Ухвала суду № 62968721, 25.11.2016, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2422/16-к

Провадження № 1-кс/307/374/16

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2016 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., за участю секретаря Олексій Я.В., скаржника Кустрьо М.М., розглянувши в судовому засіданні скаргу адвоката Кустрьо Михайла Михайловича на бездіяльність слідчого та процесуального прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

в с т а н о в и в :

Скаржник звернувся до суду з скаргою на бездіяльність слідчого та процесуального прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна, посилаючись на те, що у провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, що внесено в ЄРДР за №12016070160001284 від 03 вересня 2016 за кваліфікацією по ст.263 ч.1 КК України. Від законного володільця ОСОБА_2 при проведенні огляду та затриманні 02.09.2016 року було вилучено автомобіль ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 07.10 2008 року, видане на ім'я ОСОБА_3, мешк. АДРЕСА_1. 22.11. 2016 року ст. слідчим СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Плиска С.В., що входить до складу групи слідчих у даному провадженні, оголошено про закінчення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів кримінального провадження. У процесі ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захистом встановлено, що протягом досудового розслідування кримінального провадження слідчий взагалі не звертався до слідчого судді про арешт тимчасово вилученого автомобіля ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 та Свідоцтва про реєстрацію ТЗ і не повернув зазначений автомобіль та Свідоцтво про його реєстрацію законному володільцю ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; {Пункт 2 частини другої статті 167 в редакції Закону № 222Л/ІІ від 18.04.2013} є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; {Пункт 3 частини другої статті 167 із змінами, внесеними згідно із Законом № 222Л/ІІ від 18.04.2013} одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено. {Пункт 4 частини другої статті 167 в редакції Закону № 222Л/ІІ від 18.04.2013}

Відповідно до положень ст..237 КПК України вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

За змістом ст. 168 цього Кодексу тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. За змістом положень ст..237 КПК України вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику, чого зроблено не було.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним та за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна, але з клопотанням про арешт цього автомобіля ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 та Свідоцтва про реєстрацію ТЗ до слідчого судді ніхто не звертався.

Пунктом 5 ст.171 КПК передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи володільцем тимчасово вилученого майна можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст..169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ч.2,3 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги

Тому просить суд визнати бездіяльність слідчих СВ Тячівського ВП ГУНП В Закарпатській області Монич І.В. і Плиска С.В. та процесуального прокурора у даному провадженні у частині щодо неповернення тимчасово вилученого майна з клопотанням про арешт якого до суду вони не зверталися і зобов'язати старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП В Закарпатській області Плиска С.В. та процесуального прокурора у даному провадженні невідкладно повернути законному володільцю ОСОБА_2 тимчасово вилучені автомобіль ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_3, мешк. АДРЕСА_1.

Заслухавши пояснення скаржника, який підтримав подану скаргу, з підстав викладених у ній, оскільки прокурором допущено порушення Закону, просив її задовольнити, пояснення прокурора, який просив відмовити в задоволенні поданої скарги, оскільки така є безпідставною, а тому підстав повертати майно та документи немає, які на даний визнано речовими доказами, оглянувши та дослідивши матеріали скарги та долучені до неї документи, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Водночас, за змістом ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Разом з цим, п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

Судом встановлено, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, що внесено в ЄРДР за №12016070160001284 від 03 вересня 2016 за кваліфікацією по ст. 263 ч.1 , ст. 309 ч.1КК України.

02 вересня 2016 року заст.. начальника СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Монич І.В., під час огляду та затриманні було вилучено майно автомобіль ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1 та Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 від 07.10 2008 року, видане на ім'я ОСОБА_3, мешк. АДРЕСА_1.

Постановою заступника начальника СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Монич І.В. від 08 вересня 2016 року автомобіль ВАЗ 2108 д/н НОМЕР_1визнано речовим доказам у даному кримінальному провадженні

Водночас, ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.

При цьому, встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені є вичерпним.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Таким чином, оскарження дії слідчого чи прокурора під час досудового розслідування щодо не повернення тимчасово вилученого майна можлива тільки за умов, визначених ст. 169 КПК України, проте вирішення питання щодо повернення речового доказу (знаряддя злочину) в кримінальному провадженні, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Кустрьо Михайла Михайловича на бездіяльність слідчого та процесуального прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В.Чопик.