Рішення № 6291583, 23.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.09 р. Справа № 11/303

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.М. Сковородіни

В.М. Татенко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особипідприємця ОСОБА_4, м. Донецьк

за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Александр”, м. Запоріжжя

про стягнення 4040грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не зявився

від відповідача: ОСОБА_5 за дов. б/н від 31.10.07р.

від третьої особи: представник не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 м. Донецьк, 4040грн. послуги за перевезення вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на копії договору №29-11/06 від 29.11.06р., заявки про надання послуг від 29.11.06р., рахунку-фактури №СФ-005096/1 від 11.12.06р., міжнародної товарно-транспортної накладної СMR- АН№006931 від 07.12.06р., претензії №1 від 26.04.07р., неналежне виконання відповідачем умов договору та інше.

Рішенням господарського суду Донецької області у справі №11/303 від 27.05.08р., залишеного без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.08р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.08р. вищевказані рішення та постанову скасовано, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Згідно із ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідач надав через канцелярію суду клопотання від 16.02.09р. про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи. Суд розглянув клопотання та задовольнив.

Позивач надав через канцелярію суду клопотання №03/03/09 від 04.03.09р. про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи. Суд розглянув клопотання та задовольнив.

У додаткових поясненнях №03/03/09 від 06.03.09р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги. Зокрема, в обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що вантаж був доставлений вантажоодержувачу ТОВ “Компанія “Александр”, однак в процесі транспортування вантаж був пошкоджений, про що зроблена відповідна відмітка у СМR-накладній. Наявність відмітки в СМR-накладній про пошкодження вантажу при транспортуванні стало підставою для направлення претензії від відповідача позивачу. Таким чином, на думку позивача, факт доставки вантажу вантажоодержувачу підтверджується відміткою вантажоодержувача та претензією відповідача.

Письмовими поясненнями від 06.03.09р. відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано документів, які є підставою для оплати за договором №30-11/06 від 29.11.06р.

Ухвалою суду від 09.04.09р. залучено до участі у розгляді справи №11/303 Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Александр”, м. Запоріжжя.

У поясненнях від 05.05.09р. відповідач зазначив, що непредставлення позивачем оригіналу спірної накладної свідчить про те, що позивач безпідставно наполягає на обставині щодо отримання вантажоодержувачем вантажу за спірними відносинами.

Згідно з письмовими поясненнями від 01.07.09р. третя особа пояснила, що 14.03.03р. між ТОВ “Компанія “Александр” (замовник) та ПП “ОСОБА_5” (експедитор) укладено договір на міжнародні перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування №3-002//4202-6-4/1. 07.12.06р. експедитор на підставі договору прийняв до перевезення вантаж, вантажовідправником якого був ВАТ “Волжский абразивний завод” м. Волжский, Російська Федерація згідно товаросупроводжувальних документів: СМR-006931 від 07.12.06р., рахунок №106 від 07.12.06р., СТ-1 №RUUA 6009026762 від 07.12.06р., сертифікат №528 від 07.12.06р. Перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом №АН9767 АІ/АН 2979 ХХ. 11.12.06р. відбулося завершення митного контролю Запорізькою митницею (УАД форма МД-2) ГТД №009478. 11.12.06р. вантаж одержано та оприбутковано ТОВ “Компанія “Александр” на підставі ГТД №009478 від 11.12.06р. 16.04.07р. ТОВ “Компанія “Александр” здійснило оплату ПП “ОСОБА_5” за надані транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу згідно СМR №006931 від 07.12.06р.

Разом з тим, третя особа зазначила, що на сьогоднішній день не можливо відповісти на питання, чому на СМR №006931 від 07.12.06р. відсутній підпис, дата та час отримувача про одержання вантажу (можливо помилка перевізника або вантажоодержувача).

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 06.07.09р. справу на підставі ст.46 ГПК України призначено до слухання колегіально у складі теперішнього складу суддів.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи надав клопотання від 23.07.09р. про розгляд справи без участі представника ТОВ “Компанія “Александр” за наявними у справі матеріалами.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.06р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк (перевізник) та відповідачем Фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, м. Донецьк (замовник) був укладений договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №30-11/06. Строк дії договору встановлений з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1. договору).

Відповідно до пункту 1.1. договору перевізник зобов`язався доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що перевезення вантажу виконується перевізником на підставі підтвердженої заявки, яка подається замовником за 24 години до часу завантаження, а при міжнародних перевезеннях 48 годин до часу завантаження. У випадку термінового перевезення вантажів за згодою перевізника замовник подає заявку в той же день.

Завантаження (вивантаження) вважається закінченим після закінчення повного завантаження (вивантаження) та вручення водію належним чином оформлених замовником (вантажоодержувачем) товарно-транспортних накладних (пункт 2.3. договору).

Згідно до пункту 5.3. договору оплата послуг з перевезення здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дати доставки, на підставі виставленого перевізником рахунку за виконане перевезення та копій товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу (якщо інше не обумовлено транспортною заявкою).

Відповідно до заявки від 29.11.06р. та умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк були надані послуги з перевезення вантажу Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, м. Донецьк. Як вбачається із вказаної заявки: адреса розвантаження м. Запоріжжя, вартість фрахту 4040грн., форма оплати 7 днів по оригіналам документів. Одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Александр”, м. Запоріжжя згідно Міжнародної товарно-транпортної накладної CMR A №006931 від 07.12.06р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк виставило Фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, м. Донецьк рахунок від 11.12.06р. на оплату наданих послуг, який відповідач зобов`язаний був сплатити протягом семи днів з моменту виставлення рахунку. Проте рахунок залишився несплаченим відповідачем.

Позивач направив на адресу відповідача претензію №1 від 26.04.07р., яку останній залишив без відповіді та задоволення.

За цих підстав позивач звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4040грн.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (ГК України), як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) у випадках, коли правовідносини не врегулюванні ГК України.

Відповідно до вимог ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов`язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджено Наказом Держмитслужби України від 20.04.05р. №314, завершення митного оформлення відбувається шляхом проставлення посадовою особою ПМО своїх підпису й прізвища та відбитка особистої номерної печатки в графі D усіх аркушів ВМД та проставлення відбитка особистої номерної печатки на товаросупровідних документах.

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №006931 11.12.06р. Запорізькою митницею було завершено митне оформлення та контроль, про що свідчить наявний на накладній відбиток печатки. Таким чином вантаж за спірною накладною було ввезено на митну територію України для подальшого обігу.

Як зазначено, третьою особою (пояснення від 01.07.09р., вх.№02-41/29140) 11.12.06р. вантаж було одержано та оприбутковано ТОВ “Компанія “Александр” на підставі ВМД №009478 від 11.12.06р.

При цьому, третя особа припускає, що підпис, дата та печатка отримувача про одержання вантажу відсутні на спірній накладній внаслідок помилки припущеної перевізником або вантажоодержувачем.

Разом з тим, третя особа зазначає, що 16.04.07р. ТОВ “Компанія “Александр” здійснило оплату ПП “ОСОБА_5” на надані транспортно-експедеційні послуги по перевезенню вантажу згідно CMR А №006931 від 07.12.06р.

Враховуючи викладене, наявна в матеріалах справи копія міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №006931 від 07.12.06р. є належним доказом отримання вантажоодержувачем вантажу.

Таким чином датою доставки вантажу є 11.12.06р.

Факт виконання обовязку представлення оригіналів документів на підставі яких здійснюється оплата наданих послуг з перевезення підтверджується наступним:

У матеріалах справи наявна копія листа №03/05/07-09 від 03.05.07р., згідно з яким на поштову адресу відповідача (а/с 5877 м. Донецьк, 83050, вказана адреса визначена ОСОБА_4, як поштова у договорі №30/11/06 від 29.11.06р.), в зв`язку з відсутнію остаточного розрахунку за надані послуги з перевезення було направлено повторно оригінали рахунка №СФ-005096/1 від 11.12.07р., CMR-накладної №006931, претензії №1 від 26.04.07р. про сплату 4040грн.

Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення №1129680 останнє було доставлено адресату 17.05.07р.

Як слід, за приписами пункту 5.3. договору з урахуванням заявки від 29.11.06р. відповідач повинен був здійснити оплату наданих послуг з перевезення протягом семи днів з моменту отримання оригіналів документів на оплату, а саме рахунку та накладної.

Проте відповідач в порушення вимог ст.530 ЦК України свої зобов`язання за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом №30-11/06 від 29.11.06р. не виконав.

Водночас, слід зазначити, що факт отримання ТОВ “Компанія “Александр” вантажу був відомий відповідачу вже 25.12.06р., про що свідчить наявна у матеріалах справи претензія за вих.№1 від 25.12.06р. про отримання вантажу, але неналежної якості.

Згідно із ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Надавши належну правову оцінку змісту міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А №006931 від 07.12.06р. та врахувавши пояснення надані вантажоодержувачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Александр”, м. Запоріжжя, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати зобов`язання взяті позивачем за договором №30/11/06 від 29.11.06р. такими, що виконані неналежним чином, а відтак у відповідача відсутні правові підстави для відмови від оплати наданих послуг з перевезення.

Отже, відповідно до пункту 5.3. договору та заявки, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу послуги по перевезенню вантажу, який був прийнятий вантажоодержувачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Александр”, м. Запоріжжя, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А №006931, актом приймання товару №109 від 12.12.06р. з виявленими недоліками.

Спір стосовно обовязку оплати виник внаслідок відсутності, на думку відповідача, належних документів на підставі яких має бути проведено сплату. Проте, як вбачається з пункту 5.3. договору, заявки від 29.11.06р. та вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 02.12.08р. у справі №11/303, суд має перевірити саме факт доставки вантажу, з чим безпосередньо повязується обовязок оплатити перевізнику надані ним послуги. Тобто, дефект товаросупровідних документів не є підставою для ігнорування факту виконання доставки вантажу, за яким настає обовязок оплатити послуги з перевезення.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 м. Донецьк, стягнення 4040грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати за подачу позову, за подачу апеляційної та касаційної скарги покладаються на відповідача за приписом ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.509, 525-527, 530 Цивільного кодексу, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-3, 33, 34, 44, ч.5 ст.49, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром”, м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 м. Донецьк, стягнення 4040грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ЗАТ “Прокредитбанк”, МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донспецпром” м. Донецьк (юр. адреса: вул. Куйбишева, 143, м. Донецьк, 83060; пошт. адреса: вул. Чайковського, 85, м. Донецьк, 86136; ЄДРПОУ 30645586; р/р 26009301773854 у філії ГУ “Промінвестбанку” м. Донецька, МФО 334635) суму 4040грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя В.М.Татенко