Постанова № 62879566, 15.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 925/100/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участі представників:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" - Кошлій Р.В., діє на підставі довіреності б/н від 01.07.2016.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016

у справі № 925/100/15 (суддя Боровик С.С.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до Товариства з обмеженою відповідальність "Торговий дім "Сван"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 у справі № 925/100/15 задоволено клопотання № 02-01/925/100/15/178 від 09.07.2015 арбітражного керуючого Ушача Ю.В., заяву від 24.07.2015 Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дочірній банк Сбербанку Росії" та заяву від 27.07.2015 арбітражного керуючого Звєздічева М.О.; припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ) "Торговий дім "Сван", арбітражного керуючого Ушача Ю.В., призначено розпорядником майна ТОВ "Торговий дім "Сван" арбітражного керуючого Звєздічева М.О.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, ТОВ "Торговий дім "Сван" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 у справі № 925/100/15, передати матеріали справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Остапенко О.М., Доманська М.Л.) апеляційну скаргу задоволено частково: ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Торговий дім "Сван" арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича скасовано. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким ухвалено тимчасово покласти виконання обов'язків розпорядника майна Боржника на арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича до обрання місцевим господарським судом із застосуванням автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство відповідної кандидатури та призначення його розпорядником майна Боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 скасовано, справу № 925/100/15 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2016 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: головуючий - Верховець А.А., суддів: Пантелієнко О.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.11.2016 о 14:10.

18.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Сван-1" надійшла письмова заява про здійснення фіксації процесу з допомогою звукозаписувальних технічних засобів та письмова заява про сприяння направлення оригіналів справи про банкрутство до першої інстанції для виконання вимог ст. 106 ГПК України.

25.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Сван-1" Кошлій Р.В. надійшла письмова заява про сприяння направлення оригіналів справи про банкрутство до першої інстанції для виконання вимог ст. 106 ГПК України, винесення окремої ухвали та письмова заява про технічну фіксацію.

31.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Агрополь Україна" ОСОБА_5 надійшло письмове клопотання про припинення провадження у справі № 925/100/15.

01.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Сван-1" надійшла письмова заява про сприяння направлення оригіналів справи про банкрутство до першої інстанції для виконання вимог ст. 106 ГПК України, винесення окремої ухвали.

В судове засідання 01.11.2016 з`явився представник ТОВ "Сван-1" - Кошлій Р.В. підтримав заявлені ним клопотання та заяви, а також надав суду письмове клопотання про продовження строку розгляду апеляційної сарги у справі № 925/100/16.

Представники сторін у спрві про банкрутство ТОВ "Сван" в судове засідання 01.11.2016 не з'явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції виконав покладений на нього конституційний обов`язок згідно п.7 ч. 3 ст. 129 Конституції України (вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ч. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України) та здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 01.11.2016, колегія суддів дійшла висновку, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, а також необхідністю витребування додаткових документів по справі. В зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України України в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, апеляційним господарським судом в даному судовому засіданні оголошувалась ухвала, якою було постановлено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім "Сван" відкласти на 15.11.2016 о 14:20, продовживши строк розгляду справи на 15 днів та витребувати у ТОВ "Агрополь Україна" документи, які підтверджують набуття ним статусу учасника провадження у справі про банкрутство - кредитора, в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

02.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від представника ПАТ "Сбербанк" Кошлій Р.В. надійшла письмова заява про сприяння направлення оригіналів справи про банкрутство до першої інстанції для виконання вимог ст. 106 ГПК України.

02.11.2016, 03.11.2016 та 04.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "Сван-1" надійшли письмові заяви про сприяння направлення оригіналів справи про банкрутство до першої інстанції для виконання вимог ст. 106 ГПК України.

14.11.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) Київського апеляційного господарського суду від генерального директора ТОВ "Сван-1" Коберник В.М. надійшло письмове повідомлення про припинення довіреності виданої на ім`я Кошлія Р.В. від імені ТОВ "Сван-1".

В судове засіданні 15.11.2016 з`явився представник ТОВ "Сван-1" - Кошлій Р.В. підтримав заявлені ним клопотання та заяви, просив суд винести окремі ухвали стосовно оцінки діянь судді Господарьского суду Черкаської області ОСОБА_10 щодо протиправного блокування слухання даної справи та направити їх до Вищої Ради Юстиції та Генеральної прокуратури України. Представники сторін у спрві про банкрутство ТОВ "Сван" в судове засідання 15.11.2016 не з'явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 15.11.2016 відхилені клопотання та заяви представників ТОВ «Сван-1» та ТОВ "Агрополь Україна", як безпідставні з урахуванням мотивів наведених нижче у тексті даної постанови Київського апеляційного господарського суду.

