Рішення № 63047814, 23.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9631/16-ц

Провадження №2/522/5794/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Антонецькому С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Тіниста, 9/12, квартира під номером 112, загальною площею 132,9 кв.м та житловою площею 44,6 кв.м для задоволення вимог АТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11068983000 від 01 листопада 2006 року, про повернення грошових коштів та відсотків за користування кредитом в розмірі 346249,29 доларів США та пені у розмірі 2039676,83 гривень; встановити спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження,з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої субєктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства; та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання зявився, надав до суду заяву, в якій пояснив суду, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглядати справу за його відсутністю.

У судових засіданнях представник відповідачки позов визнав частково та вважає можливим задовольнити позовні вимоги банку лише в межах боргу, яка стягнута з відповідачки на підставі рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 24.02.2014 року по справі №523/192/14-ц.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та відповідачкою ОСОБА_1, укладено Договір про надання споживчого кредиту №11068983000.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 року були внесені зміни у статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннями ЦК України та ЗУ «Про акціонерні товариства» дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк»

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 280 000,00 доларів США (двісті вісімдесят тисяч доларів США 00 центів), а відповідач зобовязався повернута наданий кредит у повному обсязі не пізніше 01 листопада 2027 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплачувати протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 10,3 % річних.

Відповідно Додатку №1 до Кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору

Погашення нарахованих процентів згідно з п.1.3.4 Кредитного договору відбувається з 01 по 10 (включно) число кожного місяця наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Згідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В якості забезпечення виконання зобовязань за Договором про надання споживчого кредиту №11068983000 від 01 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем, було укладено Договір іпотеки від 01 листопада 2006 року, відповідно до умов якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Тіниста, будинок 9/12, квартира під номером 112, загальною площею 132, 9 кв м. та житловою 44.6 кв.м.

Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 статті 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року право вибору способу судового захисту, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявления відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявления вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина 1 статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, станом на 23 травня 2016 року заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 346 249 (триста сорок шість тисяч двісті сорок девять) доларів США 29 центів та пеня у розмірі 2 039 676 (два мільйони тридцять девять тисяч шістсот сімдесят шість) гривень 83 копійки, з яких:

- 218767,55 доларів США - заборгованість за прострочення кредитом;

- 127481,74 доларів США - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

- 700259,62 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 1339 417,21 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Судом встановлено, що двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.Тіниста, будинку 9/12, квартира під номером 112, загальною площею 132,9 кв.м. та житловою 44.6 кв.м. не підлягає застосуванню Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки вищезазначена квартира не є єдиним житлом боржника, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта.

Відповідно до ст.88 ЦПК України також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідачки судових витрат за сплачений судовий збір.

За ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобовязання в натурі.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 589,1050, 1054 ЦК Україна, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Стягнути на предмет іпотеки, а саме: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Тіниста, 9/12, квартира під номером 112, загальною площею 132,9 кв.м та житловою площею 44,6 кв.м для задоволення вимог АТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту №11068983000 від 01 листопада 2006 року, про повернення грошових коштів та відсотків за користування кредитом в розмірі 346249,29 доларів США та пені у розмірі 2039676,83 гривень.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження,з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначеною на підставі оцінки майна здійсненої субєктом оціночної діяльності проведеною відповідно до законодавства.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя 23.11.2016