Рішення № 62997162, 24.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Саліхова В.В.,Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 липня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про внесення змін до договору та стягнення заборгованості по аліментам ,-

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих на її користь аліментів на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 з 4000 грн. до 500 грн. на місяць. Посилався на погіршення свого матеріального стану,звільнення з роботи,відсутність стабільного заробітку,наявність валютних кредитних зобов'язань,підвищення курсу долару, виплату ОСОБА_2 значних сум грошових коштів за рішеннями судів про поділ майна подружжя і стягнення заборгованості по аліментам та свою неспроможність надавати дитині матеріальну допомогу у розмірі визначеному за рішенням суду від 23.10.2014 року.

Відповідачка проти позову ОСОБА_3 до неї заперечувала та звернулася із зустрічним позовом до позивача про внесення змін до договору та стягнення заборгованості по аліментам. Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим,що між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів на дитину,відповідно до умов якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання виплачувати їй щомісячно на утримання доньки по 8000 грн. до повноліття дитини. Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 23.10.2014 року розмір аліментів визначених сторонами у зазначеному договорі був зменшений з 8000 грн.до 4000 грн. щомісячно,проте при цьому не було внесено змін до цього договору,що потребує усуненню та зазначенню у договорі про зобов'язання ОСОБА_3 сплачувати щомісячно на утримання доньки по 4000 грн. Крім того, ОСОБА_3 з лютого 2016 року почав сплачувати аліменти лише у розмірі 500 грн.,що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 21 000 грн.,яку вона просить стягнути з нього на свою користь.

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 14.07.2016 року первісний позов про зменшення розміру стягуваних аліментів задоволено частково.

Від дня набрання рішенням законної сили зменшено розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_3 на підставі договору між батьками на сплату аліментів на дитину від 01.02.2013 року на користь ОСОБА_2, на утримання доньки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2000,00 грн. щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття .

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов про внесення змін до договору та стягнення заборгованості по аліментам задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки за період з 01.02.2016 року по 14.07.2016 року в сумі 21000,00 грн.

У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду в частині його позову до ОСОБА_2 про зменшення аліментів та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення його позову у повному обсязі,у якому зменшити розмір стягуємих з нього аліментів до 500 грн. та зазначити,що новий розмір аліментів набуває чинності з 04.04.2016 року,тобто через місяць після ухвали про відкриття провадження по справі. А також просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог по зустрічному позову щодо стягнення заборгованості по аліментам за період з 06.02.2016 року по 06.04.2016 року ,взявши за основу розрахунку заборгованість в розмірі 3500 грн. на загальну суму 7 000 грн. та надати йому розстрочку на 7 місяців для виплати цієї заборгованості. Посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи,неповноту з'ясування обставин справи,не урахування поданих ним доказів у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги, подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення первісного позову про зменшення розміру аліментів та відмову у задоволенні таких вимог і в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору сторін про утримання дитини та задоволення цих вимог . Посилається на неповне з'ясування обставин ,що мають значення для справи,недоведеність обставин, які суд вважав встановленим,невідповідність висновків суду обставинам справи,порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає,що рішення суду ґрунтується лише на припущеннях,оскільки ОСОБА_3 не доведено належними та допустимими доказами погіршення свого майнового стану, а його звільнення з роботи та відчуження частки у належному йому Товаристві відбулося за його власної волі, саме з метою зменшення розміру стягнутих з нього аліментів. При цьому працевлаштуватися він не намагається,сам зазначає, що має інші доходи. Судом не було ураховано наявність у позивача за первісним позовом значної вартості рухомого та нерухомого майна,наявність засобів для їх утримання та на своє утримання і задоволення своїх захоплень парашутним спортом та проведення дозвілля, які потребують значних коштів. Крім того, суд не взяв до уваги ,що між сторонами укладено договір про утримання доньки і без внесення до нього змін або його розірвання,неможливо змінювати розмір аліментів,оскільки таке призведе до наявності двох протирічних документів, які підлягають виконанню.

В суді апеляційної інстанції представники ОСОБА_2 - ОСОБА_1 і ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених в ній.

ОСОБА_3 у письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.08.2010 року, від якого мають доньку ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12.02.2013 року шлюб між ними розірвано.

01.02.2013 року сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до умов якого ОСОБА_3, зобов'язався сплачувати ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 грн., яка на день сплати аліментів складатиме еквівалент 1000,00 доларів США до досягнення нею повноліття.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.2014 року, зміненого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23.10.2014 року, від дня набрання рішенням законної сили було зменшено розмір аліментів, які сплачуються ОСОБА_3, на підставі договору між батьками на сплату аліментів на дитину від 01.02.2013 року на користь ОСОБА_2, на утримання доньки до 4000,00 грн. щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".

При цьому, з аналізу статті 192 й наданих Пленумом Верховного Суду України роз'яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов'язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Як на підставу для зменшення розміру аліментів позивач за первісним позовом посилався на погіршення свого матеріального стану,зокрема втрату роботи,наявність боргових зобов'язань,підвищення курсу валюти.

Задовольняючи частково позовні вимоги про зменшення розміру стягнутих з ОСОБА_3 аліментів до 2000 грн.,суд вважав встановленим погіршення його матеріального становища з причин відсутності в нього постійної роботи та регулярного заробітку,понесення ним матеріальних витрат на виконання судових рішень за якими на користь ОСОБА_2 стягнуто значні кошти та наявність кредитних зобов'язань в іноземній валюті.

Проте,колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду у повній мірі.

Судом встановлено,що звільнився позивач з роботи за власним бажанням,борги складають грошову компенсацію частки відповідачки у спільному майні. Доказів тому ,що позивач після звільнення з однієї роботи не працевлаштувався на іншу,або що не перебував у трудових відносинах з іншою установою,та рахувався у центрі зайнятості як безробітний, а також ,що він втратив майно,яке було предметом поділу між сторонами та інше належне йому майно і не має інших, ніж була заробітна плата, доходів ним не подано як безпосередньо станом на час звернення із даним позовом, так і на час ухвалення судового рішення.

Постановою державного виконавця ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 22.04.16 року було звільнено з-під арешту все рухоме та нерухоме майно позивача, що був накладений постановою державного виконавця від 13.11.2015 року, у зв'язку зі сплатою в повному обсязі заборгованості, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій,що свідчить про сплатопроможність ОСОБА_3

Коливання валютного курсу також не може свідчити про погіршення майнового становища платника аліментів.

Колегія суддів ,виходячи з встановлених обставин та наданих сторонами доказів , приходить до висновку ,що об'єктивні підстави для зменшення розміру аліментів до 2000 грн. відсутні. Доказів, які б свідчили про наявність протипоказань для працевлаштування відповідача на роботу, не подано. ОСОБА_3 є працездатним, має вік 37 років. Крім того,укладаючи договір про сплату аліментів на дитину,позивач також не працював,про що зазначено у самому договорі,проте прийняв на себе обов'язок щомісячно сплачувати на доньку по 8 000 грн. і цей розмір вже був зменшений за рішенням суду,що набрало законної сили до 4 000 грн.

Усі подані ним докази стосуються періоду 2015 року ,проте також не є беззапе-речливими щодо погіршення його майнового стану.

А відтак колегія суддів вважає доводи його апеляційної скарги безпідставними, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 в цій частині такими,що заслуговують на увагу , скасовує рішення суду першої інстанції та відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних з нього аліментів.

Разом із цим колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги ОСОБА_6 стосовно помилковості висновків суду при вирішенні зустрічного позову в частині відмови у внесенні змін до договору про утримання дитини укладеному сторонами.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів ,визначений домовленістю між батьками,може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду з настанням певних обставин.

У випадку коли розмір аліментів визначений в договорі,він може бути змінений за домовленістю сторін. У разі не досягнення згоди розмір аліментів може бути змінений судом за позовом платника або одержувача аліментів.

Якщо розмір аліментів був визначений рішенням суду,заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про його збільшення або зменшення.

У даному випадку розмір аліментів, який був визначений домовленістю між батьками, вже змінений до 4000 грн. судовим рішенням, яке набрало законної сили та підлягає безумовному виконанню .

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив зустрічний позов у відповідності до норм матеріального та процесуального права та не вбачає підстав скасування або зміни судового рішення в цій частині з підстав наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 14 липня 2016 року в частині зменшення розміру аліментів, які утримуються з ОСОБА_3 на підставі договору між батьками на сплату аліментів на дитину від 01.02.2013 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2000,00 грн. щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 760/2491/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 11622 /2016

Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.