ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
23 листопада 2016 рокусправа № 804/2635/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Іванова С.М.
суддів: Головко О.В. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі № 804/2635/16 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 18.12.2015 року, індексний номер 27244791, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на обєкт нерухомого майна № 8100280142101 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, код ЄДРПОУ 37825968.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Киівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27244791 від 18.12.2015 року.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останніх.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.10.2007 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту №11227107000, згідно умов якого банк зобовязується надати позичальнику грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 50 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 252 500 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Кредит надається на строк до 02.10.2017 року. За користування кредитними коштами протягом перших 30 днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,90% річних.
Для забезпечення виконання зобовязання між ОСОБА_1 Н:.А. та АКІБ УкрСиббанк укладений іпотечний договір №11227107000/1127149000/3 від 02.10.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки квартири за адресою: АДРЕСА_1, про що 02.10.2007 року внесено відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 3061.
12 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк (Клієнт) та ТОВ Кей-Колект (Фактор) було укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого клієнт передав у власність фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату надав грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором, та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, за яким цемент (ПАТ УкрСиббанк) передає, а цесіонарій ( ТОВ «Кей-Колект») приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку 1 до договору.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 прийнято рішення № 12612319 від 18.12.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно якого квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект.
Незгода позивача з діями відповідача щодо державної реєстрації права власності за відповідачем і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що на час вчинення оскаржуваного рішення законодавством не було передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення нотаріальної дії, повязаної із переходом таких прав на обєкт нерухомості. При цьому нотаріус вчинив нотаріальні дії поза межами нотаріального округу та під час дії мораторію на стягнення майна.
Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки воно було прийняте без врахування наступного.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін субєкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини повязані із невиконанням, на думку позивача, в тому числі, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
Відповідна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 року по справа № 21-41а16.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати, закривши провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.157, п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203, ст. 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект- задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі № 804/2635/16 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Киівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати.
Провадження у справі № 804/2635/16 закрити.
Розяснити позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий:С.М. Іванов
Суддя:О.В. Головко
Суддя:В.Є. Чередниченко
Судове рішення № 63057408, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.11.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/2635/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: