Ухвала суду № 63021864, 29.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14717/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання рішення, дій, бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2016 року позивач - Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, в якому просить:

визнати рішення, дії, бездіяльність відповідача протиправними;

зобов'язати відповідача вчинити дії, передбачені абз.9-10 п. 26, абз. 11 п. 27 «Правил реєстрації місця проживання» та зняти з реєстрації місця проживання/перебування осіб, зазначених в повідомленні від 18.04.2016 №01-02/276.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до статті 204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо встановить неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; або порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Так, приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач оскаржує відмову відповідача у знятті з реєстрації місця проживання осіб, з огляду на що даний спір є таким, що виникає з житлових правовідносин, а отже має розглядатись в межах цивільного судочинства, а не адміністративного.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судом встановлено, що предметом спору у справі є дії, бездіяльність, рішення відповідача пов'язані із відмовою у знятті з реєстрації місця проживання осіб у гуртожитку.

Із позовної заяви убачається, що позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що він звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації з повідомленням про зняття з реєстрації місця проживання деяких осіб, які втратили підстави користування житловим приміщенням в студентському гуртожитку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 52-А, до якого додані всі документи, що свідчать про припинення права користування в студентському гуртожитку навчального закладу.

26 травня 2016 року ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" Національної академії педагогічних наук України отримав відповідь від Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, оформлену листом від 18.05.2016 №109/05/05-4229, в якому відмовлено в знятті з реєстрації місця проживання осіб. На думку позивача, дане рішення, а також дії та бездіяльність відповідача є протиправними, оскільки ним порушено положення Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 та статті 19 Конституції України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями частини другої статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З аналізу наведених правових норм випливає, що спірні правовідносини регулюються, в тому числі, спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання». Відтак, в світлі наведеного Закону мається публічно-правовий спір між громадянином та суб'єктом владних повноважень.

Такі висновки суду апеляційної інстанції підтверджуються тим фактом, що подібні справи Верховний Суд України розглядає за правилами КАС України (зокрема, постанова від 30.06.2015 №21-1438а15).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України - задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року - скасувати, а справу за адміністративним позовом Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України до Центру надання адміністративних послуг Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання рішення, дій, бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.