Рішення № 6295514, 10.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.09 Справа № 15/97/09

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТААН”, 03151, м. Київ, вул.. Волинська, 53

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, 69005, АДРЕСА_1

про стягнення 3056,61 грн. основного боргу за договором №27-11-10 від 27.11.2008, 177,28 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 17,33 грн. процентів річних

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача Делік Р.С., представник дов. № б/н від 08.04.2009

відповідача - не зявився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТААН”, м. Київ до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 3056,61 грн. основного боргу за договором №27-11-10 від 27.11.2008, 177,28 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 17,33 грн. процентів річних.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2009 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 22.07.2009. Засідання відкладалось до 13.08.2009 та до 10.09.2009р..

Рішення оголошено в судовому засіданні 10.09.2009р..

Позов заявлено з тих підстав, що 27 листопада 2008 року ТОВ «ІТААН»та СПД ОСОБА_2 укладено договір № 27-11-10 про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач зобовязався поставити на адресу відповідача товар засоби медичного призначення, а відповідач в свою чергу зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість згідно із сумами, вказаними у відповідних накладних протягом 25 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем (п.1.1, 5.3). Пунктом 4.2 договору визначено, що моментом отримання товару за певною накладною вважається дата вказаної накладної. Позивач зазначає, що взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплати за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 3056,61 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 177,28 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня по березень 2009р., 17,33 грн. процентів річних, нарахованих за період з 06.02.2009р. по 16.04.2009р..

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 27 листопада 2008 року ТОВ «ІТААН»та СПД ОСОБА_2 укладено договір № 27-11-10 про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач зобовязався поставити на адресу відповідача товар засоби медичного призначення, а відповідач в свою чергу зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість згідно із сумами, вказаними у відповідних накладних протягом 25 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем (п.1.1, 5.3). Пунктом 4.2 договору визначено, що моментом отримання товару за певною накладною вважається дата вказаної накладної.

Як свідчать вивчені матеріали, згідно накладних №К01-000003 від 06.01.2009р., № К01-001649 від 11.12.2008р. та №К01-001648 від 11.12.2008р. на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 3906,61 грн.. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом відповідача у видаткових накладних, який скріплений печаткою.

Посилання в накладних на договір № К-02-3988 є помилковим оскільки такий договір існував раніше і припинив свою дію. У 2008 році сторонами укладено новий договір поставки відповідно до якого між сторонами виникли правовідносини поставки відповідно до яких позивач фактично поставив відповідачу товар.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати за отриманий товар, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 3056,61 грн. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами, підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 177,28 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з січня по березень 2009р., 17,33 грн. процентів річних, нарахованих за період з 06.02.2009р. по 16.04.2009р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що відповідають приписам діючого законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, (69005, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТААН”, 03151, м. Київ, вул.. Волинська, 53, ЄДРПОУ 35378715) 3056,61 грн. основного боргу, 177,28 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 17,33 грн. процентів річних та 414,50 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов