Рішення № 62911505, 14.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016№910/16173/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16173/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» (далі - Товариство), м. Київ,

до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» (далі - Банк), м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

товариство з обмеженою відповідальністю «Технопласт», м. Київ,

приватне підприємство «Немо МБ», м. Київ,

ОСОБА_1, м. Київ,

ОСОБА_2, м. Київ,

ОСОБА_3, м. Київ,

про визнання зобов'язання припиненим,

та за зустрічним позовом Банка в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Банка Кононця Вадима Валерійовича, м. Київ,

до Товариства

про застосування наслідків недійсності правочинів,

за участю представників:

Товариства - Базі Я.О. (довіреність від 09.08.2016 №09-08/2016);

Крижановського І.В. (довіреність від 09.08.2016 №09-08/2016);

Банка - Щербан Г.А. (довіреність від 17.08.2016 №122);

третіх осіб - не з'явилися.

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання припиненим зобов'язання Товариства перед Банком за договором кредитної лінії від 14.10.2011 №ЮЛ-167/2011-КЛ (далі - Договір кредитної лінії) із застосуванням поручительства за договорами поруки: від 14.10.2011 ЮЛ-167/2011/П-1; від 14.10.2011 №ЮЛ-167/2011/П-2, від 14.10.2011 №ЮЛ-167/2011/П-3 та від 14.10.2011 №ЮЛ-167/2011/П-4; договором іпотеки від 08.10.2013 за реєстровим №940; договорами застави від 08.10.2013 за реєстровими №№937,938,939.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2016 порушено провадження у справі; залучено до участі у справі: товариство з обмеженою відповідальністю «Технопласт» (далі - ТОВ «Технопласт»), приватне підприємство «Немо МБ» (далі - Підприємство), фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; зобов'язано позивача доплатити належну суму судового збору, а саме 109 396,46 грн. і подати суду відповідні докази у строк до 10.10.2016.

ТОВ «Технопласт» 11.10.2016 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що: факт перерахування ТОВ «Технопласт» грошових коштів як фінансової допомоги Товариству не є підставою нікчемності таких транзакцій; зазначена дія є питанням взаємовідносин ТОВ «Технопласт» і Товариства; порука, надана ТОВ «Технопласт», була припинена у зв'язку із належним виконанням позивачем своїх зобов'язань за Кредитним договором; з цих же підстав припинено і дію договору застави від 08.10.2013 за реєстровим №937, а тому недоречними є посилання Банка на пункт 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 11.10.2016 та ОСОБА_3 12.10.2016 подали суду письмові пояснення, в яких наголосили, зокрема, на тому, що зобов'язання за договорами поруки: від 14.10.2011 №№ЮЛ-167/2011/П-1, ЮЛ-167/2011/П-2, ЮЛ-167/2011/П-3 та ЮЛ-167/2011/П-4; а також договором іпотеки від 08.10.2013 за реєстровим №940, є припиненими у зв'язку із належним виконанням Товариством своїх зобов'язань за Кредитним договором; належність такого виконання підтверджена наявними в матеріалах справи документами.

Товариство 11.10.2016 подало суду клопотання про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору до прийняття судом рішення у справі, мотивоване тим, що: позивач перебуває у скрутному фінансовому становищі у зв'язку із наявною кредиторською заборгованістю останнього перед контрагентами у сумі 7 974 792,58 грн., що в свою чергу, створює загрозу порушення справи про банкрутство позивача; крім того, позивач здійснює свою виробничу діяльність в орендованих приміщеннях, заборгованість за договорами оренди яких складає 48 736 грн.; орендодавцем прийнято рішення про розірвання таких договорів в односторонньому порядку та виселення позивача з приміщень до 31.10.2016, про що повідомлено листом від 01.09.2016 №01-010916; станом на сьогодні позивач намагається вирішити дане питання в позасудовому порядку, у випадку неспроможності позивача його владнати, - це призведе до припинення господарської діяльності останнього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2016 Товариству відстрочено сплату судового збору до завершення судом розгляду справи № 910/16173/16.

Банк 13.10.2016 подав суду зустрічну позовну заяву, в якій просив суд застосувати реституцію як наслідок недійсності таких правочинів:

- з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з договором від 15.06.2016 №150616 (далі - Договір №150616), здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 1 800 000 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства);

- з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з Договором №150616, здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 5 014 660 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства);

- з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з Договором №150616, здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 39 100 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства);

- з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з Договором №150616, здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 531 204 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства);

- з переказу коштів як погашення заборгованості по кредиту Товариства, здійсненого Банком 15.06.2016 за Кредитним договором, в частині перерахування коштів в сумі 7 384 964 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2016 прийнято зустрічну позовну заяву Банка до Товариства про застосування наслідків недійсності правочинів до свого провадження.

Товариство 03.11.2016 подало суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому вказало таке: Банком не надано жодного належного і допустимого доказу та обґрунтованого пояснення на підтвердження того, що Банк, прийнявши погашення заборгованості за Кредитним договором, передав ТОВ «Технопласт» право вимоги до Товариства, тобто вказаними діями надано переваги ТОВ «Технопласт»; незрозумілим є і те, про яку передачу права вимоги вказує Банк, якщо ніяких договорів про передачу права вимоги з ТОВ «Технопласт» не укладалось; у цих правовідносинах Банк виступає виключно обслуговувачем трансакції, факт перерахування ТОВ «Технопласт» грошових коштів Товариству на підставі Договору №150616 є лише питанням взаємовідносин Товариства і ТОВ «Технопласт», а факт погашення заборгованості Товариства - питанням виконання останнім умов Кредитного договору

Банк 10.11.2016 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що: постанова Національного банку України №70-рш/БТ про віднесення Банку до категорії проблемних датується 15.06.2016; також, саме 15.06.2016 між клієнтами Банка ТОВ «Технопласт» і Товариством було здійснено ряд операцій по перерахуванню коштів, які носили сумнівний характер, та в подальшому рішенням комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями викладеним в акті перевірки від 22.07.2016 №5 вказані правочини було визнано нікчемними; вказане рішення та наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку укладено згідно з чинним законодавством України, він є чинним та не скасованим.

Представники Товариства у судовому засіданні 14.11.2016 надали пояснення по суті спору, первісні позовні вимоги підтримали у повному обсязі; підтримали доводи, викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву, поданому суду 03.11.2016 у письмовому вигляді, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечили.

Представник Банка пояснення у справі, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі; підтримав доводи, викладені у письмових поясненнях, поданих суду 10.11.2016 у письмовому вигляді, проти задоволення первісних позовних вимог заперечив.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися; у поданих 11.10.2016 і 12.10.2016 письмових поясненнях, треті особи просили розгляди справу без їх участі.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.11.2016 без участі представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 Банком (банк) і Товариством (клієнт) укладено договір №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування (далі - Договір №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ), за умовами якого:

- підписанням Договору №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ клієнт приймає пропозицію банка про укладення договору щодо відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування (в тому числі з використання програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк «EUROBANK 24/7»), викладеному в Правилах та умовах відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування (далі - Правила) з усіма додатками, змінами та доповненнями, в чинній на момент підписання Договору №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ редакції, затверджених згідно з внутрішніми процедурами банка, розміщених у приміщення банка та на сайті банка www.eurobank-ua.com (пункт 1 Договору №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ);

- на підставі Договору №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній та/або іноземній валютах (непотрібне викреслити) та надає можливість у порядку та на умовах, визначених у Договорі №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ та Правилах отримувати визначені послуги щодо своїх рахунків та здійснювати в порядку і на умовах, передбачених Договором №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ і Правилами операції за своїми рахунками, з урахуванням обмежень, передбачених Договором №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ, Правилами та чинним законодавством України (пункт 2 Договору №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ);

- Договір №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банка (пункт 7 Договору №2600.0.03816.01/ЄВРО КБ).

01.12.2010 Банком (банк) і Товариством (клієнт) укладено договір №2600.0.03816.01КБ про банківське розрахункове обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» (далі - Договір №2600.0.03816.01КБ), за умовами якого:

- клієнт доручає, а банк здійснює розрахункове обслуговування клієнта в системі електронних платежів каналами міжкомп'ютерного зв'язку з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» (далі - СКБ) (пункт 1.1 Договору №2600.0.03816.01КБ);

- банк надає клієнту право використання СКБ, яка дозволяє здійснювати електронні платежі, передавати та приймати конфіденційну інформацію у відповідності до потреб клієнта та згідно з умовами Договору №2600.0.03816.01КБ (пункт 1.2 Договору №2600.0.03816.01КБ);

- Договір №2600.0.03816.01КБ вважається укладеним на невизначений термін і набирає чинності з моменту його підписання сторонами; Договір №2600.0.03816.01КБ може бути змінений за домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди, підписаної сторонами (пункт 7.1 Договору №2600.0.03816.01КБ).

14.10.2011 Банком (кредитодавець) і Товариством (позичальник) укладено Договір кредитної лінії, за умовами якого:

- кредитодавець відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті та після виконання умов пункту 4.4 Договору кредитної лінії згідно з кредитними заявками позичальника окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку та на умовах, визначених Договором кредитної лінії; позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5 Договору кредитної лінії, своєчасно та у повному обсязі виплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, виконати інші умови Договору кредитної лінії та повернути кредитодавцю кредит у терміни, встановлені Договором кредитної лінії (пункт 1.1 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 15.06.2016 №11);

- ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) складає: в період з 15.06.2016 по 27.06.2016 (включно) - 8 549 939,62 грн.; в період з 28.06.2016 по 27.07.2016 (включно) - 8 301 939,62 грн.; в період з 28.07.2016 по 27.08.2016 (включно) - 8 053 939,62 грн.; в період з 28.08.2016 по дату закінчення строку дії кредитної лінії (включно) - 8 053 939,62 грн. (пункт 1.2 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 15.06.2016 №11);

- процентна ставка за Договором кредитної лінії є фіксованою; розмір процентів за користування кредитом складає 30% річних (пункт 1.3 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 15.06.2016 №11);

- строк дії кредитної лінії закінчується 07.10.2016 (пункт 1.4 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 08.10.2013 №7);

- кредит надається для поповнення оборотних коштів позичальника і може бути використаний ним на будь-які цілі, що не суперечать законодавству України (пункт 1.5 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 08.10.2013 №7);

- належне виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором кредитної лінії забезпечується: неустойкою (пенею, штрафом), що передбачені Договором кредитної лінії; порукою юридичної особи - ТОВ «Технопласт»; порукою юридичної особи - Підприємства; порукою фізичної особи - ОСОБА_2; порукою фізичної особи - ОСОБА_1; заставою рухомого майна (устаткування - виробниче обладнання для виготовлення кольорових та модифікуючи концентратів для термопластів, місцезнаходження - Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, 1-в) ринковою вартістю 11 066 145 грн.; заставою (іпотекою) нерухомого майна, а саме квартири 19, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить майновим поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ринковою вартістю 1 519 194 грн. (пункт 2.1 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 08.10.2013 №7);

- позичальник має право достроково повернути кредит або його частину; у випадках, передбачених Договором кредитної лінії або чинним законодавством України, позичальник зобов'язаний самостійно та/або на вимогу кредитодавця повернути кредит достроково (пункт 9.2 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 08.10.2013 №7);

- Договір кредитної лінії вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за Договором кредитної лінії (пункт 12.3 Договору кредитної лінії в редакції договору про внесення змін від 08.10.2013 №7).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, на виконання умов Договору кредитної лінії Банком було укладено такі договори:

- договори поруки від 14.10.2011: ЮЛ-167/2011/П-1, укладений Банком і Підприємством; №ЮЛ-167/2011/П-2, укладений Банком і ТОВ «Технопласт»; №ЮЛ-167/2011/П-3, укладений Банком і ОСОБА_1; №ЮЛ-167/2011/П-4, укладений Банком і ОСОБА_2;

- договір іпотеки від 08.10.2013, укладений Банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за №940;

- договори застави від 08.10.2013: укладений Банком і ТОВ «Технопласт», зареєстрованим в реєстрі за №937; укладений Банком і Товариством, зареєстрованим в реєстрі за №938; укладений Банком і Підприємством, зареєстрованим в реєстрі за №939.

15.06.2016 ТОВ «Технопласт» (позикодавець) і Товариством (позичальник) укладено Договір №150616, за умовами якого:

- позикодавець зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується повернути допомогу в визначений Договором №150616 строк (пункт 1.1 Договору №150616);

- сума допомоги становить за Договором №150616 7 384 964 грн. (пункт 2.1 Договору №150616);

- позикодавець зобов'язаний надати допомогу протягом шести місяців з моменту підписання Договору №150616 (пункт 3.1 Договору №150616);

- допомога надається у готівковому порядку шляхом внесення необхідних коштів на розрахунковий рахунок підприємства позичальника (пункт 3.2 Договору №150616);

- допомога надається траншами у сумі, визначеній за усною домовленістю сторін (пункт 3.3 Договору №150616);

- фінансова допомога видається позикодавцем терміном на 24 місяці (пункт 4.1 Договору №150616);

- Договір №150616 набирає чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання, проте у будь-якому випадку до 15.06.2018 (пункт 6.1 Договору №150616).

15.06.2016 Банком проведено, списано та зараховано платіжні доручення від 15.06.2016 №540 на суму 1 800 000 грн., №542 на суму 5 014 660 грн., №543 на суму 531 204 грн., №544 на суму 39 100 грн., призначення платежів «Надання безвідсоткової фінансової допомоги зг.дог.№ 150616 від 15.06.16 р. без П», та №627 на суму 8 549 939,62 грн., призначення платежу «Погашення основного боргу зг.дог.№ЮЛ-167/2011-КЛ від 14.10.11 р. без ПДВ».

Згідно з довідкою Банка від 15.06.2016 №01-10.1/2446/2БТ останній повідомив Товариство про те, що станом на 15.06.2016 заборгованість Товариства за Договором кредитної лінії погашена у повному обсязі.

Листом від 15.06.2016 №01-10/2445-БТ Банк просив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кияшко А.В. зняти заборону відчуження квартири за АДРЕСА_2, у зв'язку із повним погашенням заборгованості, зокрема, за Кредитним договором.

Разом з тим, рішенням правління НБУ від 17.06.2016 №73-рш «Про віднесення публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2016 №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з вказаним рішенням розпочато процедуру виведення Банка з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно.

Листом від 20.07.2016 №01-24.3/2970-БТ уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомила Товариство про нікчемність правочинів згідно з пунктами 1 і 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: правочину з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з договором від 15.06.2016 №150616 (далі - Договір №150616), здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 1 800 000 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства); правочину з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з Договором №150616, здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 5 014 660 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства); правочину з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з Договором №150616, здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 39 100 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства); правочину з переказу коштів як надання безвідсоткової допомоги згідно з Договором №150616, здійсненого Банком 15.06.2016 в сумі 531 204 грн. (переказ з рахунку ТОВ «Технопласт» на рахунок Товариства); правочину з переказу коштів як погашення заборгованості по кредиту Товариства, здійсненого Банком 15.06.2016 за Договором кредитної лінії, в частині перерахування коштів в сумі 7 384 964 грн.

У подальшому, відповідно до рішення правління НБУ від 16.08.2016 №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.08.2016 №1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Відповідно до вказаного рішення процедуру ліквідації Банка розпочато з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно.

Так, пунктами 1 і 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Посилання Банка на вказані положення Закону як на підставу нікчемності правочинів з переказу грошових коштів є безпідставними, оскільки переказ коштів в якості надання ТОВ «Технопласт» безвідсоткової фінансової допомоги згідно з Договором №150616 Товариству був здійснений Банком на підставі укладеного з ТОВ «Технопласт» договору шляхом виконання платіжних доручень 15.06.2016 №540 на суму 1 800 000 грн., №542 на суму 5 014 660 грн., №543 на суму 531 204 грн., №544 на суму 39 100 грн.

Зарахування ж погашення кредиту Товариством було здійснено на виконання умов Договору кредитної лінії.

