Ухвала суду № 63055887, 30.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2016 року Справа № 917/894/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "ПМДК-19"на рішенняГосподарського суду Полтавської області від 22.02.2016та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016у справі№ 917/894/15 Господарського суду Полтавської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк"доПриватного підприємства "ПМДК-19"прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Приватним підприємством "ПМДК-19" касаційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 917/894/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Вперше подана Приватним підприємством "ПМДК-19" касаційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 917/894/15 була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 на підставі пунктів 3, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.2016, згідно із штемпелем відділення поштового зв'язку, Приватне підприємство "ПМДК-19" повторно звернулося із касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на момент звернення позивача із позовом у цій справі), розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01.01.2015 мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1218 грн.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "ПМДК-19" в сумі 3960986,24 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як встановлено колегією суддів, Приватним підприємством "ПМДК-19" до касаційної скарги додано платіжне доручення № 1 від 08.08.2016 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмір 2000,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.

При цьому, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, Приватне підприємство "ПМДК-19" посилається на збитковість підприємства та важке фінансове становище.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими з огляду на те, що касаційна скарга разом із матеріалами справи повторно надійшла до суду касаційної інстанції 25.11.2016, а отже скаржник після розгляду справи апеляційним судом і до вказаної дати мав можливість у встановленому порядку сплати судовий збір; судовий збір за подання апеляційної скарги, сплата якого була відстрочена апеляційним господарським судом, скаржником сплачено не було; додані скаржником до клопотання докази (звіт про виробництво промислової продукції за 2015 рік та січень 2016 року, бухгалтерська довідка від 08.08.2016) не свідчать про неможливість сплати скаржником судового збору у встановленому розмірі на дату подання касаційної скарги.

Подання Приватним підприємством "ПМДК-19" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "ПМДК-19" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ПМДК-19" на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.02.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016 у справі № 917/894/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Т. Козир