Ухвала суду № 63012387, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 739/1532/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Іващенко А.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить зобовязати відповідача провести йому перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення відповідно доПостанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»та на підставі довідки від 14.09.2016 року №2 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям починаючи з 01.09.2016 року.

Постановою Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивач ОСОБА_2 з 26.01.2007 року перебуває на обліку в Новгород-Сіверському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком відповідно доЗакону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від заробітної плати.

14.09.2016 року позивач звернувся до Новгород-Сіверського обєднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно доЗакону України «Про державну службу» в звязку з підвищенням розміру заробітної плати відповідно допостанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» .

Листом №69/К-11 від 16.09.2016 року Новгород-Сіверське обєднане управління Пенсійного фонду України відмовило позивачу в задоволенні зазначеної заяви, з посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії, що послужило підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час призначення позивачеві пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не меншу 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового(чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90 відсотків посадового(чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Законом України № 432 від 16.01.2003 року Закон України «Про державну службу» доповнено статтею 37-1, відповідно до якої встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у звязку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване зазначениминормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

З 01.05.2016року набув чинностіЗакон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015року, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 01.05.2016 ЗакономУкраїни «Про державну службу» від 10.12.2015 року, по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Отже, враховуючи приписи ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, з 01.05.2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищеннямзаробітної платипрацюючих державних службовців.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 14.09.2016 року, відповідно допостанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки про заробітну плату державного службовця по відповідній посаді, з якої позивач вийшов на пенсію державного службовця від 14.09.2016 року № 2 виданої Відділом Держгнокадастру у Новгород-Сіверському районі.

Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 року, відповідачем обґрунтовано відмовлено в проведенні такого перерахунку.

Крім того,постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка діє з 15.12.2015року, та на яку позивач посилається в обгрунтування позовних вимог, було внесено зміни до постанови КМУ від 31.05.2000 № 865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013, на яку посилається позивач при вирішенні питання про задоволення його позовних вимог, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки, чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для проведення перерахунку призначеної пенсії, суд не вбачає.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 листопада 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Кузьмишина О.М.

Бужак Н.П.