Таким чином, виконання Банком платіжних доручень від 15.06.2016 №540 на суму 1 800 000 грн., №542 на суму 5 014 660 грн., №543 на суму 531 204 грн., №544 на суму 39 100 грн. та №627 на суму 8 549 939,62 грн. наданих ТОВ «Технопласт» і Товариством було здійснено на підставі укладених Банком із вказаними юридичними особами договорів і не може бути спрямоване на відмову Банка від власних майнових вимог.

Слід також зазначити, що зараховані Банком грошові кошти не були повернуті ні Товариству, ані ТОВ «Технопласт».

Крім того, доказів на підтвердження укладення Банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) матеріали справи не містять.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 27.04.2016 у справі №911/5245/15.

Отже, Товариством належним чином виконано зобов'язання із повернення кредиту за Договором кредитної лінії, а тому первісні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що ж до зустрічних позовних вимог, то слід зазначити таке.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як встановлено судом, Банком було проведено, списано та зараховано платіжні доручення, надані Товариством і ТОВ «Технопласт» на виконання умов договорів, укладених Банком із вказаними юридичними особами.

У зв'язку з викладеним підстав для застосування реституції щодо перерахування Банком коштів у суду немає.

Отже, у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Що ж до розподілу судових витрат, то слід вказати таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2016 встановлено, що:

- позивачем відповідно до квитанції від 09.08.2016 №372 сплачено судовий збір у сумі 1 378 грн. як за вимогу немайнового характеру;

- відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі;

- разом з тим, відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що щодо позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці;

- так, позовна вимога стосується визнання припиненим зобов'язанням позивача перед відповідачем за Договором кредитної лінії стосовно погашення заборгованості у сумі 7 384 964 грн.;

- таким чином, заявлена позовна вимога підлягає вартісній оцінці та судовий збір за подання такої позовної заяви повинен становити 110 774,46 (фактично з вимоги про визнання припиненим зобов'язання перед відповідачем на суму 7 384 964 грн.);

- отже, позивачем не доплачено 109 396,46 грн. судового збору, що відповідно є підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України;

- ухвалами господарського суду міста Києва від 17.10.2016 і від 03.10.2016 було зобов'язано Товариство доплатити належну суму судового збору, а саме 109 396,46 грн. і подати суду відповідні докази;

- Товариством 11.10.2016 подало суду клопотання про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору до прийняття судом рішення у даній справі;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2016 Товариству відстрочено сплату судового збору до завершення судом розгляду справи № 910/16173/16.

Отже, враховуючи матеріальне становище Товариства, задоволення первісних позовних вимог, а також те, що спір виник з вини Банка, то за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Банк.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Визнати припиненим зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» (03113, м. Київ, вул. Шевцова, буд. 1; поштова адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, 6, БЦ «Петрівка-Центр», а/с 51; адреса представника Крижановського Ігоря Вікторовича: АДРЕСА_3) перед публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35; ідентифікаційний код 33305163) за договором кредитної лінії від 14.10.2011 №ЮЛ-167/2011-КЛ, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Техноком» і публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк», із застосуванням поручительства за договорами поруки від 14.10.2011: №ЮЛ-167/2011/П-1, укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і приватним підприємством «Немо МБ»; №ЮЛ-167/2011/П-2, укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Технопласт»; №ЮЛ-167/2011/П-3, укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і ОСОБА_1; №ЮЛ-167/2011/П-4, укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і ОСОБА_2; за договором іпотеки від 08.10.2013, укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» та ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зареєстрованим в реєстрі за №941; за договорами застави від 08.10.2013: укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Технопласт», зареєстрованим в реєстрі за №937; укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Техноком», зареєстрованим в реєстрі за №938; укладеним публічним акціонерним товариством комерційним банком «Євробанк» і приватним підприємством «Немо МБ», зареєстрованим в реєстрі за №939.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35; ідентифікаційний код 33305163) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» (03113, м. Київ, вул. Шевцова, буд. 1; поштова адреса: 04073, м. Київ, просп. Московський, 6, БЦ «Петрівка-Центр», а/с 51; адреса представника Крижановського Ігоря Вікторовича: АДРЕСА_3) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 35; ідентифікаційний код 33305163) в доход державного бюджету України 109 396 (сто дев'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 46 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

6. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2016.

Суддя О. Марченко