Ухвала суду № 62996881, 21.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Дата ухвалення
21.11.2016
Номер справи
739/1644/16-ц
Номер документу
62996881
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України

Справа № 739/1644/16-ц Провадження № 22-ц/795/2220/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Іващенко А. І. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Страшного М.М., Тагієва С.Р.при секретарі:Покладі Д.В.за участю:представника позивача - Шахунова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2016 року у справі за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого є ОСОБА_6, - третя особа: служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, про виселення з квартири та зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.10.2014 року на підставі п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України закрито провадження у справі за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7, - третя особа: служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, про виселення з квартири та зняття з реєстрації.

В апеляційній скарзі Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області просить скасувати ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.10.2014 року про закриття провадження у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною. При цьому в апеляційній скарзі Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області вказує на відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі приписів п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України, оскільки відсутні судові рішення, ухвалені та постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області вказує на різний склад осіб, які беруть участь у справі та зазначає, що у жовтні 2016 року Новгород-Сіверська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого є ОСОБА_6, про виселення з квартири та зняття з реєстрації. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не взяв до уваги тієї обставини, що раніше Новгород-Сіверська міська рада не зверталась з відповідним позовом до ОСОБА_7 Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не прийняв до уваги тієї обставини, що при зверненні до суду з даним позовом позивач посилається не лише на факт припинення трудових відносин з органом прокуратури ОСОБА_8, а і на факт розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а також на факт зняття ОСОБА_8 з реєстрації у спірній квартирі. Доводи апеляційної скарги стверджують, що при зверненні до суду з даним позовом позивач також посилається в обґрунтування вимог заявленого позову на наявність у ОСОБА_6 іншого житла. За даних обставин Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області зазначає про необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.10.2016 року про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить відхилити апеляційну скаргу, як безпідставну та залишити без змін обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції від 24.10.2016 року.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_6, представник служби у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи (а.с.45-48,51,52), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.3, п.4 ч.1 статті 311 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 24.10.2016 року,- скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України, яка регламентує підстави закриття провадження у справі, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виходячи з правового аналізу вказаної норми права, закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно необґрунтованості висновку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.10.2016 року про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Закриваючи провадження у вказаній цивільній справі на підставі п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України, суд першої інстанції зазначив, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому суд першої інстанції послався на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 07.10.2010 року, яке було ухвалено за результатами розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26.07.2010 року у справі за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_8, ОСОБА_6, органу реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області про виселення із службового жилого приміщення та зобов'язання вчинити дії, і яким було відмовлено у задоволенні вимог заявленого позову (а.с.17-18). Також судом першої інстанції зазначено в оскаржуваній ухвалі, що Новгород-Сіверська міська рада у 2013 році зверталась з аналогічним позовом до суду, і ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 29.03.2013 року провадження у вказаній цивільній справі було закрито на підставі статті 205 ЦПК України.

Апеляційний суд вважає, що є обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо невідповідності вказаного висновку суду першої інстанції фактичним обставинам справи та нормам п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України.

Виходячи з правового аналізу п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України, закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.2-3), у жовтні 2016 року Новгород- Сіверська міська рада Чернігівської області звернулась з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого є ОСОБА_6, -третя особа: служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, про виселення з квартири та зняття з реєстрації. В обґрунтування вимог заявленого позову позивач посилався на ті обставини, що ОСОБА_8 11.06.2012 року був звільнений з органів прокуратури Чернігівської області; шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 було розірвано у 2012 році; 20.09.2013 року ОСОБА_8 було знято з реєстрації у спірній квартирі у зв'язку з вибуттям до нового місця проживання. У зв'язку з тим, що у службовій квартирі АДРЕСА_1 продовжують проживати ОСОБА_6, у якої на праві власності мається інше житло, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач ставив питання про їх виселення із спірної квартири та зняття з реєстрації за вказаною адресою.

За даних обставин є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що рішення апеляційного суду Чернігівської області від 07.10.2010 року, яке було ухвалено за результатами розгляду апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_8 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26.07.2010 року у справі за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_8, ОСОБА_6, органу реєстрації відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області про виселення із службового жилого приміщення та зобов'язання вчинити дії, і яким було відмовлено у задоволенні вимог заявленого позову (а.с.17-18), не є тотожним до позову, з яким позивач звернувся до суду у жовтні 2016 року. Оскільки при зверненні до суду у травні 2010 року позивач в обґрунтування вимог заявленого позову посилався на те, що службова квартира була надана ОСОБА_8, як працівнику Новгород-Сіверської районної прокуратури, а в подальшому ОСОБА_8 було переведено на роботу до прокуратури Менського району.

Є також необґрунтованим висновок суду першої інстанції відносно того, що у березні 2013 року позивач звертався до суду з позовом, який є аналогічним до позову, з яким позивач звернувся до суду у жовтні 2016 року. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи (а.с.19), звертаючись у березні 2013 року з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_6, відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новгород-Сіверського РВ УМВС України в Чернігівській області про виселення із службового жилого приміщення та зобов'язання вчинити дії, Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області обґрунтовувала вимоги заявленого позову тим, що ОСОБА_8 припинив трудові відносини з прокуратурою Новгород-Сіверського району Чернігівської області, під час роботи в якій ним було отримано службове жиле приміщення.

Враховуючи вищенаведене, висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.10.2016 року щодо наявності підстав для закриття провадження згідно п.2 ч.1 статті 205 ЦПК України у справі за позовом Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_6, ОСОБА_7, законним представником якого є ОСОБА_6, - третя особа: служба у справах дітей Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, про виселення з квартири та зняття з реєстрації, не знайшов свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. За даних обставин, згідно приписів п.3, п.4 ч.1 статті 311 ЦПК України, ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24.10.2016 року необхідно скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями: 303, 304, 307; п.3, п.4 ч.1 статті 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області задовольнити.

Ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді:

Попередній документ : 62996870
Наступний документ : 62996882