Постанова № 62917993, 23.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Справа: № 712/7963/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Романенко В.А.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мамчура Я.С.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - відповідач) про:

- визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо перерахунку пенсії позивача та відмови у перерахунку розміру пенсії, призначеної позивачу (відповідь від 22.06.2016 р. № 9673/02);

- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям за постановою КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 з 01.06.2016 р. без встановлення будь-якого строку та обмеження в часі на підставі довідки про заробітну плату за посадою заступника начальника планово-фінансового відділу ГУ ДКСУ в Черкаській області від 14.06.2016 р. № 11-12/288-3701 в розмірі 83% заробітної плати з врахуванням усіх надбавок і раніше виплачених сум.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2016 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивача від 22.06.2016 р. та зобов'язано відповідача здійснити позивачу з 01.06.2016 р. перерахунок відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (на момент призначення пенсії) та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 83% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 р. відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 р. № 1013 та довідки ГУ ДКСУ від 14.06.2016 р. № 11-12/288-3701 в розмірі 83%, а також провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у з березня 2007 року ОСОБА_2 перебуває на обліку УПФУ в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» у розмірі 83 % заробітної плати заступника начальника планово-фінансового відділу ГУ ДКСУ в Черкаській області.

15.06.2016 р. позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати особи, працюючої на відповідній посаді, до якої додала довідку від 14.06.2016 р. № 11-12/288-3701, видану ГУ ДКСУ в Черкаській області.

22.06.2016 р. листом № 9673/02 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволені її вимог у зв'язку з тим, що редакція статті 37-1 Закону України «Про державну службу», якою було передбачено право особи на перерахунок її пенсії у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця, на підставі Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII змінилась, такі положення виключено і закріплено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються КМУ, але п. 4 постанови КМУ від 31.05.2000 р. № 865, яким врегульовувалось питання перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зростанням розміру окладу працюючої особи, виключено у зв'язку зі зміною редакції статті 37-1 зазначеного Закону, а з 01.05.2016 р. Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ втратив чинність, а новим Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ не передбачено перерахунку пенсії державних службовців.

Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок її пенсії на підставі ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною на момент призначення їй пенсії, і дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку її пенсії є протиправними. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є передчасними і заявлені на майбутнє.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII у редакціях, чинних станом на 2007 рік та 15.06.2016 р. (далі - Закон № 3723-ХІІ), Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною станом на березень 2007 року та до 01.01.2015 р., передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У п. 4 Постанови № 865 у редакції, чинній станом на березень 2007 року, було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

На підставі Постанови № 1013 зазначений пункту Постанови № 865 було виключено.

Згідно зі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 01.05.2016 р., умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на червень 2016 року вказана стаття Закону № 3723-ХІІ втратила чинність.

Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким у свою чергу, не передбачено право державних службовців на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшення грошового забезпечення працюючих осіб.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом до 01.01.2015 р., а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось і станом на червень 2016 року воно не регламентує ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена у березні 2007 року на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити за ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка на момент призначення їй пенсії дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця в разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.

Разом з тим, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшла на пенсію, та на момент її звернення до відповідача із заявою від 15.06.2016 р. щодо перерахунку її пенсії з цих підстав, законодавство змінилось, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ втратила чинність, а Постанову № 865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що у відповідача на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про перерахунок її пенсії на підставі довідки від 14.06.2016 р. № 11-12/288-3701 про заробітну плату не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача, а у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року у справі № 484/1671/16-а.

При цьому, колегія суддів відзначає, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист, а також суд звертає увагу на те, що як було встановлено вище, право на пенсію позивач набула не на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, за якою вона просить здійснити її перерахунок, а на підставі зовсім іншої законодавчої норми - ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, і в даному випадку зміна редакції ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, а в наступному страта нею чинності, є зміною законодавства, що у свою чергу змінює соціально-економічні права певного кола осіб.

Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 86 КАС України, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакції, яка втратила чинність, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи апелянта щодо зміни законодавства.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи що, у відповідності до ст.202 КАС України, є правовою підставою для його скасування та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог у межах апеляційної скарги, відповідно до ст.195 КАС України, колегія суддів зазначає, що решта позовних вимог стосуються зобов'язання відповідача вчинити дії на майбутнє, а отже, як було правильно встановлено судом першої інстанції, є передчасними та задоволенню не підлягають.

З огляду на це, апеляційний суд вважає, що відмовляючи в їх задоволенні судом першої інстанції було правильно застосовано норми процесуального права і, відповідно до ст.200 КАС України, рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області підлягає задоволенню частково, постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2016 року в частині задоволення позовних вимог - скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову в цій частині слід відмовити; в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 22.06.2016 р. та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити ОСОБА_2 з 01.06.2016 р. перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (на момент призначення пенсії) та виплатити їй пенсію державного службовця, призначену в розмірі 83% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 та довідки Головного управління Державної казначейської служби України від 14.06.2016 р. № 11-12/288-3701 в розмірі 83%, а також провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову в цій частині позовних вимог - відмовити.

В іншій частині постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 23 листопада 2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Мамчур Я.С