По закінченні судового засідання, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - № 2343-XII).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 2343-XII, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 106 вищевказаного кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі № 2343-XII.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2343-XII учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Крім того, цією ж статтею Закону № 2343-XII визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Так, розгляд грошових вимог кредиторів здійснюється у порядку ст. 23 Закону № 2343-XII, а саме після здійснення відповідного оприлюднення оголошення та шляхом розгляду судом заявлених в установленому порядку грошових вимог кредиторів у попередньому засіданні. Отже, факт наявності або відсутності грошових вимог кредитора до боржника встановлюється судом першої інстанції виключно в попередньому засіданні, де у тому числі здійснюється і дослідження доказів (первинних документів), які такі вимоги підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2015 до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ «Сван-1» про грошові вимоги до боржника та визнання кредитором (т. 2, а.с. 41-155).

У той же час як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується присутнім представником ТОВ «Сван-1», в даній справі про банкрутство грошові вимоги кредиторів судом ще не розглядались та реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку не затверджувався. У даному випадку справа про банкрутство перебуває на проміжному етапі до проведення попереднього засідання, на якому відсутні інші, окрім боржника, ініціюючого кредитора та розпорядника майна учасники провадження у справі, так як інші кредитори можуть набути статусу учасника провадження у справі виключно у порядку, встановленому ст. 23 Закону № 2343-XII (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 11.05.2016 у справі № 927/84/16).

Таким чином, оскільки ТОВ «Сван-1» не набув саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство боржника, що має право на заявлення, подання та звернення до суду із зазначеними вище заявами, відтак зазначені вище клопотання та заяви представника ТОВ «Сван-1» не підлягають розгляду.

Відносно клопотання ТОВ "Агрополь Україна" 31.10.2016 про припинення провадження у справі № 925/100/15 у зв`язку з наявністю у Господарському суді Черкаської області справи № 925/465/14 про банкрутство того ж боржника. Колегія суду зазначає, що вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016, якою суд витребував у ТОВ "Агрополь Україна" документи, які підтверджують набуття ним статусу учасника провадження у справі про банкрутство - кредитора, в розумінні статті 1 Закону № 2343-XII - не виконані. Більше того, у відповідності до даних Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/465/14 від 18.08.2015 припинено провадження у справі у зв'язку з наявністю у Господарському суді Черкаської області справи за № 925/100/15 про банкрутство того ж боржника.

Таким чином, з урахування вище наведеного ТОВ "Агрополь Україна" не довів суду, що має процесуальний статус особи, яка наділена правом на заявлення клопотань у даній справі, крім того причини викладені у клопотанні заявника про припинення провадження у справі № 925/100/15 не відповідають дійсності та спростовуються інформацією, що міститься у Комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Щодо письмової заяви ПАТ "Сбербанк" Кошлія Р.В., яка надійшла до апеляційного господарського суду 02.11.2016 про сприяння направлення оригіналів справи про банкрутство до першої інстанції для виконання вимог ст. 106 ГПК України у якій, зазначений представник клопоче перед судом про: «винести направлення до Вищої Ради Юстиції окрему ухвалу стосовно оцінки діянь судді Господарського суду Черкаської області ОСОБА_10 щодо протиправного блокування слухання справи».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні зазначеного вище клопотання (заяви), оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено винесення окремих ухвал стосовно оцінки діянь судді нижчестоящого суду, оскільки відповідно до ст. 90 цього Кодексу, господарський суд виносить окрему ухвалу у випадках, коли виявляють порушення законності в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу; недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

Окрему ухвалу може бути винесено лише за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК України - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи.

Судова колегія звертає увагу, що при винесенні окремої ухвали суд повинен враховати, що вказівки відносно усунення порушень законності чи недоліків у діяльності не повинні виходити за межі компетенції господарського суду.

Апеляціний суд дійшов висновку, щодо недопустимості винесення судом окремої ухвали відносно правової позиції судді Боровик С.С. щодо трактування статті 106 ГПК та направлення до вищестоящих інстанцій усіх матеріалів справи про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Сван". Оскільки, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо розгляду скарг на поведінку судді.

Наведене цілком узгоджується з «Основними принципами незалежності судових органів», які прийняті на VII Конгресі з попередження злочинів і поводження з правопорушниками 26 серпня - 6 вересня 1985 та відповідно до яких: звинувачення або скарга, що надійшли на суддю в ході виконання ним своїх судових і професійних обов'язків, повинні бути невідкладно і безсторонньо розглянуті згідно з відповідною процедурою. Суддя має право на відповідь і справедливий розгляд. На початковому етапі розглядання скарги має проводитись конфіденційно, якщо суддя не звернеться з проханням про інше. Рішення про дисциплінарне покарання, усунення від посади чи звільнення повинні бути предметом незалежної перевірки. Цей принцип може не застосовуватися до рішень Верховного суду або до рішень законодавчих органів, прийнятих при розгляді справ у порядку імпічмента або при дотриманні аналогічної процедури.

Досліджуючи, згідно з вказівками суду касаційної інстанції щодо перегляду оскаржуваної ухвали місцевого суду в повному обсязі відповідно до норм ст. 101 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Закону № 2343-XII під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

З матеріалів справи вбачається, що у своєму клопотанні (т.2 а.с. 211) арбітражний керуючий Ушач Ю.В. просив суд припинити його повноваження розпорядника майна боржника, зважаючи на велику кількістю справ в інших областях України та сімейні обставини. Відповідно до заяви ПАТ "Сбербанк", останній в свою чергу, також просив суд припинити його повноваження розпорядника майна боржника.

Згідно ч.4 ст. 22 Закону № 2343-XII повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою, а за невиконання або неналежне викання обов`язків розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, арбітражний керуючий може бути лише усунутий від виконання зазначених обов`язків.

Таким чином, у даному випадку заявники фактично просили суд звільнити розпорядника майна у спосіб, не передбачений законом, оскільки ч.4 ст. 22 Закону № 2343-XII передбачено передумови припинення повноважень розпорядника майна боржника, а саме: повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною звернення ТОВ "Сван" з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду стало прийняття місцевим судом рішення щодо призначення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Звєздічева М.О., з числа арбітражних керуючих, які подали заяви про участь у даній справі без застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, чим порушив вимоги ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про затвердження Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство" № 1 16.01.2013.

Відповідно до ч.1 ст.114 № 2343-XII, кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно з п.4 ч.1 ст.114 Закону № 2343-XII, у разі, якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, суд призначає розпорядника майна без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно п. 4.14. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у разі якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі або не надійшла заява про участь у такій справі у встановлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Реєстру, з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що згідно з наявною в матеріалах справи Довідкою "щодо кандидатури арбітражного керуючого" від 23.01.2015, арбітражним керуючим у справі про банкрутство ТОВ "Сван" було визначено Ушача Ю.В. (т. 1 а.с. 64).

Як уже встановлювалось вище судом апеляційної інстанції від арбітражного керуючого Ушача Ю.В. до господарського суду першої інстанції надійшла заява про відмову від участі у справі про банкрутство ТОВ "Сван", з огляду на що, на підставі п.4 ч.1 № 2343-XII, місцевий господарський суд мав право самостійно призначити розпорядника майна боржника вже без застосування автоматизованої системи.

Судова колегія не погоджується з висновком Господарського суду Черкаської області щодо необхідності задоволення клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ушача Ю.В. та заяви ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" від 24.07.2015 в частині припинення повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича, оскільки як зазначалось вище, заявники фактично просили суд звільнити розпорядника майна у спосіб, не передбачений законом.

Разом з тим помилка суду першої інстанції щодо задоволення зазначеного клопотання та заяви у спосіб - припинення повноважень розпорядника майна, не призвела до прийняття неправильного судового рішення, оскільки із змісту клопотання арбітражного керуючого Ушача Ю.В. вбачається, що він просить суд звільнити його від виконання повноважень розпорядника майна. У тексті заяви боржника, не викладено жодних доводів відносно невиконання або неналежного виконання згаданим арбітражним керуючим обов`язків розпорядника майна. Отже, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 2343-XII арбітражний керуючий Ушач Ю.В. повинен бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна у даній справі, як такий що надав заяву про відмову від участі у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Сван".

Як зазаначено вище, послідовність дій суду після отримання ним заяви арбітражного керуючого про відмову останнього від участі у справі, регламентована п. 4 ст. 114 Закону № 2343-XII та п. 4.14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про затвердження Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство" № 1 (при вирішенні питання про призначення розпорядника майна у даній справі, застосуванню підлягали норми зазначеного Положення № 1 від 16.01.2013). Відповідно до зазаначених норм процесуального права, в такому випадку суд призначає арбітражного керуючого без застосування автоматизованої сиситеми з числа осіб, внесених до Реєстру, з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про наявність правових підстав для призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Звєздічева М.О., як кандидатури, яка має багаторічний досвід роботи, 5 (п'ятий) найвищий рівень кваліфікації, а також проживає у м. Черкасах. Судова колегія звертає увагу, що саме місце знаходження офісу арбітражного керуючого Ушача Ю.В. у м. Чернігові, стало причиною звернення із заявою ініціюючого кредитора про припинення повноважень Ушача Ю.В., оскільки часте добирання останнього до майна боржника є утрудненим та високозатратним, що може призвести до завищених витрат в процедурі банкрутства боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий Звєздічев Максим Олександрович діє на підставі свідоцтва № 1406 від 17.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Матеріали справи не містять доказів, які можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Звєздічев М.О. заінтересованою особою відносно боржника або доказів того, що він належить до будь-якої іншої категорії осіб, які не можуть бути призначені розпорядником майна у даній справі.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення розпорядника майна розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів вважає правомірним призначення згідно оскарженої ухвали розпорядником майна арбітражного керуючого Звєздічев Максима Олександровича та відхилення у цьому зв'язку кандидатур арбітражних керуючих Сашина О.А. та Постоленко В.О., які звернулись до суду із заявами від 01.02.2016 та 03.02.2016 про згоду на участь у даній справі, оскільки на відміну від Звєздічева М.О. не мають 5 (п'ятого) рівня кваліфікації, крім того Сашин О.А. проживає у м. Миколаїв.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 у справі № 925/100/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.02.2016 у справі № 925/100/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/100/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Повний текст постанови складено 18.11.2016.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков