Ухвала суду № 62918461, 15.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Київ К/800/39408/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Київського апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості із заробітної плати та щомісячного грошового утримання,

встановила:

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Київського апеляційного адміністративного суду, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті заробітної плати та щомісячного грошового утримання за період з 01 по 31 грудня 2011 року та суддівської винагороди з 01 січня по 24 квітня 2012 року, зобов'язати Державну судову адміністрацію України перерахувати на відповідні розрахункові рахунки Київського апеляційного адміністративного суду кошти в розмірі 88191,36 грн для виплати позивачу заборгованості із заробітної плати та щомісячного грошового утримання судді за період з 01 грудня 2011 року по 24 квітня 2012 року у відповідності до вимог пункту 1 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при тому, що суддівська винагорода з 01 січня 2011 року за кожний повний місяць роботи не може бути меншою, ніж середньомісячний дохід за попередні дванадцять місяців.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано Державну судову адміністрацію України перерахувати на відповідні розрахункові рахунки Київського апеляційного адміністративного суду кошти в розмірі 88191,36 грн для виплати ОСОБА_2 заборгованості із заробітної плати та щомісячного грошового утримання судді за період з 01 грудня 2011 року по 24 квітня 2012 року у відповідності до вимог пункту 1 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при цьому суддівська винагорода з 01 січня 2011 року за кожний повний місяць роботи не може бути меншою, ніж середньомісячний дохід за попередні дванадцять місяців.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Державна судова адміністрація України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Верховної Ради України від 16 листопада 2006 року № 365-V «Про обрання суддів» ОСОБА_2 обраний суддею військового апеляційного суду Центрального регіону безстроково.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» військові суди ліквідуються з 15 вересня 2010 року.

Указом Президента України від 14 вересня 2010 року №900/2010 «Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів» постановлено ліквідувати, крім інших, військовий апеляційний суд Центрального регіону.

ОСОБА_2 23 жовтня 2010 року подано до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про переведення його до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Постановою Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року №4634-VІ позивача обрано суддею Київського апеляційного адміністративного суду, безстроково.

Наказом Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року № 192 ОСОБА_2 зараховано до штату Київського апеляційного адміністративного суду.

У зв'язку з тим, що позивачу у період з 01 грудня 2011 року по 24 квітня 2012 року не здійснювалась виплата заробітної плати та щомісячного грошового утримання, заборгованість за вказаний період склала 88191,37 грн, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не передбачено видатків з держбюджету на «Здійснення правосуддя військовими судами» - у зв'язку ліквідацією бюджетних установ - військових судів, при цьому чинним законодавством не передбачено здійснення перерозподілу видатків, яких не було передбачено, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частинами 7, 8 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету. У межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків за бюджетними програмами, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Чинним законодавством не передбачено здійснення перерозподілу видатків, які не було передбачено Бюджетним кодексом України.

Разом з тим, питання щодо оплати праці суддів ліквідованих військових судів на законодавчому рівні не врегульовано.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України.

У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України (частина 1 статті 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно частини 6 статті 127 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України.

Рішенням Ради суддів України від 21 січня 2011 року, прийнятим за зверненням Державної судової адміністрації України, рекомендовано головам судів, до яких Верховною Радою України будуть обрані чи переведені Президентом України судді ліквідованих судів, після їх прийняття на роботу на відповідні посади в судах, здійснити оплату суддівської винагороди з 01 січня 2011 року на підставі довідок ліквідаційних комісій ліквідованих судів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості частини позовних вимог, а тому право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача перерахувати на відповідні розрахункові рахунки Київського апеляційного адміністративного суду кошти для виплати ОСОБА_2 заробітної плати та щомісячного грошового утримання у період з 1 по 31 грудня 2011 року та суддівської винагороди з 1 січня по 24 квітня 2012 року у відповідності до вимог законодавства, зокрема, пункту 1 Прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при цьому, суддівська винагорода з 01 січня 2011 року за повний місяць не може бути меншою, ніж його середньомісячний дохід за попередні дванадцять місяців.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 вересня 2014 року клопотання Державної судової адміністрації України було задоволено та у відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного провадження у зазначеній справі.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи те, що касаційну скаргу розглянуто, відповідачу необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 51,16 грн за платіжними реквізитами, які зазначено на офіційному веб-сайті Вищого адміністративного суду України, а саме: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Київського апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості із заробітної плати та щомісячного грошового утримання - без змін.

Стягнути з Державної судової адміністрації України судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня 16 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Заїка М.М.

судді: Загородній А.Ф.

Кобилянський М.Г.