Ухвала суду № 62986608, 25.11.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"25" листопада 2016 р. Справа № 907/759/16

Розглянувши матеріали

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Київ

До відповідача 1 підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», м. Київ

До відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», м. Київ

Про визнання протиправним здійсненого без згоди ТОВ «Енергополіс» відчуження об»єкта нерухомості в цілому та визнання права власності на частку в розмірі 5295/10000 об»єкта, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41905821240

Суддя Л.С. Журавчак

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», м. Київ про визнання протиправним здійсненого без згоди ТОВ «Енергополіс» відчуження об»єкта нерухомості в цілому та визнання права власності на частку в розмірі 5295/10000 об»єкта, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41905821240.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2016р. справу №907/759/16 передано на розгляд судді Журавчак Л.С.

Предметом заявлених позовних вимог є оспорювання позивачем правомірності відчуження об»єкта нерухомості, а саме: спального корпусу «В», загальною площею 2399,3 кв.м, розташованого за адресою: Закарпатська обл., Свалявський район, с. Солочин, санаторій «Квітка Полонини», будинок 1 «а» та визнання права власності за позивачем на частку згаданого об»єкта.

На розгляді в судової колегії, головуючою якої автоматизованою системою діловодства було визначено суддю Журавчак Л.С., перебувала справа №907/584/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», однією з позовних вимог якого було визнання права власності на частку в згаданому об»єкті, в задоволенні якої позивачу було відмовлено. Рішення, прийняте за наслідками розгляду справи, було скасовано постановою апеляційної інстанції від 15.09.2015, яка залишена в силі згідно з постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015. Верховним судом України згадані постанови Львівського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України були скасовані, а рішення місцевого суду залишено в силі (постанова Верховного суду України від 20 квітня 2016 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України при наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. ), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи безстороннім судом та з метою виключення сумнівів щодо неупередженого розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді Журавчак Л.С. про самовідвід та направити справу на автоматичний перерозподіл справи у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-1, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Журавчак Л.С. у розгляді справи №907/759/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Київ до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», м. Київ про визнання протиправним здійсненого без згоди ТОВ «Енергополіс» відчуження об»єкта нерухомості в цілому та визнання права власності на частку в розмірі 5295/10000 об»єкта, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41905821240.

2. Передати справу №907/759/16 для визначення складу суду в автоматизованому порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Журавчак Л.С.

.