Ухвала суду № 63057413, 23.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2016 рокусправа № 804/4302/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.

суддів: Суховарова А.В. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 804/4302/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 09.10.2015 року № 00120417101 в частині збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 23785,58 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11892,79 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.10.2015 року задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.10.2015 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23785, 58 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11892,79 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України та ч.1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 30.10.1996 р., про що зроблено запис про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР за № 22300170000000172 та перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 30.10.1996, реєстраційний № 4726 як платник податку на додану вартість.

На підставі наказу Нікопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.07.2015 року № 480 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2015 рік головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб та спеціальних перевірок управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, результати якої оформлені актом від 31.08.2015 року р. № 955/04-07-17-01.2024206041.

Перевіркою встановлено порушення:

- вимог п.п. 177.1, 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2014 рік на загальну суму 900,01 грн.;

- вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п. 198.3 ст.198 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 24 985,58 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 09 жовтня 2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 37 492,37 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 24 985,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 12 492,79 грн.

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23785, 58 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11892,79 грн. і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до перевірки податкові накладні оформлені згідно з вимогами ст. 201 ПК України, містять всі передбачені законом реквізити, дають змогу ідентифікувати особи покупця і продавця та підтверджують право позивача на включення сум ПДВ до податкового кредиту у відповідних податкових періодах за першою подією. Факт використання позивачем електроенергії на обєктах по вул. Першотравневій, 2, пр. Трубників, 24, вул. Корбута, 26, вул. Шевченка, 173Б в м. Нікополі, підтверджено належними доказами.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Із змісту акту перевірки випливає, що відповідачем висновок про безпідставність включення позивачем послуг з постачання електроенергії від ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» на загальну суму ПДВ 23 785,58 грн., був зроблений з огляду на те, що рахунки на постачання електроенергії виписані ПАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» на адресу: м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 105/34, в той час, як обєкти торгівлі позивача розташовані по вул. Першотравневій,2, пр. Трубників, 24 (в тому числі офісне приміщення підприємця), вул. Корбута, 26, вул. Шевченка, 173 Б. у звязку з чим факт використання скаржником електроенергії на зазначених вище обєктах проведення господарської діяльності, не підтверджується.

Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна - це єдиний звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що підлягають використанню в його господарській діяльності.

Дана норма не ставить у залежність право на податковий кредит з ПДВ від факту включення сум понесених витрат на придбання електроенергії до складу витрат, пов'язаних з господарською діяльністю.

Єдиною підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит і відсутність відповідних податкових накладних або їх невідповідність вимогам податкового законодавства (зокрема, виписка податкової накладної особою, не зареєстрованою платником ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки відповідачем були перераховані всі податкові накладні на суму ПДВ 23 785,58 грн., які були надані на перевірку. Вказані податкові накладні оформлені згідно з вимогами ст. 201 Податкового кодексу України, містять всі передбачені законом реквізити, дають змогу ідентифікувати особи покупця і продавця та підтверджують право ФОП ОСОБА_1 на включення сум ПДВ до податкового кредиту у відповідних податкових періодах за першою із подій (п. 198.2 ст. 198 ПК України) і у податкового органу були відсутні претензії стосовно їх оформлення.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що обєкти торгівлі підприємця знаходяться за іншими адресами, ніж та адреса, на які виписані рахунки на постачання електроенергії Пат ДТЕК «Дніпрообленерго», колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, з огляду на наступне.

21.12.2009 року між позивачем (споживач) і ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго (правонаступник ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго, постачальник) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 69, відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 16 кВт, величини якої по площадках вимірювання га точках продажу визначені Додатком Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та Загальна схема електропостачання, які є невід'ємними частинами даного Договору.

До Договору про постачання електричної енергії № 69 від 21.12.2009 р. сторонами були укладені та підписані наступні додатки: додаток 2 Акт розмежування балансової належності електромережі та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до якого Споживач електроенергії ФОП ОСОБА_3 споживає електричну енергію за адресою здійснення господарської діяльності: м. Нікополь, пр. Трубників, 24, магазин Еллада; додаток 2 Акт розмежування балансової належності електромережі та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до якою Споживач електроенергії ФОП ОСОБА_3 споживає електричну енергію за адресою здійснення господарської діяльності: м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2, кафе Еллада; додаток 3 Порядок розрахунків; додаток 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії; додаток 8 Розрахунок втрат електроенергії в мережі споживача за адресами: м. Нікополь, вул. Першотравнем 2 та пр. Трубників. 24 додаток 10 Загальна схеми електропостачання за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2, кафе Еллада; додаток 10.1 Загальна схема електропостачання за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 24, магазин Еллада; додаток 11 Перелік територіально відокремлених площадок вимірювання Споживача ФОП ОСОБА_3Д.; додаток 12 Порядок розрахунків та умови користування Споживачем інтериет-сервісом Личный кабинет юридического потребителя.

Таким чином, з вказаних додатків до Договору про постачання електричної енергії № (V) від 21.12.2009 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за адресами: м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2 (кафе Еллада) та пр. Трубників, 24 (магазин Еллада) та використовує електроенергію в межах власної господарської діяльності.

У відповідності з п. 7.6 Договору про постачання електричної енергії № 69 від 21.12.2009 р. на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії Сторонами оформлюється Акт про використану електричну енергію (форма наведена в додатку до Договору).

Протягом 2013-2014 років сторонами складались та підписувались відповідні Акти про використану електричну енергію. Також з боку ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго складались Акти контрольного огляду розрахункових засобів обліку, в яких фіксувались покази лічильників, а також інформація про наявність пломб приборів обліку.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що додатковими доказами здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності на об'єктах за вказаними адресами є наступні документи: свідоцтво про власність від 02.02.1998 р. № 44 на нежиле вбудоване приміщення за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 24, яке належить власнику ОСОБА_3; договір оренди земельної ділянки від 25.05.2009 р., укладений між Нікопольською міською радою (Орендодавець) і Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Орендар), відповідно до якого Орендодавець на підставі Рішення сесії Нікопольської міської ради від 03.04.2009р. № 78-37/У передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2 (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:018:0033). Земельна ділянка передається в оренду за фактичним розміщенням павільйону торгівлі з літнім майданчиком; викопіювання з Генплану м. Нікополя земельної ділянки по вул. Першотравнева, 2, яка надається приватному підприємцю ОСОБА_3 під розміщення павільйон) торгівлі з літнім майданчиком; акт поновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічний паспорт на павільйон торгівлі ПП ОСОБА_3 за адресою: м. Нікополь, вул. Першотравнева, 2; свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та зміну прізвища.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 804/4302/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:С.М. Іванов

Суддя:А.В. Суховаров

Суддя:В.Є. Чередниченко