Постанова № 62851873, 17.11.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 року Справа № 803/1552/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представника відповідача Молчанової К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся з позовом до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області (далі - ТСЦ 0742, відповідач), в якому просить зобов'язати зареєструвати за ним транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовляючи позивачу у реєстрації пасажирського автобуса, категорії М2, марки Merсedes-Benz Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, діяв всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки позивач надав сертифікат відповідності транспортного засобу з терміном дії до 10.05.2017 року, який не скасований та є чинним.

У заяві від 17.11.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

У письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що працівниками ТСЦ 0742 не заперечується факт правомірності придбання позивачем 26.05.2016 року транспортного засобу - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у ТзОВ «НІК Авто», проте позивачу при поданні заяви про первинну реєстрацію транспортного засобу, який ввезено з-за кордону, необхідно було подати сертифікат відповідності, виданий органами сертифікації, акредитованими відповідно до законодавства, призначеними Міністерством інфраструктури. Просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 26.05.2016 року між ТзОВ «НІК Авто» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 466, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець купив транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який був переданий позивачу за актом прийняття-передачі від 26.05.2016 № 466.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України ТзОВ «НІК Авто» через Львівську митницю ДФС згідно з вантажно-митною декларацією (далі - ВМД) №204030000/2016/004726 від 11.05.2016 року. При цьому, згідно із графою 44 вказаної ВМД до митного оформлення зазначеного транспортного засобу був поданий сертифікат відповідності серії ВГ, який зареєстрований в реєстрі за №UА1.178.0026743-16 та виданий ТзОВ ДП «Житомирстандарт» на бланку Державної системи сертифікації «УкрСЕПРО» з терміном дії з 11.05.2016 року до 10.05.2017 року.

12.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ТСЦ 0742 із заявою про реєстрацію належного йому на підставі договору купівлі-продажу № 466 транспортного засобу - пасажирський автобус, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, номер кузова НОМЕР_1, додавши пакет документів, в т. ч. сертифікат відповідності серії ВГ, зареєстрований в реєстрі за №UА1.178.0026743-16, виданий ТзОВ ДП «Житомирстандарт» з терміном дії з 11.05.2016 року до 10.05.2017 року.

Листом від 12.10.2016 року №31/3/2-2685 ТСЦ 0742 повідомив позивача, що лише у разі надання повного пакету документів, в т. ч. сертифікату відповідності, який видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, відповідач здійснить реєстрацію транспортного засобу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо обліку та реєстрації транспортних засобів регулюються нормами Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за № 1388 (далі - Порядок № 1388).

Згідно із частинами першою, четвертою, дев'ятою статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Пунктом 8 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби; інші засвідчені та оформлені в установленому порядку документи, що підтверджують набуття, перехід та припинення права власності на транспортний засіб відповідно до закону.

У разі митного оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України, за електронною митною декларацією така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом відповідальної посадової особи митного органу, передається за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем органам МВС.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

Абзацом третім пункту 28 цього ж Порядку визначено, що транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, ввезені в Україну з метою їх подальшого відчуження суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, і придбані юридичними чи фізичними особами, реєструються на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, передбачених пунктом 8 цього Порядку, та митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або їх копій, що скріплюються особистою номерною печаткою працівника органу доходів і зборів та печаткою такого органу.

Отже, вказаним Порядком визначено виключний перелік документів, на підставі яких проводиться реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів. При цьому даний Порядок визначає перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Тобто, реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу може бути здійснена тільки після подання відповідних документів, що підтверджують правомірність придбання (володіння) таким транспортним засобом.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, факт правомірності придбання позивачем пасажирського автобуса, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Водночас з листа ТСЦ 0742 від 12.10.2016 року № 31/3/2-2685 вбачається, що єдиною підставою у фактичній відмові в проведенні державної реєстрації зазначеного транспортного засобу стало те, що позивач не подав сертифікат відповідності, який видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до частини першої статті 31 цього ж Закону транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

За приписами підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 № 738 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Постанова КМУ № 738) пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в Державній автомобільній інспекції (далі - транспортний засіб), предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Вказану правову норму необхідно розуміти так, що як пропуск транспортного засобу на митну територію України з метою вільного обігу (який здійснюють посадові особи митниць ДФС), так і перша державна реєстрація транспортного засобу (яку проводять посадові особи сервісних центрів МВС) здійснюється за наявності одного і того ж сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був ввезений на митну територію України через Львівську митницю ДФС згідно з ВМД № 204030000/2016/004726 від 11.05.2016 року, у графі 44 якої вказано, що до митного оформлення зазначеного транспортного засобу був поданий сертифікат відповідності, який виданий ТзОВ ДП «Житомирстандарт» на бланку Державної системи сертифікації «УкрСЕПРО» серії ВГ, зареєстрований в реєстрі за №UА1.178.0026743-16, з терміном дії з 11.05.2016 року по 10.05.2017 року.

Відтак, оскільки митний орган здійснив пропуск на митну територію України вищевказаного транспортного засобу на підставі наявного у позивача сертифіката відповідності, то відповідно підстав для відмови у здійсненні першої реєстрації автомобіля за наявності вказаного сертифіката у відповідача не було.

Посилання відповідача на те, що з 01.01.2016 року скасовано обов'язкову сертифікацію транспортних засобів в державній системі сертифікації, з огляду на що сертифікація транспортних засобів здійснюється виключно установами, яких наказами Мінінфраструктури призначено органами із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року за №521, суд не бере до уваги, оскільки чинним законодавством не передбачено, що сертифікати відповідності транспортних засобів, видані з 01.01.2016 року в державній системі «УкрСЕПРО», є недійсними, відтак і підстави для неврахування таких сертифікатів при здійсненні першої державної реєстрації транспортних засобів відсутні.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_2 у реєстрації транспортного засобу, діяв всупереч вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом зобов'язання ТСЦ 0742 зареєструвати за ОСОБА_2 транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Територіальний сервісний центр 0742 Регіонального сервісного центру МВС України у Волинській області зареєструвати за ОСОБА_2 транспортний засіб - пасажирський автобус, категорії М2, марки Merсedes-Benz, модель Sprinter 518, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 22 листопада 2016 року Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко