ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"25" листопада 2016 р. Справа № 907/759/16
Розглянувши матеріали
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Київ
До відповідача 1 підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», м. Київ
До відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», м. Київ
Про визнання протиправним здійсненого без згоди ТОВ «Енергополіс» відчуження об»єкта нерухомості в цілому та визнання права власності на частку в розмірі 5295/10000 об»єкта, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41905821240
Суддя Л.С. Журавчак
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Київ звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», м. Київ про визнання протиправним здійсненого без згоди ТОВ «Енергополіс» відчуження об»єкта нерухомості в цілому та визнання права власності на частку в розмірі 5295/10000 об»єкта, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41905821240.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2016р. справу №907/759/16 передано на розгляд судді Журавчак Л.С.
Предметом заявлених позовних вимог є оспорювання позивачем правомірності відчуження об»єкта нерухомості, а саме: спального корпусу «В», загальною площею 2399,3 кв.м, розташованого за адресою: Закарпатська обл., Свалявський район, с. Солочин, санаторій «Квітка Полонини», будинок 1 «а» та визнання права власності за позивачем на частку згаданого об»єкта.
На розгляді в судової колегії, головуючою якої автоматизованою системою діловодства було визначено суддю Журавчак Л.С., перебувала справа №907/584/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», однією з позовних вимог якого було визнання права власності на частку в згаданому об»єкті, в задоволенні якої позивачу було відмовлено. Рішення, прийняте за наслідками розгляду справи, було скасовано постановою апеляційної інстанції від 15.09.2015, яка залишена в силі згідно з постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015. Верховним судом України згадані постанови Львівського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України були скасовані, а рішення місцевого суду залишено в силі (постанова Верховного суду України від 20 квітня 2016 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно із ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України при наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
Форми заявлення самовідводу судді процесуальним законом не передбачені. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з частиною п'ятою статті 20 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням вимог статті 86 названого Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. ), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який серед іншого, полягає в усуненні всіх розумних сумнівів сторін та сторонніх осіб щодо безсторонності такого суду.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на розгляд її справи безстороннім судом та з метою виключення сумнівів щодо неупередженого розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді Журавчак Л.С. про самовідвід та направити справу на автоматичний перерозподіл справи у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-1, 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити самовідвід судді Господарського суду Закарпатської області Журавчак Л.С. у розгляді справи №907/759/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Київ до підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва», м. Київ та товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Квітка», м. Київ про визнання протиправним здійсненого без згоди ТОВ «Енергополіс» відчуження об»єкта нерухомості в цілому та визнання права власності на частку в розмірі 5295/10000 об»єкта, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №41905821240.
2. Передати справу №907/759/16 для визначення складу суду в автоматизованому порядку, встановленому ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Журавчак Л.С.
.
The court decision No. 62986608, Commercial Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 25.11.2016. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 907/759/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: