Рішення № 63018815, 23.11.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2182/16Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.11.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Потапенка В.І.,Чорнобривець О.С.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «УкрСиббанк» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2016 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом, та виселення.

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «УкрСиббанк» (далі - Банк) звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами нарахованими за користування кредитом , пені та вимогою про виселення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.03.2008 року між Банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11305994000, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_3 кредит в іноземній валюті в сумі 20000 доларів США, а ОСОБА_3 зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 02.03.2018 року, згідно з графіком погашення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,90 % річних.

З метою забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором, позивачем на підставі Договору іпотеки б/н від 04.03.2008 року прийнято від ОСОБА_2 в заставу нерухоме майно предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 41,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Предмет іпотеки є приватною власністю іпотекодавця, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого старшим державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 24.12.1988 року за № 1-1938 та зареєстрованого Світловодським МБТІ 28.09.2006 року за № 1479-3.

19.12.2013 року та 23.04.2014 року Банком на адресу відповідачів було направлено вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором, однак вимоги не виконані.

Позивач зазначив, що згідно із розрахунком, станом на 13.08.2015р. загальна сума заборгованості за кредитним договором та відсотками складає 21940 доларів США та 25 центів, з яких: 13075 долари США 35 центів заборгованість за кредитом, 8864 долари США 90 центи заборгованість за відсотками, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 129280,67 грн., з яких: 62379,68 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 66900,99 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками.

Просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості за іпотечним договором б/н від 04.03.2008 року, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 41,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що є приватною власністю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири ААН № 417006, посвідченого старшим державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 24.12.1988 року за № 1-1938 та зареєстрованого Світловодським МБТІ 28.09.2006 року за № 1479-3, для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11305994000 від 04.03.2008 року в розмірі 21940 доларів США та 25 центів та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 129280 грн. 67 коп. Встановити спосіб реалізації нерухомого майна предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, виселити з квартири за адресою АДРЕСА_3 всіх зареєстрованих мешканців та тих, що проживають у переданій в іпотеку банку квартирі без надання іншого жилого приміщення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в звязку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що 04.03.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11305994000, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 20000,00 дол. США, що дорівнює еквіваленту 101000,00 грн. за курсом НБУ зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,90 % річних за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, надалі процентна ставка підлягає перегляду (а.с. 8-11).

Станом на 13.08.2015 року ОСОБА_3 має заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк." (а.с. 19-24).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 04.03.2008 року уклали договір іпотеки.

Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 41,9 кв.м., житлова - 28,6 кв.м., яка розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, буд. 10 кв.14. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.1998 р. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 158696 грн. 00 коп. (а.с. 12-13).

Разом з тим встановлено, що названа нерухомість не є обєктом спільної сумісної власності та перебуває в особистій приватній власності ОСОБА_2 так як набута останньою до реєстрації шлюбу, будь яких прав щодо неї у інших осіб, в тому числі, згідно ст. ст. 65, 74, 97 Сімейного кодексу України за договором найму чи права членів сім"ї на користування нею згідно ст. 405 Цивільного кодексу України, не має.

18 вересня 2014 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено заочне рішення по справі № 401/2745/14-ц (суддя Андріянов О.В.) за цивільним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, процентами нарахованими за користування кредитом та пені.

Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2014 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором кредиту № 11305994000 від 04 березня 2008 року в сумі 230132, 12 грн.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2014 року вступило в законну силу та на даний час перебуває на примусовому виконанні у Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області.

Суд першої інстанції зазначив, що встановлені обставини дають підстави зробити висновок проте , що позов не підлягає задоволенню.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можливо.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на якісторони посилаються,як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказамиякі були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні судуповинно бути зазначено на підставі яких доказів таз яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних , свобод чи інтересів. У випадках встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що між 04.03.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 11305994000, відповідно до якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 20000,00 дол. США, що дорівнює еквіваленту 101000,00 грн. за курсом НБУ зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,90 % річних за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, надалі процентна ставка підлягає перегляду (а.с. 8-11).

Станом на 13.08.2015 року ОСОБА_3 має заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк" (а.с. 19-24).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 04.03.2008 року уклали договір іпотеки.

Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 41,9 кв.м., житлова - 28,6 кв.м., яка розташована за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, буд. 10 кв.14. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.1998 р. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 158696 грн. 00 коп. (а.с. 12-13).

Відповідно до ч.1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду , виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи, заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2014 року, яким було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором кредиту № 11305994000 від 04 березня 2008 року в сумі 230132, 12 грн., не було виконано, кредитна заборгованість не погашена.

Встановлені обставини свідчать, що зобовязання відповідачів за кредитним договором не припинилось, право вимоги банку про повернення кредиту і сплату відсотків залишилось дійсним і підлягають судовому захисту.

Суд першої інстанції не врахував, що за змістом статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобовязанням ,і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобовязання як такого, що вважається виконаним згідно із статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобовязання має похідний характер, а не альтернативний основному.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобовязання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобовязанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може бути наслідком подвійного стягнення за основним зобовязанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним правом відсутня.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, , викладеній у постанові від 03.02.2016 року у справі №-1080цс15, яка в силу статті 360-7 ЦПК України , є обовязковою для всіх судів України.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 13.08.2015р. загальна сума заборгованості за кредитним договором та відсотками складає 21940 доларів США та 25 центів, з яких: 13075 долари США 35 центів заборгованість за кредитом, 8864 долари США 90 центи заборгованість за відсотками, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 129280,67 грн., з яких: 62379,68 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 66900,99 грн. пеня нарахована за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками.

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачами не спростований.

Позов підлягає задоволенню в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно це вид забезпечення виконання зобовязання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, згідно із частинами першою, другою статті 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» застосовуються як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

З матеріалів справи вбачається, що в іпотеку передано квартиру, яка не була придбана за рахунок отриманих кредитних коштів, а тому виселення осіб які проживають в даній квартирі яка є предметом застави неможливо без надання іншого житлового приміщення відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР.

З матеріалів справи вбачається , що позивач не вирішив питання про надання іншого жилого приміщення особам, які підлягають виселенню з квартири яка є предметом іпотеки.

Встановлені обставини є підставою для відмови у задоволені позову в частині вимог про виселення.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія судів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню в частині звернення стягнення на предмет. В частині виселення позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ст. 309 ЦК України зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» - задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.08.2016 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом, процентами нарахованими за користування кредитом пені, виселення - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору б/н від 04.03.2008 року, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 41,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що є приватною власністю ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири ААН № 417006, посвідченого старшим державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 24.12.1988 року за № 1-1938 та зареєстрованого Світловодським МБТІ 28.09.2006 року за № 1479-3, для задоволення вимог ПАТ «УкрСиббанк», що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11305994000 від 04.03.2008 року, в розмірі 21940 доларів США та 25 центів та пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 129280 грн. 67 коп.

Встановити спосіб реалізації нерухомого майна предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження та встановити початкову ціну , визначену на підставі оцінки майна.

В частині позовних вимог про виселення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3836,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3836,70 грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: