Ухвала суду № 63043170, 22.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 р.Справа № 820/1556/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016р. по справі № 820/1556/16

за позовом ОСОБА_1

до Київської об'єднаної державна податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області третя особа: Публічне акціонерте товариство "Райффайзен Банк Аваль"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення №0010541701 від 02.03.2016 року, №0010551701 від 02.03.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №76 від 02.02.2016 року на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78, ст. 79 п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом в період з 12.02.2016 року по 18.02.2016 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складений акт №504/20-34-17-01-07/НОМЕР_1 від 18.02.2016 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 і.п.н. НОМЕР_1 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року" (а.с.10-13 ).

Відповідно до висновків акту перевірки, контролюючим органом встановлені порушення позивачем: п.п.164.2.17 (Д) п.164.2 ст.164 та п. 179.1 ст.179 Податкового кодексу України. Донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2014 рік у сумі 1969,42 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки , контролюючим органом складено податкове повідомлення-рішення №0010541701 від 02.03.2016 року, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 1969,42 грн. за основним платежем та податкове повідомлення-рішення №0010551701 від 02.03.2016 року, яким позивачу була нарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 492,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.16, 17).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення необґрунтовані та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 164.2.17 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивача стало повідомлення ПАТ"Райффайзен банк Аваль" листом №04-2-0/1041 від 04.06.2015 року про прощення позивачу суми боргу за кредитним договором в розмірі 13017, 72 грн.

Проте, із цього листа неможливо встановити, чи дійсно у позичальника (позивача) існував обов'язок щодо сплати боргу на користь кредитора на день прощення суми боргу, або такий обов'язок був відсутній внаслідок припинення строку дії кредитного договору, строку нарахування, також неможливо встановити чи це основна сума боргу, чи інша.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення необґрунтовані, оскільки вони визначені лише на підставі розрахунку кредитора, без доказів, що підтверджують існування цієї заборгованості.

Крім того, незважаючи на неодноразові ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 р., від 19.05.2016 р. та від 19.07.2016 р. про витребування доказів, таких доказів відповідачем не надано і під час судового розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016р. по справі № 820/1556/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2006 р.