2015р. №98/15 на суму 913859,00 грн. (з ПДВ) та підрядною організацією - ТОВ «Схід-Теплоремонт», в особі директора ОСОБА_4 (а.с.101-139).

Ревізією проведених замовником видатків на оплату робіт з проектування, монтажу та пуско-налагоджування вузлів обліку теплової енергії на обєктах КП «Теплопостачання міста Одеси», а саме: перевіркою правильності прийняття структури на проектні роботи по кошторисах ф. 3-П до актів здачі-прийняття проектних робіт на загальну суму 1192181,36 грн. з ПДВ, у порушення вимог п.4.4 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ БД.1.1-7:2013, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 27.08.2013р. № 293, встановлено безпідставне завищення вартості проектних робіт на загальну суму 477179,81 грн. з ПДВ, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 232584,02грн. з ПДВ та завищення кредиторської заборгованості у сумі 244595,79 грн. з ПДВ.

Завищення вартості виконаних робіт виникло в результаті: порушення п.4.4 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 27.08.2013р. № 293. При застосуванні проектів повторного використання, в залежності від обсягу перепроектування, вартість проектних робіт обчислюється від вартості проектування такого об'єкта в одну стадію «Робочий проект» у таких розмірах: до 15% - для окремого будинку, будівлі, споруди без перепроектування наземної частини. Від 15% до 25% - в особливих обґрунтованих випадках (складні гідрогеологічні умови, рельєфність території тощо); до 50% - при перепроектуванні наземної частини будинку, будівлі, споруди, але при збереженні основних архітектурно-планувальних і конструктивних рішень. Таким чином, у випадку, коли вартість проектних робіт обчислюється від вартості проектування для 30 будинків, і проекти є аналоговими, то з метою забезпечення максимальної відповідності показників об'єкта-аналога показникам об'єкта, що проектується, необхідне дотримання умов порівнянності.

09.12.2015р. Держаною фінансовою інспекцією в Одеській області надіслано позивачеві вимогу № 15-06-23-14/11499 щодо усунення порушень законодавства, що відображені в акті ревізії від 05.11.2015р. за № 810/16-20 ( а.с. 27).

23.12.2015р. КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося з претензією № 02/01-01-856 до ТОВ «Схід-Теплоремонт», у якій просило в строк до 23.01.2016р. перерахувати суму надмірно сплачених коштів в розмірі 232584,02грн. та підписати акт звірки взаєморозрахунків ( а.с. 30).

Листом від 03.03.2016р. ТОВ «Схід-Теплоремонт» повідомило позивача про відмову у задоволенні вимог претензії та підписання акта звіряння розрахунків, оскільки ним при визначенні вартості робіт дотриманні вимоги чинного законодавства.

11.07.2016р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Схід-Теплоремонт» про стягнення збитків у розмірі 232584,02грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено ревізію КП «Теплопостачання міста Одеси», на підставі якої складено акт про результати ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р., яким встановлено безпідставне завищення вартості виконаних відповідачем проектних робіт на суму 477179,81грн. за договором від 25.10.2011р. №ТГО -361/11 та на виконання вимог ДФІ в Одеській області щодо усунення виявлених порушень законодавства, у звязку з чим ним надіслано відповідачу претензію щодо повернення надмірно сплачених коштів за договором від 25.10.2011р. №ТГО-361/11 (а.с.4-6).

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2016р. у даній справі відмовлено у задоволенні позову з підстав, зазначених вище (а.с.206-214).

При розгляді апеляційної скарги судом апеляційної інстанції з урахуванням статті 101 ГПК України додатково встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. у справі №820/3047/16, яка набрала законної сили, задоволено позов ТОВ «Схід-Теплоремонт» до Державної фінансової інспекції в Одеській області за участю третьої особи КП «Теплопостачання міста Одеси»; визнано неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Одеській області під час проведення перевірки Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", за результатами якої було складено акт "Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р." від 05.11.2015р. № 810-16/20, стосовно викладених висновків щодо діяльності ТОВ "Схід - Теплоремонт", внаслідок чого було завдано збитків Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси".

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення збитків, заподіяних позивачу у звязку з завищенням ціни договору від 25.10.2011р. №ТГО-361/11.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Підпунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначено, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 3 статті 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (частина й1 статті 844 ЦК України).

