Ухвала суду № 62987785, 22.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/526/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

22 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Коваль К.В.,

за участі:

представника позивача: Павчука І.С.

представника відповідача: Зайцевої Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лоріпласт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоріпласт" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 23 травня 2016 року по 10 червня 2016 року посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року.

За результатами перевірки складено Акт №21/24-13-14-02/37835997 від 17 червня 2016 року.

В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення позивачем, зокрема, вимог пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637), а саме: не забезпечено своєчасне (повне) оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в КОРО (№ 3000150315р/1 від 29 липня 2015 року) в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на суму 566830,00 грн.

06 липня 2016 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000391406, згідно якого на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абз. 3 статті 1 Указу Президента №436/95 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 2834150,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Лорінпласт» звернулось до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено технічну неможливість роздрукувати Z-звіти 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року. При цьому на наступний день (відповідно 25 листопада 2015 року та 08 грудня 2015 року) такі були роздруковані та вклеєні у КОРО, що не заперечувалось відповідачем. Крім того, факт роздрукування Z-звітів і підклеєння їх у КОРО; відповідність суми готівкових коштів за результатами Z-звіту сумі готівкових коштів, визначеній в касових документах; здача суми готівкових коштів в банківську установу; наявність прибуткових і видаткових касових ордерів (наведені обставини відповідачем не заперечувались) свідчать про те, що позивач не мав на меті занизити показники доходів, чого відповідачем спростовано не було. Зазначене дає підстави вважати про відсутність вини позивача, що виключає можливість притягнення його до фінансової відповідальності.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ Президента №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

В пункіт 2.6 Положення №637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення №637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, лише невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке абзацом 3 статті 1 Указу Президента №436/95 встановлена відповідальність.

Згідно матеріалів справи встановлено та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, у досліджуваний період при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням РРО підприємством було здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО, тобто було фактично оприбутковано.

Таким чином, позивачем не було порушено вимог пункту 2.6 Положення №637.

Щодо доводів відповідача про несвоєчасність оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків 24 листопада 2015 року та 07 грудня 2015 року в КОРО, колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що бухгалтер товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт» роздруковував Z-звіти з одночасним їх вклеюванням в КОРО наступного дня лише у зв'язку із відсутністю електроенергії на підприємстві. Зазначена обставина підтверджується: показами свідка - бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Лоріпласт», листами публічного акціонерного товариства «Гравітон» (власника орендованих позивачем приміщень) від 25 листопада 2015 року № 09-02/140.1 та від 08 грудня 2015 року № 09-02/142.1.

Відповідач посилався на лист публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» від 01 липня 2016 року №863, в якому зазначено, що згідно записів в оперативному журналі і в журналі заявок споживачів ОДГ Чернівецького РЕМ: 24 листопада 2015 року, 25 листопада 2015 року, 07 грудня 2015 року, 08 грудня 2015 року аварійних вимкнень електричної енергії, перепадів напруги та скарг споживачів за адресою вул. Руська, 248 не було.

Однак, як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, факт відсутності скарг споживачів за названою адресою безумовно не свідчить про відключення (припинення) електропостачання в указаний вище час та дні.

Крім того, відповідач в судовому засіданні подав до апеляційного суду докази формування звітних чеків 24.11.2015р. та 07.12.2015р. ТОВ "Вест Буковина", яке зареєстроване за тією ж адресою, що й позивач. Водночас, в ході апеляційного розгляду справи встановлено, що за адресою м.Чернівці, вул. Руська, 248 знаходиться комплекс будівель, частину з яких орендує позивач. Тобто, відключені від електропостачання в указаний вище час та дні могли бути лише будівлі позивача, при збереженні електропостачання об'єктів ТОВ "Вест Буковина". Крім того, ТОВ "Вест Буковина" могло сформувати звітні чеки з використанням автономних систем електроживлення, що не спростовано відповідачем.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 листопада 2016 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.