Постанова № 62962401, 30.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2011 року 11:59 № 2а-7123/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю: секретаря судового засідання Рагімової Н.А.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Бурдакової О.А. (довіреність № 40/1-41/4669 від 19.04.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської регіональної митниці про визнання нечинними податкових повідомлень від 06 травня 2011 року № 97, № 98,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту -позивач, ФОП ОСОБА_1.) з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень від 06 травня 2011 року № 97, № 98.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року було відкрито провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваними рішеннями відповідач безпідставно нарахував митні платежі у зв'язку із митним оформленням сірників, ввезених позивачем з території Республіки Білорусь, оскільки позивачем було отримано спеціальну ліцензію на імпорт в Україну сірників з Республіки Білорусь за № 0061330СП000030 від 25.11.2010 р. Позивач зазначав, що дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403-25 від 25.10.2010 року про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № СП-215/2009/4402-25, було лише зупинене ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 р., а не скасоване нею, рівно як і не скасовано дію усіх ліцензій, отриманих згідно цього рішення.

Крім того, позивач зазначав, що вказану ухвалу було скасовано ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 р.

На переконання позивача, митне оформлення товару (сірників), ввезених позивачем згідно ВМД № 100000032/2010/874224 від 30.11.2010 р. повинно було здійснюватись на підставі спеціальної ліцензії, виданої Міністерством економіки України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач -Київська регіональна митниця проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403-25 від 25.10.2010 року про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників незалежно від країни походження та експорту, застосованих рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №СП-215/2009/4402-25, було зупинене ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 р., яка діяла до її скасування ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 р.

У зв'язку з цим, у період з 17.11.2010 р. по 23.12.2010 р. митне оформлення сірників необхідно було здійснювати з урахуванням вимог рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №СП-215/2009/4402-25.

З огляду на викладене відповідач вважає, що митне оформлення сірників згідно ВМД № 100000032/2010/874224 від 30.11.2010 р. повинно було проводитись з умови сплати спеціального мита у розмірі 11,3 від митної вартості товару незалежно від країни походження та експорту.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 30 листопада 2010 року позивачем було ввезено на територію України згідно вантажно-митної декларації (МД-2) за № 100000032/2010/874224 від 30.11.2010 р. сірники виробництва ВАТ «Борисовдрев», Республіка Білорусь, у кількості 2200 ящиків.

За результатами камеральної перевірки, проведеної Київською регіональною митницею та викладеною в Акті від 30.03.2011 № Н/7/11/100000000/30634637 про результати проведення камеральної перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1 законодавства України з питань митної справи (далі - Акт перевірки), було встановлено порушення позивачем вимог рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № СП-215/2009/4402-25 та Закону України «Про податок на додану вартість», що, у свою чергу, спричинило несплату до бюджету обов'язкових платежів і податків в сумі 22 719,09 грн., з них: спеціальне мито -18 932,57 грн., податок на додану вартість -3 786,52 грн..

На підставі вказаного Акту перевірки Київською регіональною митницею було винесене:

- Податкове повідомлення форми «Р»від 06.05.2011 року № 97, яким визначено позивачу сум податкового зобов'язання на загальну суму 23 665,71 грн., з яких: 18 932,57 грн. за основним платежем та 4 733,14 грн. за штрафними санкціями (за платежем «спеціальне мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»);

- Податкове повідомлення форми «Р»від 06.05.2011 року № 98 на загальну суму 4 733,15 грн., з них: 3 786,52 грн. за основним платежем та 946,63 грн. за штрафними санкціями (за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності) (а.с. 15-18).

Як зазначено в Акті перевірки, митне оформлення вищезазначеної ВМД № 100000032/2010/874224 від 30.11.2010 р. позивачем здійснено без врахування вимог Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. № СП-215/2009/4402-25.

Зазначеним Рішенням, в редакції від 29.09.2009р., Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі визначено застосувати незалежно від країни походження та експорту спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: Сірники, крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604 (далі - Товар), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3605 00 00 00. Встановлено, що спеціальні заходи застосовуються шляхом запровадження спеціального мита щодо імпорту в Україну Товару. Спеціальні заходи застосовуються з моменту набрання чинності цим рішенням Комісії. Спеціальні заходи застосовуються строком на 3 роки. Розмір ставки спеціального мита щодо імпорту в Україну Товару становить 11,3 %.

Рішення Комісії прийнято на підставі ст. 16 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»вiд 22.12.1998 р. № 332-XIV, яким передбачено, що у випадку, якщо зростання обсягу імпорту в Україну відбувається у таких розмірах та (або) у такі строки або на таких умовах, що заподіюється або існує загроза заподіяння значної шкоди, з метою захисту національних інтересів Комісія може прийняти рішення про застосування таких спеціальних заходів:

- запровадження режиму квотування імпорту в Україну, що є об'єктом спеціального розслідування, з визначенням обсягів квот та порядку їх розподілу;

- установлення спеціального мита щодо імпорту в Україну, який є об'єктом спеціального розслідування.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 25.10.2010р. № СП-244/2010/4403, що набрало чинності 06.11.2010р., внесені зміни і доповнення до Рішення від 29.09.2009р. №СП-215/2009/4402-25, згідно якого Комісія вирішила застосувати незалежно від країни походження та експорту спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: Сірники, крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604 (далі - Товар), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 3605 00 00 00. Установити, що: Спеціальні заходи застосовуються шляхом запровадження квотування імпорту в Україну Товару. Спеціальні заходи застосовуються строком на 2 роки - з 06.11.2010 по 05.11.2012. Перший річний період розпочинається з 06.11.2010 та закінчується 05.11.2011. Другий річний період розпочинається з 06.11.2011 та закінчується 05.11.2012.

На виконання вимог вказаного Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в редакції 06.11.2010 року ФОП ОСОБА_1 в установленому законом порядку отримано ліцензію від 25.11.2010р. № 0061330СП000030 (а.с. 35).

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 р. по справі № 2а-16456/10/2670 за позовом ТОВ «Українська Сірникова Фабрика»до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України про зупинення дії рішення та заборону вчиняти дії частково задоволено клопотання ТОВ «Українська Сірникова Фабрика»про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зупинено дію Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №СП-244/2010/4403 від 25.10.10р. про перегляд спеціальних заходів щодо імпорту в Україну сірників.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2010 р. по справі № 2а-16456/10/2670 апеляційну скаргу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економіки України задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010р. скасовано, в задоволенні клопотання ТОВ «Українська Сірникова Фабрика»про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову -відмовлено.

Порядок виконання ухвал суду про забезпечення позову передбачено у статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 5, 6 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Виконання ухвал про заборону вчиняти певні дії виконуються в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2010 року, у резолютивній частині прямо вказано, що вона підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, аналіз зазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2010 року в апеляційному порядку не зупиняє її виконання, а отже положення Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403 від 25.10.10р. не підлягають застосуванню з моменту постановлення зазначеної ухвали.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що митне оформлення сірників згідно ВМД № 100000032/2010/874224 від 30.11.2010 р. повинно було здійснюватись з урахуванням вимог діючого законодавства, і зокрема, норм рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № СП-215/2009/4402-25, яким запроваджено справляння спеціального мита при ввезенні на територію України вказаного товару у розмірі 11,3 відсотки.

А тому нарахування позивачу спеціального мита на підставі податкового повідомлення форми «Р»від 06.05.2011 року № 97 є правомірним.

Відповідно до приписів п. 4.3. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. (чинного на момент митного оформлення товару) для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українській гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Звідси суд приходить до висновку, що база оподаткування товару, імортованого згідно ВМД № 100000032/2010/874224 від 30.11.2010 р., повинна була визначатись з урахуванням розміру спеціального мита, запровадженого рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № СП-215/2009/4402-25, а тому проведене донарахування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення форми «Р»від 06.05.2011 р. № 98 є правомірним.

Посилання позивача на наявність у нього спеціальної ліцензії від 25.11.2010р. № 0061330СП000030 на ввезення на територію України сірників з Республіки Білорусь не приймається судом до уваги, оскільки вказану ліцензію було видано на виконання Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403 від 25.10.10р., дію якого на момент видачі ліцензії було зупинено, що унеможливлювало прийняття Міністерством економіки України рішення про видачу ліцензії.

Відтак, наявність у позивача вказаної ліцензії не дає підстав для митного оформлення товару на підставі Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № СП-244/2010/4403 від 25.10.10р. в період, коли дію останнього було зупинено (з 17.11.2010 р. по 23.12.2010 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки митний орган довів законність та обґрунтованість податкових повідомлень від 06.05.2011 р. № 97, № 98.

Оскільки спір вирішено на користь відповідача - суб'єкта владних повноважень, за відсутності витрат останнього, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 04 липня 2011 року.