Відповідно статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами спору укладений договір ТГО-361/11, п.1.1 якого встановлено, що виконавець за даним договором приймає на себе зобовязання по виконанню робіт: «Роботи з проектування, монтажу та пуско-налагоджування вузлів обліку теплової енергії на обєктах КП «Теплопостачання міста Одеси», в місті Одеса, в обумовлений даним договором строк, а замовник зобовязується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах даного договору

Пунктами 3.1,3.2 даного договору визначено ціну договору та порядок її зміни.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину.

Позивач не зазначає, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним договору від 25.10.2011р. №ТГО-361/11 в цілому чи в частині визначення ціни, а отже сторони за взаємною згодою визначили ціну договору.

За приписами частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками в розумінні статті 224 ГК України розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення (реальних) збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутністю хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивачу при зверненні з відповідним позовом слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, слід враховувати, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, вона повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Підставою для відшкодування понесених збитків позивач визначає акт Державної фінансової інспекції в Одеській області про результати ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Теплопостачання міста Одеси» за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р., у якому зазначено, що ревізією проведених замовником видатків на оплату робіт з проектування, монтажу та пуско-налагоджування вузлів обліку теплової енергії на обєктах КП «Теплопостачання міста Одеси», а саме: перевіркою правильності прийняття структури на проектні роботи по кошторисах ф. 3-П до актів здачі-прийняття проектних робіт на загальну суму 1192181,36 грн. з ПДВ, у порушення вимог п.4.4 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» ДСТУ БД.1.1-7:2013, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 27.08.2013р. № 293, встановлено безпідставне завищення вартості проектних робіт на загальну суму 477179,81 грн. з ПДВ, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 232584,02грн. з ПДВ та завищення кредиторської заборгованості у сумі 244595,79 грн. з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобовязання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, сам лише акт ревізії від 05.11.2015р. №810-16/20 не є доказом заподіяння збитків, а встановлені Державною фінансовою інспекцією в Одеській області обставини підлягають доказуванню на загальних підставах та не є приюдиційними в розумінні статті 35 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. у справі №820/3047/16, яка набрала законної сили, задоволено позов ТОВ «Схід-Теплоремонт» до Державної фінансової інспекції в Одеській області за участю третьої особи КП «Теплопостачання міста Одеси»; визнано неправомірними дії Державної фінансової інспекції в Одеській області під час проведення перевірки Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", за результатами якої було складено акт "Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за період з 01.07.2014р. по 31.07.2015р." від 05.11.2015р. № 810-16/20, стосовно викладених висновків щодо діяльності ТОВ "Схід - Теплоремонт", внаслідок чого було завдано збитків Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" (а.с.240-244).

Таким чином, посилання позивача на акт від 05.11.2015р. №810-16/20 як на підставу заподіяння збитків, у звязку з завищенням ціни договору від 25.10.2011р. №ТГО-361-11 є безпідставними, оскільки дії ДФІ у Одеській області під час проведення перевірки КП «Теплопостачання міста Одеси» стосовно висновків щодо діяльності ТОВ «Схід-Теплоремонт», внаслідок чого було завдано збитків ТОВ «Теплопостачання міста Одеси», визнані в судовому порядку неправомірними.

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження заподіяння відповідачем збитків позивачем не надано.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобовязання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2016р. у справі №820/3047/16 встановлено факт виконання ТОВ «Схід-Теплоремонт» умов договору від 27.02.2015р. №ТГО-98/15, що підтверджується актами приймання-передачі робіт від 27.02.2015р. та від 02.03.2015р. та актами приймання-передачі проектної документації.

Отже, відсутність встановленого у визначеному законом порядку факту визнання недійсним договору від 27.02.2015р. №ТГО-98/15 в частині ціни та порушення відповідачем своїх зобовязань за договором від 27.02.2015р. №ТГО-98/15 виключає можливість такої міри відповідальності, як заподіяння збитків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не доведено протиправної поведінки ТОВ «Схід-Теплоремонт» при укладенні договору від 27.02.2015р. №ТГО-98/15, як і розміру збитків, а, відповідно, і причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у звязку з чим апеляційна скарга КП "Теплопостачання міста Одеси" не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, через що підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги КП "Теплопостачання міста Одеси".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м. Одеса, залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2016р. у справі № 922/2374/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.11.2016р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.