Ухвала суду № 63042125, 28.11.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/2-4908/11

Провадження № 4-с/635/52/2016

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на дії державного виконавця Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в :

27 жовтня 2016 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, до Харківського районного суду Харківської області надійшла скарга в межах виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року у справі за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У скарзі заявник просить суд:

-визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Кравчун Д.В. від 06.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №39136184, а виконавчий лист повернути до Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області для виконання;

-визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Кравчун Д.В. від 06.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №39136231, а виконавчий лист повернути до Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області для виконання.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що Харківським районним судом Харківської області було видано виконавчі листи на виконання рішення Харківського районного суду Харківської області по справі 2-4908/11 від 02.10.2012 року за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 368 163,24 гривень та про стягнення судового збору у розмірі 1820 гривень, які були подані до Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області. По даним виконавчим листам були відкриті виконавчі провадження № 39136184 та № 39136231. Однак, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не було відомо інформації, щодо ходу виконання виконавчого документа та не отримано жодних постанов. Станом на теперішній час стягнення з боржника не проводилось. Разом з тим, 10.10.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримано постанову від 06.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувану за виконавчим провадженням № 39136184 та постанову від 06.09.2016 року про повернення виконавчого документа стягувану за виконавчим провадженням № 39136231, на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, з даними постановами ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не згодний та вважає дії державного виконавця Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 протиправними, обґрунтовуючи це наступним. Так, згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на момент перебування виконавчого документа на виконанні) державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Однак, жодним з перелічених в статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» прав для виконання рішення, державний виконавець не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії ще не проведені. У разі, коли боржник добровільно не погашає зобовязання, згідно ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вживає заходів по примусовому виконанню рішення (звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням). Але, як зазначає скаржник, при перебуванні виконавчого документа на виконанні державним виконавцем взагалі не були застосовані заходи примусового виконання рішення, а тільки зроблені запити до електронних систем. Разом з тим, згідно ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, а у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Скаржник вказує, що державний виконавець міг ініціювати проведення виконавчих дій за місцем проживання, перебування боржника. У звязку з викладеним, підстав для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону у державного виконавця не було, оскільки ним не здійснено вихід за місцем реєстрації боржника не встановлено відсутність іншого майна, не встановлений факт постійного проживання боржника в предметі іпотеки та не складено про це відповідний акт. Скаржник також звертає увагу, що заборона відчуження майна громадян розповсюджує свою дію виключно за умов: відсутності у особи іншого майна у власності, за умови, що особа використовує майно як місце постійного проживання. Проте, державний виконавець вказані обставини не встановив та ним не було здійснено вихід за адресою реєстрації та(або) проживання боржника. Таким чином, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вважає незаконними постанови від 06.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчими провадженнями №39136184 та №39136231, а тому просить їх скасувати та повернути до Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчі листи для виконання.

В судове засідання представник скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений, заяв про розгляд справи у його відсутність не надав.

Від старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Окрім того, ним надано заперечення на скаргу, де зазначено, 30 липня 2013 року до відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області надійшло два виконавчі листа №2-4908/11 від 27.05.2013 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суму боргу у розмірі 368163,24 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1820,00 грн. 30 липня 2013 року було винесено постанову про відкриття провадження у справі, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено повний спектр виконавчих дій, які передбачені законодавством України про виконавче провадження, а саме, направлено запити до Державної податкової служби України - про джерела отримання доходів фізичних осіб, про номера рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, а також до Пенсійного Фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію, про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє відоме місце роботи. Згідно отриманих відомостей, боржник - ОСОБА_5, не працює, не отримує пенсію, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, рахунків в банках не має. У відповідності до отриманих даних з електронної бази даних транспортних засобів Національної поліції України за боржником на праві власності наявний зареєстрований транспортний засіб, який на підставі постанови державного виконавця було оголошено у розшук та накладено арешт. Проте, на день винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, даний транспортний засіб не відшукано, про що складений відповідний акт. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Держаного реєстру іпотек, у боржника було виявлено зареєстроване нерухоме майно, а саме, житловий будинок, що розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Бабаї, вул. Мічуріна, буд.7. Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцям було винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника і оголошення заборони його відчуження. Між тим, 19 листопада 2015 року та 24 березня 2016 року державним виконавцем було зроблено вихід за адресою, яка вказана у виконавчому документі, для перевірки майнового стану, однак боржника вдома не було виявлено, двері були зачинені, перевірити майновий стан можливість відсутня. Іншого майна, на яке можливе звернути стягнення державним виконавцем не відшукано. Згідно Закону України «Про мораторій на відчуження майна громадян України, наданого в якості застави під кредити в іноземній валюті», протягом дії мораторію не може бути примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) майно, що вважається предметом застави та/або є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає в якості забезпечення зобовязання громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними організаціями - резидентами України в іноземній валюті. Таким чином, 06 вересня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». У звязку з викладеним, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_1 зазначає, що державним виконавцем було виконано весь спектр наданих йому повноважень у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а відтак у задоволенні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» ОСОБА_2 слід відмовити в повному обсязі.

В звязку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (що діяла на момент вчинення відповідної дії) державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до цього Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Так, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в т.ч. вказані повноваження надані виконавцю для забезпечення виконання судового рішення.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2012 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-701/480/2008 від 19 серпня 2008 року, в сумі 368 163 (триста шістдесят вісім тисяч сто шістдесят три) гривні 24 коп., а також судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

На виконання вищевказаного заочного рішення Харківським районним судом Харківської області 03 червня 2013 року видані чотири виконавчі листи, за двома з яких, стосовно здійснення стягнення з ОСОБА_3, Відділом державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області відкрито виконавчі провадження №39136184 та №39136231.

Постановами старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_1 від 06.09.2016 у виконавчих провадження №39136184 та №39136231 за виконавчими листами №2-4908/11, виданих Харківським районним судом Харківської області 27.05.2013, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» борг у розмірі 368 163,24 грн. та розміру сплаченого судового збору на суму 1820,00 грн., виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначено у вказаних постановах, державним виконавцем було встановлено, що згідно Закону України «Про мораторій на відчуження майна громадян України, наданого в якості застави під кредити в іноземній валюті», протягом дії мораторію не може бути примусово стягнуто (відчужене без згоди власника) майно, що вважається предметом застави та/або є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає в якості забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними організаціями-резидентами України в іноземній валюті. Разом з тим, в ході примусового виконання рішення суду з метою виявлення майна належного боржнику на яке можливо звернути стягнення направлено запити до автоматизованої інформаційно-пошукової системи «ДАІ 2000» УПД ГУМВС України в Харківській області, ДФСУ, ПФУ, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно відповіді ДФСУ та ПФУ боржник не працює, та не отримує інший дохід, банківських рахунків не виявлено. Згідно перевірки даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи «ДАЇ 2000» УПД ГУМВС України в Харківській області, наявний зареєстрований транспортний засіб, але більше року транспортний засіб не знайдено. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником виявлено майно, але воно підпадає під дію Закону України «Про мораторій на відчуження майна громадян України, наданого в якості застави під кредити в іноземній валюті». Як вбачається з вищенаведеного у боржника відсутнє майно для задоволення вимог стягувача.

Так, пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними - виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Проте, з наданих до суду доказів вбачається, що державним виконавцем не було вчинено всі передбачені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання, а саме, він не скористався такими правами: звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання (п.10 ч.3 ст.11); викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції (п.11 ч.3 ст.11); у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення (п.15 ч.3 ст.11); у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (п.18 ч.3 ст.11).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обґрунтування скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на дії державного виконавця Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 знайшло своє підтвердження, адже державним виконавцем не було вчинено всі можливі та визначені законом заходи для примусового виконання судового рішення.

Згідно ч.2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, про наявність підстав для визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця Кравчун Д.В. від 06.09.2016 про повернення виконавчих документів стягувачу за виконавчим провадженням №39136184 та за виконавчим провадженням №39136231.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Керуючись ст. 387 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на дії державного виконавця Харківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Кравчун Д.В. від 06.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №39136184.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Кравчун Д.В. від 06.09.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням №39136231.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -