Ухвала суду № 62917994, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6351/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Чижикової Л. О., представників відповідача Барановської О. П., Кобилинської Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулося до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності в частині невиконання вимог пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМ України від 04.03.2002 року № 256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по кожному зупиночному пункту Овруцького району за цей же період та ненадсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області; стягнення 372988, 86 грн. витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів приходить до висновку, що спір у даній справі є публічно - правовим, позаяк, управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА у даному спорі виступає розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за кодом програмної класифікації видатків 170302 та назвою: Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 23 травня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 про розрахунки за перевезення пільгових категорій громадян за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (а. с. 12).

Згідно умов зазначеного договору позивач, як перевізник, забезпечує перевезення окремих категорій громадян, відшкодування витрат за пільгове перевезення яких здійснюється у відповідності до статті 102 Бюджетного кодексу України та щомісяця, не пізніше 6 числа, подає платнику (відповідачу по справі) розрахунок необхідної суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян в залізничному транспорті на приміських маршрутах згідно форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року № 1359.

У свою чергу, платник забезпечує протягом 3-х днів перевірку наданого перевізником розрахунку суми компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян і складає акт звіряння розрахунку за надані послуги в межах бюджетних призначень на 2014 рік та здійснює розрахунки з перевізником у 5-денний термін після отримання відповідного фінансування в межах обсягу затверджених асигнувань на ці цілі.

У разі скорочення (збільшення) обсягу затверджених асигнувань, платник вживає заходи щодо приведення договірних зобов'язань з перевізником та обсягів бюджетних зобов'язань у відповідність до уточнених обсягів бюджетних зобов'язань.

Пунктом 5.1 Договору № 1 передбачено, що термін його дії: з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

На виконання умов Договору № 1 позивачем у період з 01 січня по 31 грудня 2014 року було забезпечено здійснення перевезення пільговиків, у зв'язку з чим ним понесені витрати, у вказаний період на загальну суму 435188, 86 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рахунків (а. с. 13 - 68).

Відповідачем зазначені витрати за спірний період відшкодовані у розмірі 62200, 00 грн., про що свідчить, зокрема, копія платіжного доручення № 2042 від 22.10.2014 року, та не заперечується управлінням.

Решта коштів у розмірі 30674, 00 грн. та 86274, 86 грн. були перераховані на рахунок позивача у 2014 році в якості заборгованості за 2013 рік.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за надані протягом січня - грудні 2014 року послуги по перевезенню пільгових категорій громадян в приміському сполученні залізничним транспортом перед позивачем становить 372 988,86 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 р. № 273/96-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно з пп. «б» п. 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Видатки місцевих бюджетів, передбачені у пп. «б» п. 4 частини першої статті 89 зазначеного Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 102 Бюджетного кодексу України).

Додатком № 3 до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у загальному розмірі 1935524, 00 тис. грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним - компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Пунктом 6 Порядку зазначено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, управлінням Державної казначейської служби АРК, міст Києва та Севастополя.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.

Чинним законодавством України не врегульовано порядку проведення погашення заборгованості бюджетних установ у випадках, коли поточні бюджетні асигнування не покривають всі зобов'язання за укладеними договорами.

Разом з тим, відсутність коштів для належного виконання грошового зобов'язання не може бути визнана обставиною, що звільняє від відповідальності (форс-мажорною обставиною), незалежно від підстав її виникнення.

У відповідності до ст. 129 Конституції України (з урахуванням внесених змін Законом України № 1401-VIII від 02.06.2016 р.) суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Колегія суддів при вирішенні даної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У справі, що розглядається, йдеться, передусім, про дотримання державою гарантій пільгового забезпечення соціально вразливих верств населення.

Обсяг асигнувань у розмірі 62200, 00 грн. за своєю правовою природою є умовним.

Це пов'язано з тим, що державні органи не можуть передбачити потребу пільгових категорій населення у проїзді залізничним транспортом на 2014 рік.

В той же час, держава також не може поставити в нерівні умови з іншими пільговиками особу, для якої на момент виникнення потреби у пільговому проїзді вичерпався бюджетний ресурс у розмірі 62200, 00 грн.

Цілком очевидною є та обставина, що позивач не несе обов'язку по безкоштовному перевезенню пасажирів за умови відсутності компенсації матеріальних затрат на таке перевезення.

Програма соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету є державною.

За цих умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Щодо дотримання при вирішенні справи принципу Lex specialis derogat generali, колегія суддів зазначає, що у справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини висловив позицію, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Відтак, на думку колегії суддів, положення Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» в частині закладених коштів на пільгове перевезення пасажирів у меншому розмірі не можуть витісняти собою гарантії соціального захисту людей, закріплені іншими законами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.