Рішення № 63056442, 22.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р. Справа № 911/3715/15

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПАНСІЯ

про стягнення 395 192 275,80 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКСПАНСІЯ

до Публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК, м. Київ

про внесення змін до договору

за участю представників:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 предст. дов. № 368 від 09.08.2016.

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 предст. дов. б/н від 11.07.2016;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Експансія про стягнення 395 192 275,80 грн. заборгованості за Кредитним договором №10-0604/131к-07 від 13 квітня 2007 року станом на 05.08.2015 року в сумі 119 332 593,04 грн. та 12 704 153,10 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 року становить 275 859 682,76 грн., що разом складає заборгованість еквівалентну 395 192 275,80 грн., з них прострочена заборгованість по кредиту у доларах США становить 11 620 451,53 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 року становить 252 328 041,66 грн.); прострочена заборгованість по кредиту у гривнях становить 13 493 349,10 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів у доларах США становить 718 107,11 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 року становить 15 593 074,01 грн.); прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні становить 194 082,42 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США, нарахованих за період з 25.07.2015 року по 05.08.2015 року (включно) становить 44 545,06 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 року становить 967 257,40 грн.); строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні, нарахованих за період з 25.07.2015 року по 05.08.2015 року (включно) становить 77 632,97 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у доларах США, що нарахована за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року (включно), становить 89 737 531,79 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні, що нарахована за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року (включно), становить 4 354 470,11 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у доларах США за період з 30.08.2014 року по 05.08.2015 року (включно), становить 2 535 814,23 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у гривні за період з 28.02.2015 року по 05.08.2015 року (включно), становить 2 680,38 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року (включно) становить 315 184,85 доларів США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 року становить 6 843 966,06 грн.); 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року (включно) становить 365 983,99 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США за період з 30.08.2014 року по 05.08.2015 року (включно) становить 5 864,55 долари США (що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на 05.08.2015 року становить 127 343,63 грн.); 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні за період з 28.02.2015 року по 05.08.2015 року (включно) становить 134,77 грн.; договірна санкція у розмірі 0,00278% від Заборгованості за Кредитом за кожен календарний день періоду невиконання, нарахованої у зв'язку з порушенням Позичальником зобовязання щодо проведення оборотів, за період з 01.01.2013 року по 30.06.2015 року, становить 4 175 283,03 грн. по курсу НБУ на дати моніторингу; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів, що нараховані за період з 28.02.2015 року по 05.08.2015 року (включно), становлять 2 867,84 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, що нараховані за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року (включно), становлять 3 821 123,70 грн.; прострочена комісійна винагорода становить 566 747,60 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди нарахованої у гривні за період з 01.08.2015 року по 05.08.2015 року (включно), становить 4 658,20 грн.; 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди за період з 01.08.2015 року по 05.08.2015 року (включно) становить 232,91 грн. (розрахунок позивача, а.с. 132-150, т. 1).

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2015.

Ухвалою суду від 12.10.2015 розгляд справи було відкладено на 26.10.2015, у звязку з неявкою представника відповідача та зобовязано останнього подати в наступне судове засідання відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків та докази сплати заборгованості за Кредитним договором.

26.10.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю Експансія подано зустрічну позовну заяву (а.с. 28, т. 3) про внесення змін до Кредитного договору, укладеного між сторонами у справі.

В обґрунтування зустрічного позову, позивач посилається на те, що з огляду на скрутний фінансовий стан, ТОВ «Експансія» листом № 1247 від 16.09.2015 року зверталось до відповідача за зустрічним позовом з пропозицією внести зміни до кредитного договору в частині строків повернення траншів, шляхом продовження строків їх повернення до 16.09.2025 року. У звязку з тим, що сторони не досягли згоди щодо укладення змін до договору, ТОВ «Експансія» керуючись нормами ст.ст. 188 ГК України та 625 ЦК України просить суд задовольнити вимоги та внести зміни до Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007 року в редакції, наданій позивачем за зустрічним позовом.

02.11.2015 ПАТ «ВТБ Банк» подав відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.81, т.3), з якого вбачається, що останній проти задоволення зустрічного позову заперечує та просить відмовити в зустрічних вимогах.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2015, у звязку з поданим клопотанням відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи, керуючись нормами ст. 41 ГПК України, судом було призначено у справі № 911/3715/15 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій за Кредитним договором про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 21.01.2016 провадження у даній справі було поновлено, у звязку з надходженням 18 грудня 2015 року до господарського суду Київської області клопотання судового експерта ОСОБА_3 про витребування додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи у справі № 911/3715/15.

На підставі ухвали суду від 08.02.2016, з огляду на те, що вищевказані документи, які просить витребувати експерт, потрібні для проведення судової експертизи, а висновок КНДІСЕ необхідний для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи по суті, суд клопотання експерта задовольнив, а матеріали справи № 911/3715/15 повторно скерував до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Зазначена ухвала від 08.02.2016 була оскаржена Банком до апеляційної та касаційної інстанції і залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (а.с.222-228, т.3) та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 (а.с. 273-276, т.3).

У звязку з надходженням 26.09.2016 року на адресу господарського суду Київської області від судово-експертної установи висновку судової експертизи №22464/15-45 від 22.09.2016 та матеріалів справи № 911/3715/15, провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 10.10.2016.

10.10.2016 на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відстрочку виконання рішення до 01.10.2021, яка обґрунтована тяжким фінансовим становищем останнього. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 10.10.2016 була оголошена перерва до 24.10.2016.

21.10.2016 ПАТ «ВТБ Банк» в порядку статті 22 ГПК України подало уточнення позовних вимог з посиланням на ст. 533 ЦК України та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, якими визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету.

Оскільки Банком було отримано Генеральну ліцензію № 79 від 05.10.2011, яка дозволяє здійснювати операції з валютними цінностями, останній просить стягувати кредитну заборгованість та нараховані відсотки за користування кредитом в доларах США.

Зважаючи на вказані обставини, Банк просить суд в прохальній частині позовної заяви стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Експансія заборгованості за Кредитним договором №10-0604/131к-07 від 13 квітня 2007 року станом на 05.08.2015 року (включно) в розмірі 119 332 593,04 грн. та 12 704 153,10 доларів США, з них: прострочена заборгованість по кредиту у доларах США 11 620 451,53 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту у гривнях 13 493 349,10 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів у доларах США становить 718 107,11 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні 194 082,42 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США 44 545,06 доларів США (з 25.07.2015 по 05.08.2015); строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні 77 632,97 грн. з 25.07.2015 по 05.08.2015); пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у доларах США 89 737 531,79 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні 4 354 470,11 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у доларах США 2 535 814,23 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів у гривні 2 680,38 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США 315 184,85 доларів США; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні 365 983,99 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США 5 864,55 долари США; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні 134,77 грн.; договірна санкція у розмірі 0,00278% від заборгованості за Кредитом 4 175 283,03 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 2 867,84 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту 3 821 123,70 грн.; прострочена комісійна винагорода 566 747,60 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 4 658,20 грн. 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди 232,91 грн. Також позивач просить стягнути на користь банку судовий збір в сумі 73 080,00 грн. та витрати по сплаті судової експертизи в розмірі 57 443, 40 грн. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

21.10.2016 ПАТ «ВТБ Банк», у звязку з поданою відповідачем за первісним позовом заявою про відстрочку виконання рішення, заявило клопотання про витребування доказів, зокрема, Звіту про фінансовий стан ТОВ «Експансія» за формою № 1 станом на 30.06.2016. ТОВ «Експансія» залишило розгляд вказаного клопотання на розсуд суду.

Також Банком подано відзив на заяву про відстрочку виконання рішення від 10.10.2016, згідно якого останній зазначає, що балансова вартість усіх активів відповідача зросла до 1 076 067 000, 00 грн., а тому останній взмозі виконати рішення без значних втрат для підприємства, без задоволення заяви про відстрочку.

В судовому засіданні 24.10.2016 та 15.11.2016, у звязку з можливим врегулюванням спору, оголошувалась перерва.

Через канцелярію 22.11.2016 ТОВ «Експансія» подало копії Звітів про фінансові результати підприємства за 1 півріччя 2016 року та за 9 місяців 2016 року. Зазначені документи долучені до матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що дослідження доказів, яких достатньо для повного, всебічного та обєктивного розгляду спору закінчено, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.11.2016 оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

13 квітня 2007 року між ЗАТ «Внешторгбанк (Україна)», що в подальшому перейменоване в ПАТ «ВТБ БАНК» (правонаступництво підтверджується Статутом, надалі по тексту - позивач, Банк, кредитор) та ТОВ «Експансія» (позичальник, відповідач), укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/131 к-07 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (в останній редакції Договору № 25 від 25.11.2014 року про внесення змін до Кредитного договору), Банк на умовах цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі еквівалентній 15 000 000,00 доларів США (пятнадцять мільйонів доларів США 00 центів), а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором, але не пізніше 26 лютого 2015 року включно, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені даним Договором.

На виконання вищенаведених умов Кредитного договору та приписів діючого законодавства, Банком надано позичальнику в користування кредитні кошти в межах ліміту кредитування в розмірі 11 620 451,53 доларів США та 13 493 349,10 грн., що підтверджується виписками з рахунку позичальника.

Разом з тим, в порушення умов кредитного договору у строки, визначені умовами цього договору, позичальником не повернуто позивачу кредитні кошти, та не сплачені проценти за користування кредитом, у звязку з чим, за розрахунком наданим Банком, розмір заборгованості позичальника станом на 05.08.2015 року та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог становить: прострочена заборгованість по кредиту у доларах США 11 620 451,53 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту у гривнях 13 493 349,10 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів у доларах США 718 107,11 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні 194 082,42 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США 44 545,06 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні 77 632,97 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у доларах США 89 737 531,79 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні 4 354 470,11 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у доларах США 2 535 814,23 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів 2 680,38 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США 315 184,85 доларів США; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні 365 983,99 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США 5 864,55 долари США; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні 134,77 грн.; договірна санкція у розмірі 0,00278% від заборгованості за Кредитом 4 175 283,03 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 2 867,84 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту 3 821 123,70 грн.; прострочена комісійна винагорода 566 747,60 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди 4 658,20 грн.; 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди 232,91 грн.

У висновку судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеного судовим експертом лабораторії економічних досліджень першого кваліфікаційного класу № 22464/15-45 від 22.09.2016, на підставі матеріалів справи, Положення про кредитування, первинних документів, а також чинного законодавства України здійснено перевірку факту надання кредитних коштів, їх розмір, а також перевірено правильність нарахування штрафних санкцій, відсотків за користування кредитними коштами, 3% річних, інфляційних, комісії та інших нарахувань, заявлених банком, про що детально викладено у поданому висновку.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що висновок містить докладний опис проведених досліджень та зроблених в результаті їх висновків, зокрема, обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання, а експертиза була призначена для повного та обєктивного вирішення спору по суті, суд приймає зазначений висновок до розгляду як доказ в порядку ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою Додатку №1 (далі заявка), в межах Ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування кредиту на рахунок позичальника №26003302009912, у ПАТ «ВТБ Банк», код банку 321767 (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці) за умови виконання позичальником своїх зобовязань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим Договором.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/факт в національній валюті, факт/360 в доларах (п.2.4 договору).

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Згідно п. 3 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Як зазначалось вище, що також підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на підставі укладеного між сторонами у справі договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/131 к-07, позичальнику надано кредит в розмірі 11 620 451,53 доларів США та 13 493 349,10 грн.

Згідно з Кредитним договором (п.4.3.4.), позичальник зобовязувався сплачувати Банку плату за кредит в розмірі та в порядку, передбачених в цьому Договорі.

За умовами п. 3.1. договору, в редакції Договору № 15 від 30.11.2011 про внесення змін до Кредитного договору, плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим та складає 11,5% річних для кредиту, що надається у доларах США; 17,5% річних для кредиту, що надається у гривні.

Оскільки позичальник своїх зобовязань за договором не виконав, за останнім утворилась прострочена заборгованість по кредиту в сумі 11 620 451,53 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту в сумі 13 493 349,10 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів в доларах в сумі 718 107,11 доларів США; прострочена заборгованість по сплаті процентів у гривні в сумі 194 082,42 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів у доларах США, нарахованих за період з 25.07.2015 року по 05.08.2015 року в сумі 44 545,06 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні, нарахованих за період з 25.07.2015 року по 05.08.2015 року в сумі 77 632,97 грн.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач за первісним позовом свої зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується банківським виписками та висновком експерта № 22464/15-45 від 22.09.2016, наявним в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач за первісним позовом, в порушення умов договору, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом повністю не погасив, внаслідок чого прострочена заборгованість по кредиту, прострочена заборгованість по сплаті процентів та строкова заборгованість по сплаті процентів підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, з відповідача за первісним позовом підлягає до стягнення: 11 620 451,53 доларів США та 13 493 349,10 грн. простроченої заборгованості по кредиту; 718 107,11 доларів США та 194 082,42 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів; 44 545,06 доларів США та 77 632,97 грн. строкової заборгованості по сплаті процентів.

До того ж, у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання з повернення суми кредиту за договором, наданих в доларах та гривні, позивачем за період з 05.06.2013 по 05.08.2015 нарахована пеня в сумі 89 737 531, 79 грн. (на суму кредиту в доларах США) та 4 354 470,11 грн. (на суму кредиту в гривні).

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору № 15 про внесення змін до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 30.11.2011 передбачено, що у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день повернення кредиту з розрахунку факт/365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт/360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).

Згідно з пунктом 7.2. договору № 15, у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення плати за кредит згідно умов договору, позичальник сплачує банку пеню в гривні (для кредитів, наданих в гривні) та/або в гривні за офіційним курсом НБУ на дату сплати (для кредитів, наданих в іноземній валюті) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченої плати за кредит за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день сплати з розрахунку факт/365 (для кредитів, наданих в гривні) та з розрахунку факт/360 (для кредитів, наданих в іноземній валюті).Відповідно до умов п. 1.1 (в редакції Договору № 25 від 25.11.2014 року про внесення змін до Кредитного договору), банк на умовах цього Договору зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник повернути в термін не пізніше 26 лютого 2015 року включно.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, вірним періодом нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту є період починаючи з наступного дня коли зобовязання мало бути виконано, а саме з 27.02.2015, про що також зазначає судовий експерт у висновку №22464/15-45 від 22.09.2016.

А тому, застосовуючи вірні періоди нарахування пені з 27.02.2015 по 05.08.2015р., з урахуванням вищенаведених норм законодавства та умов договору, суд прийшов до висновку, що заявлена до стягнення пеня в сумі 89 737 531, 79 грн. (на суму кредиту в доларах США) та 4 354 470,11 грн. (на суму кредиту в гривні) підлягає частковому задоволенню в розмірі 66 397 711,95 грн. та 3 510 119, 17 грн. відповідно.

Що стосується заявлених позивачем за первісним позовом розмірів пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у доларах США (з 30.08.2014 по 05.08.2015) в сумі 2 535 814,23 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у гривні (з 28.02.2015 по 05.08.2015) в сумі 2680,38 грн., суд зазначає, що експерт здійснюючи вказані розрахунки виходив із періодів нарахування починаючи з 30.08.2014 (тобто збільшив період нарахування в частині стягнення пені нарахованої на несвоєчасну сплату процентів і вийшов за межі заявленої позовної вимоги), та зазначив, що до стягнення підлягає пеня за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у доларах США 1 921 174,21 грн. та 2246,42 грн. за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у гривні.

Суд, керуючись нормами ст. 83 ГПК України, здійснив перерахунок пені із врахуванням періодів, зазначених позивачем, зокрема, і для стягнення пені за сплату процентів в гривні (починаючи з 28.02.2015) та встановив, що вимоги про стягнення пені, за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у доларах США (з 30.08.2014 по 05.08.2015) в сумі 2 535 814,23 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованих у гривні (з 28.02.2015 по 05.08.2015) в сумі 2 680,38 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення 4175283,03 грн. договірної санкції у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом за період з 01.01.2013 по 30.06.2015.

Відповідно до п. 7.4. Договору № 15 від 30.11.2011 про внесення змін до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007 у разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж на 10 % (десять) відсотків зобовязання, визначеного п. 4.3.11. цього договору, Банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 0,00278% (нуль цілих двісті сімдесят вісім стотисячних) відсотків від заборгованості за кредитом на кожну дату розрахункового періоду проведення чистих кредитових оборотів (за кожен календарний день) періоду невиконання відповідно до умов п. 4.3.11.2. цього договору. При цьому, розмір зобовязань позичальника, визначений п. 4.3.11. договору, приймається для розрахунку 100 %. Сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ в період для застосування договірної санкції.

Враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання позичальником більш ніж на 10 % зобовязання, визначеного п. 4.3.11 цього договору та з урахуванням п.4.3.11.2 Договору №15 від 30.11.2011 та № 19 від 21.11.2013 стосовно дати моніторингу виконання зобовязань (які Банком при проведенні розрахунку не взято до уваги), суд дійшов висновку про часткове задоволення заявленої позовної вимоги про стягнення договірної санкції у розмірі 0,00278 % від заборгованості за кредитом в розмірі 4 175 283,03 грн., а тому до стягнення підлягає 3 616 894,18 грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання з повернення суми кредиту за договором, позивачем за первісним позовом за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США в сумі 315 184,85 доларів та 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року в сумі 365 983,99 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США за період з 30.08.2014 року по 05.08.2015 року в сумі 5 864,55 долари США та 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні за період з 28.02.2015 року по 05.08.2015 року в сумі 134,77 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до розрахунку, наданого Банком, 3% річних за прострочення грошових зобовязань з повернення суми кредиту за договором підлягають стягненню за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року. Однак, суд зазначає, що з урахуванням п. 1.1 Договору щодо терміну повернення кредиту (не пізніше 26.02.2015), який Банком не взято до уваги, вірним періодом для застосування до позичальника 3% річних є 27.02.2015 по 05.08.2015 (зазначені періоди також застосовані судовим експертом при проведенні розрахунку). А тому, розміри 3% річних підлягають частковому задоволенню та до стягнення з позичальника на користь кредитора підлягає 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у доларах США в сумі 152 816,90 доларів США та 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого в гривнях в сумі 177 446,78 грн.

Що стосується заявлених до стягнення 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у доларах США в сумі 5 864,55 доларів США та 3% річних за прострочення сплати процентів нарахованих у гривні в сумі 134,77 грн., суд звертає увагу, що зазначена міра відповідальності має місце лише при її застосуванні на суму основного боргу без врахування нарахованих процентів, а тому в задоволенні 3% річних слід відмовити (зазначена позиція викладена в листі Верховного суду України «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», про що також зазначав у висновку від 22.09.2016 судовий експерт.

Також з посиланням на норми ст. 625 ЦК України, позивач за первісним позовом просить стягнути інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів, що нараховані за період з 28.02.2015 року по 05.08.2015 року в розмірі 2 867,84 грн. та інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, що нараховані за період з 05.06.2013 року по 05.08.2015 року в розмірі 3 821 123,70 грн.

Приймаючи до уваги норми ст. 625 ЦК України, періоди нарахування, а також висновок судового експерта, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів (з 28.02.2015 по 05.08.2015) підлягають задоволенню повністю в розмірі 2 867, 84 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту частковому задоволенню в сумі 3 819 967,13 грн. (з 27.02.2015 по 05.08.2015), у звязку з невірним визначенням Банком періоду нарахування.

Щодо розміру простроченої комісійної винагороди в сумі 566 747, 60 грн., а також нарахованих на зазначену суму 4 658, 20 грн. пені (з 01.08.2015 по 05.08.2015) та 232,91 грн. 3% річних (з 01.08.2015 по 05.08.2015), суд зазначає, що п. 3.8.1 Договору № 15 від 30.11.2011 про внесення змін та доповнень до договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007 передбачено, що позичальник зобовязаний сплачувати банку щорічну комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 0,5% від суми фактичної заборгованості понад 7 000 000 дол. США на дату оплати, яка сплачується не пізніше останнього робочого дня липня місяця кожного року кредитування на рахунок 35784010009912.

Згідно п. 3.17.3 Положення про облікову політику ПАТ «ВТБ Банк», для клієнтів корпоративного та малого бізнесу передбачено крім пені та штрафу застосування такого виду забезпечення виконання зобовязань за договором, як договірна санкція.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів сплати комісійної винагороди, а тому 566 747,60 грн. комісійної винагороди та у звязку з простроченням її сплати заявлені до стягнення 3% річних в сумі 232,91 грн. та 4 658,20 грн. пені підлягають задоволенню повністю. Правильність їх нарахування та обґрунтованість підтверджується також висновком судового експерта №22464/15-45 від 22.09.2016.

Відтак, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з ТОВ «Експансія» підлягає до стягнення: прострочена заборгованість по кредиту 11 620 451,53 дол. США; прострочена заборгованість по сплаті процентів 718 107,11 доларів США; строкова заборгованість по сплаті процентів 44 545,06 доларів США; 3% річних за прострочення повернення кредиту 152 816,90 доларів США; прострочена заборгованість по кредиту у гривнях 13 493 349, 10 грн.; прострочена заборгованість по сплаті процентів в гривнях 194 082,42 грн.; строкова заборгованість по сплаті процентів у гривні 77 632,97 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого в доларах США 66 397 711,95 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні, 3 510 119,17 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарах у дол. США 2 535 814,23 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у гривні 2 680,38 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні 177 446,78 грн.; договірна санкція у розмірі 0,00278% від заборгованості за Кредитом 3 616 894,18 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів 2867,84 грн.; інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту 3 819 967,13 грн.; прострочена комісійна винагорода 566 747,60 грн.; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди нарахованої у гривні 4 658,20 грн.; 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди 232,91 грн.

Предметом зустрічного позову є вимоги про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія», із змінами та доповненнями, в частині строків (термінів) повернення траншів (та процентів за ними), наданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Експансія», шляхом продовження строків (термінів) сплати нарахованих за ними процентів на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк не раніше ніж до настання 16 вересня 2025 року. Пункт 1.1 договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія», із змінами та доповненнями, позивач просить викласти в наступній редакції: « 1.1. Банк на умовах цього договору зобовязується надати позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі еквівалентній 15 000 000 дол. США, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 16 вересня 2025 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобовязання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначені договором».

В обґрунтування зустрічного позову, позивач посилається на те, що з огляду на скрутний фінансовий стан, ТОВ Експансія листом № 1247 від 16.09.2015 року зверталось до відповідача за зустрічним позовом з пропозицією внести зміни до кредитного договору в частині строків повернення траншів, шляхом продовження строків їх повернення до 16.09.2025 року, а також в частині відміни штрафних та договірних санкцій за порушення умов договору за період з 01.01.2012 року до дати укладення договору про внесення змін.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні говору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах - частина 1 ст. 652 ЦК країни.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В якості обґрунтування зміни обставини позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідно до листа Служби безпеки України № 33/2117 від 13.06.2014 та листа Міністерства внутрішніх справ України № 12/3-2428 від 26.06.2014 07 квітня 2014 року згідно з вимогами чинного законодавства України (ст. 10, 11 Закону України Про боротьбу з тероризмом) прийнято рішення щодо проведення антитерористичної операції (далі - АТО) в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Так, на думку позивача за зустрічним позовом, на нього розповсюджується дія положень ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, окрім того в звязку з окупацією частини території України ТОВ Експансія зазнало збитків, що є істотною зміною обставин та відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України підставою для внесення змін до кредитного договору в судовому порядку.

Однак, суд зазначає, що зміна договору у зв'язку з істотними змінами обставин є самостійним випадком зміни договірних зобов'язань, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежить від волі сторін. При наявності істотної зміни обставин, зміна договору за рішенням суду допускається лише як виняток.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27 лютого 2012 у справі № 3-9гс12, у якій сказано, що у разі не доведення заінтересованою особою одночасної наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, підстав для розірвання спірного договору або внесення до нього відповідних змін немає.

Таким чином, наведені ТОВ Експансія обставини, у якості підстави для внесення змін до договору є необґрунтованими та такими, що не передбачені ані умовами договору, ані положеннями законодавства, що у свою чергу унеможливлює внесення запропонованих позивачем за зустрічним позовом змін до договору за відсутності згоди іншого учасника договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про внесення змін до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07 від 13.04.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія».

Крім того, 10.10.2016 на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відстрочку виконання рішення до 01.10.2021. В обґрунтування даної заяви відповідач за первісним позовом посилається на неможливість виконати рішення у даній справі у встановлені процесуальним законодавством строки з огляду на відсутність обігових коштів на підприємстві, що зумовлено особливістю своєї господарської діяльності.

В свою чергу, Банком подано відзив на заяву про відстрочку виконання рішення, згідно якого останній зазначає, що балансова вартість усіх активів відповідача зросла до 1 076 067 000, 00 грн., а тому останній взмозі виконати рішення без значних втрат для підприємства, без задоволення заяви про відстрочку.

Так, за даними Звіту про фінансові результати за 2016 рік (9 місяців), поданим заявником, ТОВ «Екпансія» має збитки у сумі 201 780 000,00 грн. За таких умов, за словами позичальника, негайне виконання рішення суду в повному обсязі є неможливим і неминуче призведе до банкрутства відповідача за первісним позовом.

Крім того, відповідач за первісним позовом посилається на те, що на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також в Донецькій області ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» (до якого входять АТ «Фоззі», АТ «Сільпо Рітейл», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «У ОСОБА_4», ТОВ «Експансія Рітейл») здійснювало свою діяльність в магазинах під торговою маркою «Сільпо», що знаходилися за адресами: - м. Харцизьк, мікрорайон металургів, буд. 16-Б, Донецька область; - м. Керч, вул. Ворошилова, 6, Автономна Республіка Крим; - м. Керч, вул. Кірова, 105, Автономна Республіка Крим; - м. Керч, вул. Марата, 10, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, пр-т Генерала Острякова, 260, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 2, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, пр-т Октябрської Революції, 50, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, вул. Фадєєва, 1, Автономна Республіка Крим; - м. Сімферополь, вул. Кірова, 19, Автономна Республіка Крим; - м. Севастополь, вул. Севастопольська, 47, Автономна Республіка Крим; м. Ялта, вул. Більшовицька, 10, Автономна Республіка Крим. У вказаних магазинах, окрім торгового обладнання залишилися також товари, якими здійснювало торгівлю ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», що завдало йому значних збитків.

Також, обґрунтовуючи подану заяву, відповідач за первісним позовом зазначає, що через окупацію території Автономної Республіки Крим, а також проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганських областях, що супроводжується бойовими діями, ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» позбавлене можливості здійснювати в даних приміщеннях господарську діяльність та отримувати прибуток.

Вказані обставини призвели до того, що у ТОВ «Експансія» внаслідок зупинення торгової діяльності на вказаних територіях зменшився прибуток, на який ТОВ «Експансія» розраховувало, що призводить до неможливості на даний час виконати зобовязання по поверненню кредитних коштів без відстрочення виконання рішення суду.

Також за прогнозом «Звіту про фінансові результати» за 9 місяців 2016 року ТОВ «Експансія» має збиток у сумі 201 780 000,00 грн. Однак, в подальшому ТОВ «Експансія» прогнозує динаміку зменшення збитку та отримання прибутку.

Пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України унормовано, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки чи розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відтак, дослідивши наведені первісним відповідачем обставини, враховуючи специфіку та умови діяльності останнього, те, що підприємство функціонує в складних економічних умовах, обумовлених тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та проведенням антитерористичної операції на сході України, а також те, що негайне виконання рішення у справі фактично призведе до повної зупинки господарської діяльності і всіх магазинів ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД», в тому числі і ТОВ «Експансія», а як наслідок до зростання збитків, припинення податкових надходжень до державного бюджету України, невиплати заробітної плати великій кількості співробітників, до припинення постачання в магазини продуктів харчування, які закуповуються підприємством щодня, до незворотних наслідків і банкрутства, унеможливить виконання даного судового рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача за первісним позовом та відстрочку виконання рішення у даній справі до 01 жовтня 2018 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір та витрати за проведення судової експертизи за первісним позовом розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічною позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 32-34, 42-43, 49, 82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» (08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5; ідентифікаційний код 32294905) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, ідентифікаційний код 14359319) 11 620 451 (одинадцять мільйонів шістсот двадцять тисяч чотириста пятдесят один) долар США 53 центів простроченої заборгованості по кредиту; 718 107 (сімсот вісімнадцять тисяч сто сім) доларів США 11 центів простроченої заборгованості по сплаті процентів; 44 545 (сорок чотири тисячі пятсот сорок пять) доларів США 06 центів строкової заборгованість по сплаті процентів; 152 816 (сто пятдесят дві тисячі вісімсот шістнадцять) доларів США 90 центів 3% річних за прострочення повернення кредиту; 13 493 349 (тринадцять мільйонів чотириста девяносто три тисячі триста сорок девять) грн. 10 коп. простроченої заборгованості по кредиту у гривнях; 194 082 (сто девяносто чотири тисячі вісімдесят дві) грн. 42 коп. простроченої заборгованості по сплаті процентів; 77 632 (сімдесят сім тисяч шістсот тридцять дві) грн. 97 коп. строкової заборгованості по сплаті процентів; 66 397 711 (шістдесят шість мільйонів триста девяносто сім тисяч сімсот одинадцять) грн. 95 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту наданого в доларах США; 3 510 119 (три мільйони пятсот десять тисяч сто одинадцять) грн. 17 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту наданого у гривні; 2 535 814 (два мільйони пятсот тридцять пять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 23 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у дол. США; 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 38 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів нарахованих у гривні; 177 446 (сто сімдесят сім тисяч чотириста сорок шість) грн. 78 коп. 3% річних за прострочення повернення кредиту наданого у гривні; 3 616 894 (три мільйони шістсот шістнадцять тисяч вісімсот девяносто чотири) грн. 18 коп. договірної санкції; 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 84 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, 3 819 967 (три мільйони вісімсот девятнадцять тисяч девятсот шістдесят сім) грн. 13 коп. інфляційних втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 566 747 (пятсот шістдесят шість тисяч сімсот сорок сім) грн. 60 коп. простроченої комісійної винагороди; 4 658 (чотири тисячі шістсот пятдесят вісім) грн. 20 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди нарахованої у гривні; 232 (двісті тридцять дві) грн. 91 коп. 3% річних за прострочення сплати комісійної винагороди; 67 793 (шістдесят сім тисяч сімсот девяносто три) грн. 91 коп. судового збору, 53 288 (пятдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 35 коп. витрат за проведення судової експертизи.

3. В задоволенні решти первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 22.11.2016 у справі № 911/3715/15 до 01.10.2018.

6. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 30.11.2016р.

Суддя О.В. Щоткін