Ухвала суду № 62917995, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1941/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Каратаєвої Л. О., представника відповідача Чернявської О. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» до Київської митниці ДФС України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ з ІІ «Цеппелін Україна ТОВ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС України про визнання протиправною відмови щодо повернення надміру сплачених коштів, викладену у формі листа від 12.02.2016 р. № 1357/2/10-70-25-47; зобов'язання вчинити певні дії, а саме: облікувати грошові кошти за митними деклараціями ІМ-40 № 1251130000/2013/206693 від 12.02.2013 р., № 125130000/2013/566445 від 05.09.2013 р., № 125130000/2014/404183 від 14.03.2014 р., № 125130000/2013/207721 від 28.02.2013 р., № 125130000/2013/207718 від 28.02.2013 р., сплачені в якості фінансових гарантій, у інформаційній системі ДФС як надміру сплачені та підготувати Висновок і Реєстр, визначені пунктом 8 Порядку взаємодії територіалих органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124), розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби від 20 липня 2007 року № 618 та направити їх до Головного управління державної казначейської служби у м. Києві.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Київської митниці ДФС про відмову у поверненні товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» надмірно сплачених коштів, викладене у листі від 12.02.2016 р. № 1357/2/10-70-25-47.

Зобов'язано Київську митницю ДФС в установленому законодавством порядку підготувати та передати до належного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (код ЄДРПОУ 30178004) з Державного бюджету України надмірно сплачених в якості фінансових гарантій грошових коштів за митними деклараціями № 1251130000/2013/206693 від 12.02.2013 р., № 125130000/2013/566445 від 05.09.2013 р., № 125130000/2014/404183 від 14.03.2014 р., № 125130000/2013/207721 від 28.02.2013 р., № 125130000/2013/207718 від 28.02.2013 р.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги в цій частині залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач здійснив оплату митних декларацій з урахуванням рішень відповідача про коригування митної вартості № 125000004/2013/110129/1 від 11.02.2013 р., № 125000004/2013/111035/2 від 05.09.2013 р., № 125000004/2014/111052/2 від 14.03.2014 р., № 125000004/2013/110189/1 від 28.02.2013 р., № 125000004/2013/110188/1 від 28.02.2013 р., які в подальшому скасовані в судовому порядку.

Так постановою Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/9935/13-а) від 22.08.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 р., визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 11.02.2013 р. № 125000004/2013/110129/1 (а. с.17-23).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/18395/13-а) від 05.02.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2015 р., визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 05 вересня 2013 р. № 125000004/2013/111035/2 (а. с.26-34).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/10844/14) від 08.09.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 р., визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 14.03.2014 р. № 125000003/2014/110052/2 (а. с.38-42).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 810/2720/13-а) від 19.06.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 р., визнано протиправними та скасовано рішення Київської обласної митниці про коригування митної вартості товарів від 28.02.2013 р. № 125000003/2013/110188/1 та № 125000004/2013/110189/1 (а.с.46-53).

З метою повернення коштів позивач звернувся до відповідача з заявами вих. № 4870/11/01 від 11.01.2016 р., № № 4871/12/01, 4873/11/01, 4872/12/01 від 12.01.2016 р.

Листом № 1357/2/10-70-25-47 від 12.02.2016 р. у поверненні коштів позивачу відмовлено, з посиланням на наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146, та зазначено про можливість звернутись до Головного Управління ДФС за місцем реєстрації з вимогою проведення перевірки відомостей та фактів у вищезазначених деклараціях.

Також відповідач зазначив, що у відповідності до вказаного Порядку № 1146 висновок про повернення помилково та/або надміру сплаченої суми готується у разі, якщо сума, що підлягає поверненню обліковується в інформаційних системах як помилково та/або надміру сплачена.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до частини першою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно приписів частини третьої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за № 1097/14364, далі - Порядок № 618) цей Порядок на виконання вимог статті 43 ПК України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення коштів для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

У постанові від 25.11.2014 р. у справі № 21-207а14 Верховний Суд України зазначив, що якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині оскарження.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що не існує жодного судового рішення щодо визнання рівня митної вартості товару за ціною договору.

З даного приводу, колегія суддів зауважує, що митна вартість товару, заявлена до митного оформлення, визнається декларантом та не оскаржується, в той час як предметом судового розгляду у вищеперелічених справах є донарахування митним органом певних сум.

Єдиним документом, прийняття якого було підставою для сплати цих сум, є рішення про коригування митної вартості.

Таким чином, у даній справі суди першої та апеляційної інстанції не визначають митну вартість товару, а лише встановлюють наявність права у позивача на повернення сум, що були сплачені на підставі рішень, які були скасовані в судовому порядку.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.11.2016 р. представник відповідача зазначила, що наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2015 р. № 1146 передбачає спеціальний порядок повернення надмірно сплачених сум, який полягає у здійсненні головними управліннями митниці митного контролю та обрахунку митної вартості за іншими методами визначення митної вартості.

Однак, частина 7 ст. 54 МК України регламентує, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Вищезазначеними судовими рішення в судовому порядку підтверджено неправомірність винесення рішень про коригування митної вартості за резервним методом у зв'язку з недоведеністю відповідачем заявлення неповних та недостовірних відомостей декларантом.

В цей же час, колегія суддів акцентує особливу увагу на тій обставині, що у відповідності до ч. 3 ст. 57 КАС України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відтак, доводи відповідача повністю спростовуються відомостями графи 33 рішень про коригування митної вартості товарів, якими визначається, що винесенню рішення про коригування митної вартості товарів вже передувала спроба застосувати попередні 4 методи коригування митної вартості та їх застування митним органом визнано неможливим.

З огляду на вказане, необхідність проведення повторного контролю при скасуванні рішення про коригування митної вартості суперечить нормам МК України.

Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» до Київської митниці ДФС України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська(Повний текст ухвали виготовлено 24.11.2016 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.